“Ще старі не доїли”. Кому в ЗСУ видають нові сухпаї та який стосунок до армійської каші має “Опоблок”

523

Поява у Збройних силах України нових сухих пайків – нехай і далеких від європейських та американських зразків, та все ж таки набагато кращих за старі – є беззаперечною перемогою. Перемогою давньою (адже, за інформацією прес-служби Міністерства оборони, продуктові набори нового зразка в реторт-пакетах українські військові почали отримувати в червні 2017 року), але ще не забутою.
То черговий «цивільний» міністр скуштує на обід квасолі з м’ясом та зауважить, що солдати нарешті добре харчуються. То Юрій Бірюков застосує «важку російську артилерію» – запостить огляд нового сухпайка від росіянина.
«…Не понимаю, как они смогли», – дивуватиметься той, оцінюючи український військовий харч.

                    «Нові – беззаперечно кращі»

Висловлювати приємне здивування могли б і українські військовослужбовці. Але тільки в тому випадку, якби, по-перше, всі вони з літа минулого року і справді мали змогу хоч раз скуштувати славнозвісні нові сухпайки.
А по-друге – якби, спираючись на нову якість продуктових наборів, дійсно можна було б говорити про помітні зміни в харчуванні військовослужбовців загалом. Тобто якби продовольчі набори армійцям видавали частіше.

Що цілком можливо – адже якщо, за рекомендаціями лікарів, харчуватися старим сухим пайком можна було не довше трьох діб поспіль, то новий, як стверджують представники МО, вживати безперервно можна протягом 21 дня, якщо того вимагають бойові умови.

Незважаючи на таку чудову опцію, де-факто українські військові як у зоні АТО, так і за її межами харчуються продуктовими наборами лічені дні на рік.
У тилу, як свідчать співрозмовники «Новинарні», сухпайки інколи видають під час польових навчань. На фронті – суто під час передислокації підрозділів або ж під час вводу на позиції чи виводу із зони АТО.

Нормами, за потреби, передбачене й отримання продуктових наборів під час «виконання завдань в районі проведення антитерористичної операції», якщо на позиціях немає змоги готувати гарячу їжу. Втім, у наших реаліях навіть за відсутності на позиціях роти польової кухні та штатного кухаря, абсолютна більшість підрозділів на передовій отримує продукти «за основною нормою». Тобто крупи, овочі, а також сирі рибу та м’ясо (що не завжди прийнятно в літніх умовах, адже підвоз продуктів здійснюється не щоденно).

«Зараз у нас на позиції є кухар, – розповідає Ксена, боєць однієї зі штурмових рот 46-го окремого батальйону спецпризначення ЗСУ «Донбас-Україна». – Коли є людина, яка відповідає за приготування їжі – нехай дають рибу, картоплю… Але так буває не завжди. І особисто на мою думку – за відсутності кухаря на бойових краще було б отримувати пайки».

«Нам їх видавали на три дні, коли ми заїжджали на нові позиції, – продовжує дівчина. – Нові. Нові – беззаперечно кращі! Смачна тушонка, смачна каша. Порадувала можливість підігріву. Хіба що супи  мені особисто не дуже сподобалися».

                    Коли помиляється Бірюков

«Сухпай на видео – не ВСУшный. В армейском есть разогреватель, на завтрак еще курага или изюм, шоколад и жунька», – такими словами завершує помічник міністра оборони Юрій Бірюков свій розгорнутий коментар до російського огляду українського сухпайка.

Та він помиляється.

Жуйками, а також родзинками та нагрівачами їжі, військовослужбовці забезпечуються лише за Нормою №15 – це посилений добовий набір продуктів, ДПНП-П.

У відповіді на запит «Новинарні» в управлінні комунікацій МО зазначили, що таким чином забезпечуються «військовослужбовці, які перебувають в польових умовах (в таборах, на навчаннях, маневрах), виконують завдання в районі проведення антитерористичної операції та під час прямування до пункту призначення».

Однак існує у ЗСУ і Норма №10 – це добові набори продуктів «жуньками» не посилені, ДПНП.

І, згідно з повідомленням Міноборони, за необхідних для Норми №15 умов військові (крім тих, хто все ж таки харчується пайками безпосередньо на позиціях) спокійно можуть отримувати продукти і за Нормою №10. Як під час переїздів, так і на польових навчаннях. Адже забезпечуються за Нормою №10 «військовослужбовці, які вибувають для відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки в польових умовах (в таборах, на навчаннях, маневрах), а також в район проведення антитерористичної операції – на час пересування».

