Розмови про «Джавеліни»: Чи піде у відставку Полторак

284

Останнім часом міністр оборони України Степан Полторак став дуже активним, втім, згідно Стратегічного оборонного бюлетеня до кінця 2018-го в нас має бути цивільний міністр, тобто, інший.

7 лютого міністр оборони України Степан Полторак звітував перед комітетом Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони. Зокрема, він доповідав про освоєння грошей, виділених Міноборони на оборонні цілі, про недобросовісних постачальників, про проблеми з підприємствами оборонного комплексу (штучне доведення до банкрутства і паразитування на державних коштах), про повернуті у власність Міноборони земель та об’єктів нерухомості.

Особливо варте уваги питання щодо державних підприємств оборонного комплексу. Зокрема, в контексті нещодавнього скандалу з Миколаївським суднобудівним заводом.

«У складі Міноборони є 118 державних підприємств, які створені в різні роки. Я думаю, що особливо, ті, які виконують невластиві функції, треба передати Мінекономіки. Багато з них уведені в штучне банкротство. Ми зараз працюємо, щоб припинити банкротство. Лише в цьому році ми повернули до нормальної роботи понад 10 таких підприємств», – зазначив Полторак, обурившись тим фактом, що часто такі підприємства просто беруть фонди Міноборони (землю та нерухомість), здають їх в оренду і заробляють гроші.

Не обійшлося й без згадки про багатостраждальні (для України) американські протитанкові ракетні комплекси «Javelin», які вважаються найкращими у своєму роді в світі.

«Ми отримаємо «Джавеліни» вчасно. Цього року точно», – не без гордості в голосі заявив міністр оборони України Степан Полторак 7 лютого в ефірі одного з українських телеканалів перед звітом у Верховній Раді.

Швидко це, чи довго? Все пізнається у порівнянні. Наприклад, рішення Державного департаменту США про продаж «Джавелінів» Грузії було ухвалене 20 листопада 2017-го року, а самі протитанкові комплекси грузини отримали вже 23 січня року 2018-го. Тобто, на все про все у американців з грузинами пішло трохи більше двох місяців.

А що ми? Як відомо, українська епопея з «Джавелінами» тягнеться мало не від початку російської агресії на Донбасі, але реальних обрисів набула лише 23 грудня 2017-го року – коли адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила план з надання Україні летальної зброї, включаючи протитанкові ракети «Javelin».

За логікою речей (враховуючи грузинський досвід), фактична поставка «Джавелінів» до України мала б відбутись наприкінці лютого поточного року. Однак, остання заява нашого міністра оборони дає зрозуміти, цей процес дещо затягнеться в часі.

Щоправда, в грузинському випадку мова йшла про комерційну поставку, тоді як український випадок дещо специфічний. Нагадаємо, йдеться про постачання 35 установок «Javelin» і 210 протитанкових ракет до них на загальну суму $47 млн. Однак, платити ці гроші Україна не буде – США планує надати Україні грант на аналогічну суму.

Якщо ж повернутись до персони міністра оборони України, то не можна не помітити, що Степан Полторак розгорнув бурхливу діяльність і буквально не сходить зі шпальт інтернет-ЗМІ і екранів телевізорів.

Можна згадати і його візит до Вашингтону (США), і інтерв’ю «Голосу Америки», яке вже встигло набути ноток скандальності, і згадана вже доповідь у Верховній Раді.

Звісно, більшість цих заходів продиктована виконанням ним своїх посадових обов’язків, але сумарно вони створюють стійкий ефект присутності в інформаційному просторі країни. Колись, за часи президентства Леоніда Кучми, за подібні речі звільняли з посади з формулюванням: «За створенням власного політичного іміджу».

Власне, відставки Степану Полтораку не уникнути в будь-якому випадку. Адже до кінця 2018-го року згідно Стратегічного оборонного бюлетеня, який має статус законодавчого акту, в рамках взятих на себе зобов’язань перед НАТО Україна повинна призначити цивільного міністра оборони. Це прямим текстом зазначено у третьому, четвертому і п’ятому абзацах пункту 2.7 даного документу:

«Міністр оборони України забезпечуватиме ефективний демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України.

Він обійматиме найвищу цивільну посаду в Міністерстві оборони України та відповідатиме за формування політики держави у сфері оборони, оборонне планування, програмний та ресурсний менеджмент, у тому числі контроль за ефективним та належним використанням оборонних ресурсів, всебічним забезпеченням життєдіяльності, функціонуванням, розвитком та застосуванням Збройних Сил України.

Для узгодження з євроатлантичними нормами та стандартами до кінця 2018 року Україна посилить цивільний контроль над Збройними Силами України через Міністра оборони України та Міністерство оборони України, в тому числі шляхом призначення цивільних Міністра оборони України, його заступників та Державного секретаря Міністерства оборони України.«

Разом з тим, завзяття, з яким Степан Полторак увійшов у 2018-й рік, наперед знаючи про власну відставку, заслуговує на повагу. Головне, щоб його вистачило на весь шлях, який залишилось пройти на цій посаді.