Секвестр. Слово, яке боїться вимовити Гройсман

1040

Історія з бюджетними проблемами – це ще й пазл в кулуарній боротьбі між Банковою та Грушевського

Перше півріччя ще не добігло кінця, а в уряді вже ламають голову над латанням дірок у бюджеті-2018. Доходи країни поки суттєво нижчі запланованих, а ось видатки виконуються в повному обсязі. Дисбаланс треба вирівнювати. Про проблему обізнані міжнародні партнери: на кожній зустрічі вони вимагають термінового урізання бюджету.  І хоча слово «секвестр» в уряді не говорять вголос, за інформацією «Главкома», міністерство фінансів вже отримало завдання скласти список статей на скорочення. Ці пропозиції найближчим часом будуть подані на розгляд уряду.

Мінус 6 млрд

За даними Держказначейства, лише за перший квартал доходи становили 193,6 млрд грн замість запланованих 199,7 млрд. Невиконання плану — 6,2 млрд грн або 3,1%. Водночас Державна фіскальна служба переказала до скарбниці 167,4 млрд грн замість 173,6 млрд, що на 3,6% менше запланованого.

Причин недобору кілька. Перший – недоотримання акцизних зборів. Напередодні підвищення цих податків виробники підакцизних товарів встигли запастись акцизними марками за старими цінами і зараз використовують їх. В уряді розраховують, що згодом ця ситуація вирівняється.

Ще одна причина – зростання сум відшкодування ПДВ, яке випереджало ріст експорту. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, після призупинення дії системи автоматичного блокування податкових накладних, збільшився об’єм відшкодування фіктивного ПДВ.

Надто сильно гривня також б’є по доходах бюджету. Кошторис-2018 зверстаний, виходячи з середньорічного курсу 29,3 гривні за долар, в той час як зараз американська валюта тримається на позначці 26 гривень.

Непросту ситуацію ускладнив Нацбанк. Він скоротив розмір свого прибутку, який перераховується до держбюджету, на 6 млрд грн. В НБУ пояснили це необхідністю збільшити розмір резервів.

Всі ці фактори призвели до того, що в бюджеті утворилась пробоїна, яку необхідно терміново латати. МВФ, який для продовження фінансування України вимагає створення Антикорупційного суду та підвищення ціни на газ для населення, тепер додає ще умову збалансованого держбюджету. Іншими словами, Гройсману треба різати видатки. І уряд це вже робить без зайвої реклами: наприклад, через скорочення соцвиплат. Саме для цього вже ускладнені умови отримання субсидій. Плюс у Фонді закликають форсувати приватизацію та традиційно відкрити ринок землі сільськогосподарського призначення.

Влада ж в передвиборчий рік категорично не хоче скорочувати «соціалку». Петро Порошенко навпаки заявив цього тижня, що поставив завдання збільшити мінімальну зарплату до 4200 гривень до кінця року, хоча в МВФ дуже скептично ставляться до таких ініціатив в умовах економіки, яка майже не росте.

Що «поріжуть»

Коли Верховна Рада ухвалювала бюджет на 2018 рік, «на ходу» були змінені кілька ключових показників. Так доходи були збільшені порівняно з первинним варіантом уряду на 36,57 млрд грн, а видатки – на 40,5 млрд. Відповідно дефіцит бюджету зріс на 3,9 млрд грн, їх покриття передбачено спецконфіскацією.

Міністр фінансів Олександр Данилюк та очільник уряду Володимир Гройсман

Загалом річний дефіцит бюджету запланований на рівні 81,5 млрд, що дорівнюватиме майже 2,5 % ВВП. Плюс цього року Україна має виплатити за зовнішніми боргами $4,5 млрд, а в наступному – $5,5 млрд. Водночас планується залучити на зовнішньому ринку 108,2 млрд грн, на внутрішньому – 123,7 млрд грн. На цей момент держава «пропилососила» з внутрішнього ринку через розміщення ОДВП приблизно половину запланованої суми, а на ринок зовнішніх запозичень Мінфін планує вийти вже після отримання траншу МВФ. Від приватизації очікують отримати 22,5 млрд, але до продажу вагомих активів справа ще не дійшла – поки йде лише підготовка до приватизації «Центренерго». Щодо спецконфіскації, то її загальний обсяг на цей рік заплановано на майже 5 млрд, три з яких генпрокурор Юрій Луценко обіцяв отримати вже в першій половині року. Тож потенційно бюджет в майбутньому поповнити є чим. Тим не менш, в уряді фактично визнають його нереалістичність і під наглядом МВФ чухають потилицю, на чому ж зекономити.

Мінфін вже запропонував перекроїти бюджетну сітку за рахунок силовиків з президентської вертикалі – СБУ та Генпрокуратури. На Банковій дали зрозуміти: не допустять цього в жодному разі. В Адміністрації президента переконують, що силовики в умовах війни — «священні корови». Взамін уряду дають «цінну» пораду — знайти інші резерви. Відразу ж вказують, де їх варто пошукати: зокрема, мова йде про реалізацію заставного майна колишніх акціонерів «Приватбанку».

Поки ж міністр фінансів Олександр Данилюк проводить активні перемовини з МВФ задля отримання траншу в $1,9 млрд вже в червні. Як переконують джерела «Главкома» в уряді, ситуація з бюджетом тепер турбує наших західних партнерів куди більше, ніж «танці з бубном» навколо Антикорупційного суду. Данилюк вже не приховує, що спільно з МВФ думає над внесенням коректив до держбюджету. Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна побачила у зізнаннях міністра ознаки майбутнього секвестру. Тепер пропозицій Мінфіну з проводу, де і що «різати», чекають і у Верховній Раді.

