Рядовим злочинцям – амністія, щоб запобігти національного розколу

314

Напередодні шістнадцятої річниці ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду, відбувся брифінг з Миколою Гнатовським.

Найбільш суттєвим кроком протягом останнього року є те, що Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, щодо тих подій, які трапилися на її території, в лютому 2014 року, а також окупація  та збройне протистояння.

«Прокурор Міжнародного суду почав розслідування щодо подій в Україні,  які сталися під час Революції Гідності і щодо подій збройного конфлікту. Для прикладу, фаза перевірки збройного конфлікту в Грузії тривала протягом 7 років. Завершилася лише в 2015 році. Для України це займе трохи менше часу», — заявив Микола Гнатовський.

Друга зміна: були зроблені реальні кроки, щоб Україна приєдналась до Римського статуту, але ратифікація набере чинності лише через 3 роки. Хоча в цьому немає жодного практичного сенсу.

Нині в країні не існує цілісного підходу до питань постконфліктного правосуддя. Немає концепції як судова фаза має бути організована. А це необхідно для того,щоб відновити суспільну єдність, суверенітет.

«Будь-яка війна має завершуватися покаранням осіб, які вчинили найтяжчі злочини проти життя людини. Відсутність ефективного розслідування і притягнення до відповідальності свідчить про те, що держава порушує свої зобов’язання щодо прав людини»,- наголошує експерт.

Запропонована концепція: в рамках національної правової системи створити кримінальну судову палату, залучити міжнародну допомогу (для запобігання упередженості в покараннях). Це нормальна світова практика, адже зараз в Гаагу перенесено правовий суд Косово, щоб забезпечити його незалежність і неупередженість. Судитимуть «переможців», колишнього президента країни і тих, хто зараз очолює Міністерство закордонних справ.

«Національна комісія зі встановлення правди і примирення – не каральний орган, а відновлювальний. Має забезпечити примирення, здійснити амністію, за умови, що всі знають і визнають правду та каються. Не може бути амністії лише для тих, хто був командувачем, але для рядових – цілком можливо,» — додав Микола Гнатовський.

Постоконліфтне правосуддя

Чинне законодавство не може вирішити сьогоднішню екстремальну ситуацію. Нині не вистачає ресурсів людських фінансових та елементарного доступу до точок бойовиків. Але вояки агресора часто хизуються своїми злочинами, записуючи їх на відео, що згодом буде спрощувати деякі розслідування.

В кримінальному кодексі про військові злочини – недетально розписано більшість положень, які відсилають суддю та прокурора до гуманітарного права, в чому важко розібратися. Ці положення мають бути більш детальними.

«У нас досі немає статті злочин проти людяності (стосується не лише Майдану). Мінюст розробив цей проект, але він досі блукає в надрах Кабміну. У нас зосереджуються на статті 437 «Про злочини проти України і агресію». У міжнародному праві це злочин керівництва держави (тих, хто приймає політичні рішення), за цією статтею навіть генерала неможливо притягнути до відповідальності», — підкреслив експерт.

Нагадаємо, Микола Гнатовський очолює Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, від 6 березня 2015 року.