Росія VS Україна: чим обернеться новий виток торгівельних війн?

175

Росія відкрила новий фронт торгівельної війни, заборонив транзит по своїй території. Проте українські виробники та експортери здаватись не збираються.

Найближчі дев’ять місяців російські товари певних категорій легально не зможуть постачатися в Україну. Про це йдеться у постанові українського уряду, яка набула чинності учора, 10 січня. Згідно документу, до ввезення на митну територію заборонено як продукти харчування — м’ясо, риба, сири та всі молокопродукті, чай та кава, хлібобулочні вироби, солодощі тощо — так і обладнання для залізниць або трамвайних колій, локомотиви дизель-електричні та інше. Така заборона, за словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Наталі Микольської, триватиме до 5 серпня.

Зазначений документ став відповіддю на заборони зі сторони Росії, які протягом останніх трьох років набували стрімкого розмаху. Проте Росія виявилась спритнішою і застосувала до України чи не останню обмежувальну міру, заборонивши перевезення транзитних вантажів крізь свою територію до третіх країн.

З чим доведеться стикнутись виробникам та чи готові українські компанії відмовитись від азійських ринків збуту, аби не переплачувати за транспортування вантажів в обхід Росії, спробував розібратись Agravery.com.

Перекрити ринки

Спочатку про повну блокаду нібито не йшлось: Росія визначила, що вантажі для транзиту з України в Казахстан повинні слідувати через Білорусь, зокрема, через стаціонарний контрольний пункт Красне, а також через контрольний пункт на залізничній станції Смоленськ-Сортувальний. На російсько-казахстанській ділянці державного кордону провезення дозволено тільки через КП на 132 км автодороги А-310, пересувний контрольний пункт на 180 км автомобільної дороги А-300 та КП, розташований на залізничній станції Озінки.

Проте українська сторона точно знала, що Росія планує транзитну блокаду. Адже 30 грудня МЕРТ попереджало про можливі ускладнення транзиту українських товарів через територію Росії в треті країни — Азербайджан, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Китай та інше. А четвертого січня стало зрозуміло, що транзит перекрито.

Наразі чиновники МЕРТ вже оцінили збиток в $450-600 млн. Країни Центральної Азії, Китай та Монголія є другим після Росії за обсягом ринком збуту готової харчової продукції з України. За даними Держстату, зокрема, за 10 місяців 2015 в країни Центральної Азії і Монголію було експортовано 82,2 тис. тонн кондитерської продукції на суму $ 130,9 млн (близько 40% загального експорту солодощів з України). Загалом Україна експортує в країни Центральної Азії і Монголію товарів на суму більше $ 1 млрд., а в експорті харчової продукції регіон займає 6,2% ($300 млн за десять місяців).

Особливе значення має Казахстан. Як вже писав Agravery.com, українські виробники активно завойовують цей ринок. «В Росії на сьогоднішній день діє ембарго відносно європейських виробників, при цьому європейська продукція продовжує поставлятися в Казахстан. Свого часу Казахстан досить наполегливо заявив, що не хоче обмежувати свого споживача у виборі так, як російського», — говорить виконавчий директор компанії «Клуб сиру» Максим Рилік.

Доречі, ембарго зараз діє вибірково. За даними МЕРТ, станом на 6 січня зафіксовані поодинокі випадки транзитних перевезень товарів по території Росії з України в Вірменію і Азербайджан. «Інформація щодо випадків перетину українсько-білоруського кордону з метою транзиту товарів походженням з України через територію РФ до Казахстану і треті країни не надходила», — йдеться в повідомленні. Підтверджують це й співрозмовники Agravery.com, за словами яких деякі вантажі до Узбекистану проходять крізь російський кордон нормально, а от призначені для Казахстану вантажі затримуються.

Виробники в очікуванні

Міністр агрополітики Олексій Павленко впевнений, що українським виробникам вдасться уникнути втрат від транзитної війни: «Транзитна блокада — це ще один виклик, який Росія кидає українському агросектору. Російське продовольче ембарго вже посприяло диверсифікації експортних ринків для українських виробників». Але він визнає, що блокування транзиту Росією може негативно вплинути на торгівельні операції з Казахстаном, Азербайджаном, Вірменією, Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном та Узбекистаном. Втім, заспокоює, що експорт аграрної продукції до цих країн складає близько 4% від загального експорту сільськогосподарської продукції з України.

Великі компанії, які останнім часом активно розвивали експорт на схід, не поспішають коментувати. Наразі ані в компанії «Миронівський хлібопродукт», ані в Ukrainian Mineral Group ситуацію не прокоментували, обіцяючи розібратись у питання й надати коментарі у середині поточного тижня. Не бояться заборони і виробники алкоголю. «До Росії вже давно ніхто нічого не ввозить. У треті країни, в Азію продукція поставляється з російських підрозділів», — пояснює топ-менеджер великої алкогольної компанії на умовах анонімності. Аналогічно працює й тютюнова індустрія, проте у великих компаній навіть є свої офіси в Казахстані. Інші співрозмовники, серед яких виробники пива, дитячого харчування та овочевих консервів, також налаштовані досить оптимістично — мовляв, їм не загрожує втрата ринку, і вони навіть готові освоювати нові маршрути.