«Коли йдуть недобори до бюджету в четвертому кварталі, то якимось чином воно перекривається, коли ж недобори вже у першому кварталі-півріччі, надолужити це складніше, – робить висновки Южаніна. – Треба розібратись, чи це відбулося через високий курс гривні у порівнянні з тим, що закладено в бюджеті, чи є інші причини. Але коли міністр, якого місяць не було країні, повернувшись почав натякати, що шукаються шляхи змін до бюджету разом з МВФ, мене це насторожує. Бо схоже на те, що відбудеться секвестр».

Шантажуємо МВФ?

Якщо секвестр схвалять, то для України це не стане чимсь новим. Це буде не перше скорочення видатків бюджету посеред року. Верховна Рада ухвалювала секвестр у кризисному 2014-му – тоді видаткову частину держбюджету було скорочено рахунком витрат на утримання державних органів, дотацій на вугільну промисловість, держпрограм і дотацій до місцевих бюджетів. Той же Данилюк лякав повторенням такого сценарію в 2016 році, якби не вдалося досягли домовленостей з МВФ.

Симптоматично, що народний депутат-«фронтовик» Олександр Кірш запропонував прем’єру Гройсману… шантажувати МВФ дефолтом. І навів приклад Греції, яка домоглася реструктуризації та списання боргів, погрожуючи виходом з єврозони. «На жаль, мова цілком може йти про секвестр, – каже Кірш «Главкому». – Свого часу Данилюк пропонував, взагалі обійтись без МВФ, а зараз здав назад, бо фактично є представником МВФ в Україні. Тому ми можемо уявити, що це будуть за перемовини, які фонд веде зі своїм же власним представником. Це буде просто уважний запис усіх вказівок, що урізати, як підвищувати тарифи… Поки ми на наркоголці МВФ, нічого хорошого не буде».

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман (в центрі) під час зустрічі з керівником місії МВФ Роном ван Руденом, 12 лютого 2018 року

Не бачить підстав для оптимізму екс-міністр економіки Володимир Лановий, який називає ситуацію передкризовою та переддефолтною. «Де взяти гроші? – задається питанням економіст. – Якщо продавати облігації на внутрішньому ринку, це призведе до інфляції, а на зовнішніх ринках – дуже дорого. МВФ вимагає високих тарифів на газ для населення і чомусь дивується, чому незбалансований бюджет. Так майже 60 млрд (у рік, — «Главком») з бюджету йде на незрозумілі субсидії невідомо кому! Якщо знизити зараз тарифи, скоротяться і витрати з бюджету і він збалансується. А секвестр чи якісь скорочення видатків залежать від політичної волі уряду».

Але зниження тарифів в той час, як наші міжнародні партнери вимагають їх підвищити, – це щось зі сфери фантастики. Втім директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин не такий песимістичний: «Завжди в перші місяці року були проблеми з виконанням бюджету, і, як правило, ситуація частково вирівнювалась. Зараз помітна тенденція до росту номінальних заробітних плат, а це означає, що збільшаться надходження від оподаткування населення, купівлі-продажу товарів і послуг. Ближче до осені податкові надходження зростатимуть, тому я б не робив поспішних висновків про секвестр».

Співрозмовники «Главкома» з бюджетного комітету Ради припустили, що питання  внесення змін до бюджету може стояти, коли буде розглядатись його виконання за перше півріччя. Але найцікавіше, хто саме в результаті заходів економії постраждає найбільше. Минулого року Данилюк конфліктував з «Народним фронтом» в особі голови оборонного комітету парламенту Сергія Пашинського. Урядовець не бажав збільшувати витрати на армію та оборонне замовлення. Пашинський навіть вдався у протистоянні з Данилюком до свого «коронного номера»: як відомо, депутат всіх, хто йому не подобається, обіцяє відправити до АТО. Ось і того разу Пашинський запропонував голові Генштабу Віктору Муженку забрати міністра в армію прямо з засідання комітету. І це далеко не всі незадоволені «скупим» Данилюком, який чіпляється за кожну копійку в дірявій казні. Зараз справа за Мінфіном, який має пам’ятати, що бюджетні правки йому буде треба ще провести через зал парламенту. А це набагато складніше зробити, коли діляться не прибутки, а збитки.

Історія з бюджетними проблемами – це ще й пазл в кулуарній боротьбі між Банковою та Грушевського. В Адміністрації президента намагаються звалити провал з бюджетом на прем’єра, який дуже дратує Порошенка своїми піар-потугами. А в перспективі – взагалі довести Гройсмана до хлопання дверима, аби «на господарстві» лишився не такий гоноровий та амбітний Степан Кубів. Гройсман категорично не хоче піднімати ціни на газ, розуміючи, що перед виборами це ставить хрест на його подальшій політичній кар’єрі. Тож під таким тиском (і МВФ, і Банкова) цілком може добровільно завершити свою прем’єрську каденцію весь в білому, надавши можливість робити всю брудну роботу іншим «камікадзе».

Та поки що сам прем’єр не здається. Ба більше, він б’є у відповідь. Гройсман зачастив з гучними заявами щодо створення Антикорупційного суду, без якого начебто блокуються всі інші процеси у стосунках з МВФ. А це вже натяк на те, що у всіх проблемах винен якраз не уряд, а Адміністрація президента, яка гальмує створення ще одного антикорупційного органу.

Павло Вуєць