Росія вручила Клімкіну та Коболєву новий газовий ультиматум

3035

Переговори в Берліні: Росія обіцяє використовувати українську ГТС, якщо Україна «забуде» про свій виграш у Стокгольмському арбітражі

17 липня у Берліні відбувся перший раунд переговорів щодо умов, за якими з 1 січня 2020 року до країн ЄС транспортуватиметься російський газ через Україну.

Українську делегацію очолили міністр закордонних справ Павло Клімкін, і голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв, російську —  міністр енергетики Олександр Новак і представники «Газпрому». Від Євросоюзу на зустрічі був присутній віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шевчович.

Долучився до обговорення проблеми також міністр економіки Німеччини Петер Альгемайєр.

Необхідність такої зустрічі на нейтральній території обумовлюється тим, що газовий контракт між «Нафтогазом» та «Газпромом» завершується у 2019 році, тому зараз необхідно вирішити, на яких умовах транспортуватиметься паливо після цього.  Ще однією темою для обговорення став проект «Північного потіку-2», проти якого виступають деякі країни Європи і США.

Вчора представники усіх сторін окреслили перелік питань, які далі будуть опрацьовувати експерти. Наступний раунд перемовин запланований на осінь.

З чого все розпочалось

З 2009 року Україна дотримується зобов’язань щодо транзиту російського газу до Європи згідно із скандальним контрактом, підписаним між українським «Нафтогазом» та російським «Газпромом» за підсумками переговорів прем’єр-міністрів України та Росії — Юлії Тимошенко та Володимира Путіна.

Цей контракт став предметом суперечки у Стокгольмському арбітражі, який зобов’язав «Газпром» виплатити українському «Нафтогазу» $2,6 млрд компенсації за позовами щодо транзиту і постачання газу за угодою. Але російська енергетична компанія відмовилась виконувати рішення арбітражу і подала апеляцію.

Український «Нафтогаз» подав ще один позов до Стокгольма окремо щодо транзитної частини газового контракту, так як вважає, що «Газпром» надто довго транспортував свій газ територією України за заниженими і неринковими тарифами. На цей раз українська сторона підвищила суму компенсаційних вимог до $12 млрд.

Питання ж «Північного потоку-2» у Європі «гуде» другий тиждень. Воно обговорювалось 12 липня у Брюсселі лідерами країн НАТО, а потім 16 липн американським президентом Дональд Трамп і президентом РФ Володимир Путін під час зустрічі у Гельсінкі.

Газопровід «Північний потік-2» має транспортувати додаткові обсяги газу із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Трамп виступив проти цього проекту і попередив Німеччину, що його будівництво збільшить енергетичну залежність Берліна від Москви.

У Київі ж побоюються, що реалізація проекту залишить Україну без доходів від транзиту газу.

Путін на прес-конференції після зустрічі з Трампом запевнив, що Росія не припинятиме транзит газу територією України після завершення будівництва «Північного потоку-2». Але є одне але: Москва готова продовжити транзитний контракт в разі врегулювання спору між господарюючими суб’єктами в Стокгольмському арбітражному суді. По суті, саме цю позицію висловила російська делегація і в Берліні.

Під час зустрічі для України також було важливо підняти ще одну тему: мова про те, аби постачання російського газу до Євросоюзу регулювалось європейським правом. Це б дозволило завершити інтеграцію України до енергетичного ринку Євросоюзу і допомогло б посилити гарантії надійного транзиту.

«Європейські правила транзиту палива виключають можливість свавільного нав’язування умов контракту будь-якій зі сторін, оскільки, наприклад, тарифи будуть встановлюватися нашими регуляторами за методологією ЄС, а всі суперечки вирішуватимуться в Європейському суді», — зазначив міністр закордонних справ Павло Клімкін у блозі на «Європейській правді».