Натомість на думку Андрія Ярмака, економіста продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО), обхідні шляхи поставок потребуватимуть додаткових витрат, що, безумовно, відіб’ється на результатах роботи компаній та ціну товарів. Погоджується з ним і голова галузевого об’єднання Укркондпром Олександр Балдинюк. «За нашими підрахунками, заборона транзиту українських товарів територією РФ збільшить логістичні витрати вітчизняних підприємств на доставку товарів до країн Центральної Азії, приблизно, в 3 рази. Проте, деякі частини маршруту в обхід РФ ще не прораховані», — зазначає він. «Наскільки це відіб’ється на обсягах експорту? Не докорінно, але й не залишиться непоміченим, адже на Казахстан припадає 2-2,5% експорту з України. Однак можна з упевненістю сказати, що це серйозний бар’єр як для українського експорту, так і для перевізників, тому як збільшення транспортної складової у собівартості продукції призведе до зниження маржі для експортерів та зниження обсягу перевезень», — каже консультант з питань інфраструктури й транспорту Володимир Шимаєв.

Білорусь чи море?

Шостого січня Міністерство інфраструктури повідомило, що для українських експортерів вже 15 січня з’явиться можливість возити вантажі до Казахстану так званим Шовковим Шляхом. «З Іллічівська відправиться демонстраційний рейс контейнерного поїзду за маршрутом Україна — Грузія — Азербайджан — Казахстан — Китай (через Каспійське та Чорне моря). Даний маршрут є новим напрямом «Шовкового шляху» та альтернативою, яка дозволить перенаправити вантажопотоки у східному напрямку в обхід території Росії. Він включає паромні переправи Чорного та Каспійських морів (Іллічівськ — Батумі і Алят — Актау-Порт) і має стати конкурентним в порівнянні з традиційним сухопутним маршрутом», — йдеться у повідомленні. Крім того, за офіційною інформацією, демонстраційний рейс стане відкриттям альтернативного шляху доставки вантажів з України в країни Середньої Азії. Орієнтовний склад контейнерного поїзда складе 20 вагонів.

Наразі виробники чекають запуску єдиного потягу. Проблемним питанням залишаються надвисокі тарифи вітчизняного оператора «Укрферрі», що є монополістом паромних перевезень з України в Грузію. Вже на завтра, 12 січня, за словами, Балдинюка, запланована робоча нарада в Мінінфраструктири, на якій експортери мають отримати відповідь про можливість альтернативного транзиту. «Безсумнівно, це потужний удар по українській економіці. Власне на це розраховує Росія, але, підкреслю, що це їх, фактично, останній потужний економічний важіль. Ми маємо знайти варіанти пом’якшення, не піддаючись тиску з боку Росії. Важливо «прорізати вікно» в Центральну Азію через альтернативні маршрути», — зазначає Балдинюк. Тут, на думку експертів, значною мірою ситуація залежить від нашого уряду, і держава повинна активізувати свою роботу в цьому напрямку.

Шимаєв додає, що у вирішенні проблеми транзиту в Центральну Азію по території РФ без консультацій з самої Росії вагомого прогресу досягти буде складно. Адже нотифікації в СОТ розглядаються як мінімум півроку, а може і більше. «Тримати захисні заходи за мірками СОТ до року цілком поширена практика. Складається враження, що наші партнери в Центральній Азії хоч і висловлюють заклопотаність, але більше переживають за транзит без догляду для своїх сумлінних імпортерів», — каже він.

Найбільш ефективним, на його погляд, був би формат переговорів у складі представників Єврокомісії, України, Росії, Білорусі та Казахстану за участю Євразійської економічної комісії та СОТ. «Дзеркальний заборону для російського транзиту по території України не матиме належного ефекту на РФ, оскільки залишаються доступними маршрути через Білорусь і країни Прибалтики; разом з тим українські АЗС та об’єкти придорожньої інфраструктури втратять у виручці від такої заборони, що тільки погіршить економічну ситуацію в країні», — каже експерт з транспортних питань.

Паралельно слід відпрацювати разом з Асоціацією міжнародних автоперевізників (АсМАП), залізницею, експортерами, логістичними та експедиторськими компаніями всі доступні маршрути по суші і морю для доставки вантажів у Казахстан та інші країни Центральної Азії, включаючи і морський шлях з Іллічівська в Китай через Грузію , Азербайджан і Казахстан, а також запропоновані РФ маршрути через Білорусь. Економіка перевезень і час у дорозі підкажуть який з них більш прийнятний.

Автор материала: Марія Бровінська