Так, за нормою №10 наразі забезпечуються на навчаннях бійці Сил спецоперацій ЗСУ.

«Під час навчальних виходів ми вже двічі отримували нові сухі пайки, – розповідаєхлопець з 3-го окремого полку спецпризначення. – Харчі, звісно, кращі за старі банки. Але вони без термічного розігрівача – кажуть, що розігрівачі передбачені тільки для зони АТО. Їжу ми гріли на вогнищах та газових пальниках… І все одно купуєш сам собі на вихід щось солодке».

                      Друга машина начпрода

Видаються добові набори видаються бійцям доволі рідко. Тож закуплених минулого року 189 тисяч комплектів за Нормою №15 на загальну суму 42,39 млн. гривень, напевно, мало б вистачити на багатьох.

Втім, серед опитаних «Новинарнею» представників різних підрозділів, хоч якісь нові сухпаї вже куштували тільки згадані вище бійці ССО та батальйону «Донбас-Україна».
Інші нові продуктові набори бачили лише у новинах.

«Тиждень тому нас вивели із зони АТО. У дорогу дали старі сухпайки. З новими ми ще не стикалися», – розповідають артилеристи 56-ї бригади.

Кажуть, що нових пайків ще не отримували, і у 24 омбр. Іронізують: «Ми ще старі не доїли».

Бійці 37-го мотопіхотного батальйону зауважують, що сухпайків не отримують взагалі – ані нових, ані старих: «Командир вже рік обіцяє їх виписати, але забуває. Немає в нас сухих пайків».

Дехто грішить не так на «забудькуватість» командування, а на наявність у окремих його представників добре розвиненої комерційної жилки.

«Документів щодо забезпечення батальйону ми, рядові бійці, не бачимо, але мені трішки показали хлопці… І я знаю, що за документами ми отримуємо нові сухпайки. Вони навіть є у нас на складі, – розповідає боєць 130-го окремого розвідбату. – Але в реальності на маршах нам досі видають старі пайки, 2015-16 року виготовлення… У чому причина – не знаю. Зате знаю, що наш начпрод за час служби у батальйоні поміняв вже другу машину».

                      «При замовленні від 10 шт.»

Знайти нові продовольчі набори у вільному продажу – і справді не проблема. Десятки оголошень від людей, готових «поголодувати», відправивши продукти будь-кому з бажаючих, можна побачити як на OLX та на інших сайтах «загального користування», так у тематичних спільнотах.

І якщо оголошена МО вартість продовольчого набору коливається від 187,62 грн. за звичайний новий сухпай до 216-263 грн за посилений варіант, то онлайн пайки йдуть дешевше. «Реалізатори» просять за добовий набір зазвичай від 60 до 100 гривень.

Хоча буває і дорожче – якщо, приміром, замовляти більше десяти наборів:

Більшість продавців питання про походження виставлених на продаж сухих пайків вперто ігнорує.

«Новинарні»  притомну відповідь дала лише одна з таких продавчинь.

«Чоловік військовий, – пояснила вона. – Він їх не їсть, тому продаємо».

В неї ми сухпай – звичайний, а не посилений – і придбали.

                           Каша, борщ та каша

Зазначена на паперовій наліпці на пакеті з добовим набором продуктів дата фасування – 24.10.2017. Згідно з тією ж наліпкою, вжити продукти потрібно до 01.09.2018.

Хочеться сподіватися, що ця дата співпаде із датою кінцевого споживання «найніжнішого» продукту всередині – але це виявиться не зовсім так.

Як і в старих сухпайках, всередині знаходяться ще три пакетики – окремо запаковані сніданок, обід та вечеря.

                                             Сніданок

На сніданок пропонується скуштувати рисову кашу з м’ясом курки (350 грамів, придатна протягом 18 місяців, дата виробництва – 01.03.17, тобто була виготовлена за 7 місяців до фасування пайка) з галетами «Раціон».

Варто відзначити, що вжити галети, за рекомендацією виробника, потрібно до серпня 2018 року – у той час, як на загальному пакеті як крайній термін споживання зазначений вересень 2018-го. Розбіжність не катастрофічна, але неприємна – адже свідчить про те, що кінцеву дату споживання пайка визначають абияк. Можливо, звертаючи увагу тільки на основні продукти.

До каші з галетами додаються сіль, цукор, пакетик розчинної кави, волога серветка, паперова серветка та пластикова ложка.

