Рoздути з офшора слона

150

Пройшла хвиля вкинутої в пресу інформації по офшорах Порошенка. Країна відгукнулась обуренням. Офшори! Зрада!

Я в даному випадку не можу захищати сам факт недекларування офшорів як самим Президентом, так і всією верхівкою АП та Уряду. Бо в більшості є не тільки офшори, але й працюючі компанії, рахунки та нерухомість за кордоном.

І для тих, хто теоретично має за цим слідкувати, це далеко не тайна. Бо мова йде про елементарне сусідство багатьох держслужбовців (в том числі прокурорських) та депутатів, минулих та сучасних, за кордоном.

З цього приводу цікаво було почитати, як Іванющенко «ищут пожарные, ищет милиция», в той час як Монако, в принципі, досить маленьке, та й сусідів вистачає.

Однак (з офшорами) це трапилося, бо «напоролися на те, з чим умовно боролися».

Насправді по суті, вся ця істерія не коштує нічого. Бо офшори були і є нормальною складовою бізнесу. В того ж Самсунгу їх кілька десятків. А Фейсбук мінімізує податки через Шотланські та Ірландські офшори.

Можна їх зневажати публічно, але вони Є. Боротися з ними — як з вітряками: дорого та не має сенсу. Але гучно.

Якщо ви прийдете в англійський банк, вам абсолютно відкрито запропонують послуги з офшорних рахунків. Як і в багатьох країнах світу.

Питання лише в тому, що тривалий час українцям штучно перекривали кисень з точки зору можливостей, які є в громадян усіх європейських країн:

— Нерухомість та рахунки за кордоном;

— Інвестиції та наявність компаній в інших країнах;

— Подвійне громадянство, —

ЦЕ НОРМА!

Ніхто з закордонних банків не буде фінансувати українську компанію, яка не має засновником європейську (а ті, в свою чергу, як правило «повішені» на офшор). Бо Україна — ризикова. Тому банки вимагають від власників бізнесу укладати кредитні угоди європейськими компаніями. Та ще й давати в якості гарантії бланковий траст на свій офшор. Бо за компанією- боржником в Україні по її судам бігати ніхто не буде. Звідти любов наших бізнесменів до Голандії та Ліхтенштейну. Інакше — йди бери кредити в українських банках не під 3-6, а під 24-30 відсотки річних.

Отже український бізнес, який і так фактично працює на хабарі (якщо це не бізнес влади), вимушений створювати відповідні структури.

А те, що в нас це фактично заборонялося (ліцензування НБУ не рахується, бо покажіть хто такі ліцензії зміг отримати?), пояснювалося лише одним: поки це заборонене — за це можна брати хабарі. По такому ж принципу в нас існує нелегалний бізнес з видобутку бурштину: якщо його легалізувати — не буде за що брати гроші. А так з цього годуються всі, від Голів адміністрацій, до податківців та СБУ.

Отже не проблемне питання мати офшори або рахунки за кордоном. Питання в тому, що це потрібно дозволити, та зобов»язати задекларувати. Одночасно уклавши угоди з відповідними країнами про розкриття інформації, як свого часу зробили Росія та США. На Кіпрі в результаті росіяни просто кинулися переписувати на себе компанії, адже РФ додатково ввела посилене оподаткування для тих, хто тримав закордонні компанії на офшорах, а не на собі.

Всі ж виступи західних «партнерів» про те, як треба боротися з офшорами — відверта підміна понять. Бо свої офшори вони закривати не збираться. Вони є і в Вашингтоні, і в Шотландіі — всюди.

В Швейцарії, де ставка податку 12 відсотків в більшості кантонів — самий високий рівень сплати податків завдяки.. можливості бізнесменів домовитися з податковими органами про фіксовану ставку податку, меншу, ніж 12 відсотків. Тому що легше домовитись, аніж воювати з схемами та офшорами. І це — нормально.

В усьому світі нормально не приховувати бажання платити менше податків. І створювати для цього мінімізаційні (але задекларовані) схеми. Ненормально це бажання (та схеми) ховати.

Але що дійсно цікаво: десятиріччями влада в Україні штучно створювала нереальні умови для бізнесу з заборонами на закордонні операції для того, щоб тримати бізнес «під ковпаком». В сірій зоні, в якій «схочу — залишу, схочу — закрию». Але сьогодні нова бізнес-влада потрапила в цю саму пастку.

То ж цікаво як розгорунться події: продовжиться ця популістична гра в «продам свій бізнес» (чого також ніде не має в світі, адже для цього існують лідируючі світові компанії — менеджери, яким майно передається в тимчасове управління), «забороню офшори», чи нарешті ми прийдемо до здорового глузду та прокладемо дорогу там, де вже давно проторений шлях.

Адже навіщо забороняти закордонні рахунки та офшори? В кого треба вони і так є. Як показує практика. Питання лише в тому, що поки це незаконно, з цього податків країні не побачити. Лише хабарі.

Автор материала: Олена Тищенко