Чого очікувати далі

За результатами зустрічі Москва продемонструвала, що позитивно сприймає потребу використовувати європейське право як основу для майбутнього контракту, на чому наполягають Україна і у Єврокомісії. Росія також готова до продовження транспортування газу до ЄС через Україну. Більше того, по мірі того, як обсяги постачань газу до ЄС будуть рости, істотним буде й інтерес до використання української газотранспортної системи. У 2017 році обсяг транзиту російського газу через Україну склав 93 мільярди кубометрів при загальному обсязі експорту в Європу і Туреччину в 194 мільярди кубометрів. А за прогнозами Міненерго РФ, що попит на російський газ у ЄС може виростина 10-15% у найближчі 5-10 років.

Джерела російського видання «Коммерсант» називають оцінку зростання попиту в 25 млрд кубометрів, а також запропонований термін контракту в десять років найбільш прийнятними для «Газпрому».

Показово, що в день, коли відбувались газові переговори, перша гілка «Північного потоку» зупинила роботу через ремонт, тому її роботу з транспортування обсягів газу взяла на себе Україна, що підтвердило надійність української ГТС, а також необхідність зберегти її для «підстраховки».

Але головна вимога Росії залишається: перш ніж підписувати нову угоду про транзит, Росія хоче врегулювати всі спори між «Газпромом» і «Нафтогазом» за контрактами від 2009 року.

Міністр енергетики РФ Олександр Новак зазначив, що врегулювання суперечок можливо тільки в рамках відносин «Газпрому» і «Нафтогазу», але без вирішення цього питання транзит через Україну навряд чи буде продовжений.

В «Нафтогазі» у відповідь нагадали, що Стокгольмський арбітраж вже виніс своє рішення, яке «Газпром» відмовляється виконувати. «Два спори (щодо контракту на поставку газу та контракту на транзит газу) між Газпромом та Нафтогазом вже були врегульовані в Стокгольському арбітражі. Проблеми «лише» у тому, що «Газпром» не виконує рішення арбітражу — не постачає газ в Україну за цінами, які визначив арбітраж, і не сплачує нам $2,6 млрд компенсації, яку визначив арбітраж», — написав у Facebook головний комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Він також пояснив, що чекати остаточного завершення судової тяганини між «Нафтогазом» і «Газпромом» доведеться ще довго. «Позиція російської сторони фактично означає, що справжні переговори (а не консультації, як зараз) фактично можливі не раніше, ніж буде отримано рішення апеляційного суду щодо стокгольмського арбітражу. Тобто через рік-півтора. До цього часу сторони можуть лише «вивчати» нові умови», — уточнив Вітренко.

Як повідомляє Reuters, на зустрічі у Берліні було порушено тему мирової угоди між Москвою і Києвом і припинення арешту активів «Газпрому» до рішення апеляційної інстанції Стокгольмського арбітражу, але ніяких рішення з цього приводу прийнято не було.

Клімкін вже відповів на подібні заяви російської сторони, заявивши, що Україна не піде на мирову угоду із «Газпром». «Спроба Росії домовитись щодо позасудового врегулювання справ, за якими Стокгольмський трибунал вже виніс рішення, не пройде. Потрібно слідувати загальноприйнятим юридичним нормам і міжнародному праву», — написав міністр у Twitter.

Тим не менше, представник Єврокомісії Шевчович провів розмови як з українською, так і з російською делегаціями і відзначив їхню конструктивність. «Ми провели дуже плідні двосторонні переговори. Сподіваюсь, що нині ми дамо хороший імпульс і конструктив майбутнім перемовам, та дуже чітко визначимо пріоритети і подальші кроки», — зазначив він.

Міністерство економіки Німеччини повідомило, що в Берліні Україна, ЄС та Росія домовились розробити дорожню карту для подальших зустрічей щодо обговорення транзиту російського газу на територію України.

«Сьогоднішні переговори мають особливе значення в контексті припинення вогню та мирного процесу для України. Переговори можуть дати новий імпульс для мирного процесу в цілому», — підсумував міністр економіки та енергетики ФРН Петр Альтермайєр.

Яна Степанковська