Розігрівача немає – версія, як ми вже згадували, не посилена.

Незважаючи на непрезентабельний вигляд нерозігрітого «брикету» рисової каші, вона дуже смачна – особливо у порівнянні як з кашею зі старих сухпаїв, їсти яку холодною було взагалі неможливо.

Краща вона і за ті страви, які зазвичай пропонують батальйонні кухні на полігонах.

Галети також набагато кращі, ніж попередні, і зовсім не відволожені.
Хочеться вірити, що це не питання часу, а вже константа – завдяки, наприклад, кращій упаковці.

                                                   Обід

На обід пропонується борщ з яловичиною та тушкована картопля зі свининою.
Також є галети, «сухарі армійські житньо-пшеничні», пакетик чорного чаю, смородиновий джем (20 гр), цукор, сіль, ложка, серветки і – єдиний раз на день, тільки до обідніх страв – пакетик перцю.

Борщ густий, у ньому багато овочів, а між ними – шматки дуже доброї, як для армії, тушонки.

Але основний смак страви – це смак оцту, яким кожен компонент віддає настільки, що із заплющеними очима один овоч від іншого навряд чи вийде розрізнити на смак. І це єдина – можливо, суб’єктивна – смакова неприємність у наборі.

Набагато приємніша на смак тушкована картопля з тушонкою та морквою.

                                                Вечеря

На вечерю запланована каша ячна зі свининою (знову вироблена за сім місяців до дня фасування набору, але, тим не менш, придатна до зазначеного на пакеті терміну) та вже звичний набір з ложки, сухарів, галет, чаю, цукру, солі, серветок. Ще є стік з медом.

«Ячка» – на любителя, але точно не гірчить та нічим не тхне.

              Хто заварив кашу? Новинський!

На упаковці основних продуктів з набору – каш, картоплі, борщів та супів – певна річ, зазначений виробник. Їжу для бійців готує в місті Канів Черкаської області ТОВ «Дніпрова хвиля».

Зателефонувавши за зазначеним на кожному пакеті київським номером виробника, чуємо, що ТОВ входить до групи компаній «Верес».

Ця група, у свою чергу, належить Вадиму Новинському – українському олігарху російського походження, щодо якого Генпрокуратура вже скоро як півтора роки розслідує кримінальну справу.

Вадим Новинський

Вадим Новинський – власник блокуючого пакету холдингу «Метінвест» (компаньйон Ріната Ахметова), негласному куратору УПЦ Московського патріархату в Україні.

У попередньому скликанні Верховної Ради він був самовисуванцем від 224-го округу (м. Севастополь), входив до  Партії регіонів. Нині є членом фракції «Опозиційний блок».

У грудні 2016 року з Новинського зняли депутатську недоторканність у справі про незаконне позбавлення волі секретаря покійного митрополита УПЦ МП.

У асортименті продукції на сайті виробника армійських страв немає – виготовлені вони на замовлення. Однак є схожі готові продукти, зокрема борщ, квасоля та каші з м’ясом у пакетах, які потребують тільки розігрівання.

«Готові страви від «Верес» відмінно підійдуть для туризму, відпочинку на природі, для офісного обіду, для холостяцької вечері, або ж коли немає часу на приготування їжі. Легка та зручна упаковка – ідеальна альтернатива скляної тари», – відзначають на сайті.

Основна відмінність полягає в тому, що страви для «холостяцької вечері», в тому числі й борщ, пропонуються порціями по 250 грамів. У той же час, армійська версія пакету з борщем важить 500 грамів, а різноманітні каші, квасоля та картопля з м’ясом для ЗСУ – по 350 грамів.

Ціни на готові продукти на сайті виробника не зазначені. Каші з тушонкою та борщі в пакетах, судячи з усього, в Україні не дуже популярні. Але знайти у роздрібній торгівлі їх все ж таки можна (шукали так, бо на наше запитання про прайс відповіді від «Вереса» не було).

Ціна на всі готові страви приблизно однакова. Так, наприклад, 250-грамова порція гречки з м’ясом від «Верес» у мережі супермаркетів «Таврія-В» коштує 24 гривні, квасоля з куркою продається за 23,50, борщ ми знайшли у інтернет-супермаркеті за 24,46 грн.

Взявши за основу ціну у 25 гривень за 250 грамів (з упаковкою), збільшуємо вагу до 350 грамів – і отримуємо приблизно 35 гривень за пакет (50 гривень – за 500 грамів борщу). За такою грубою арифметикою, придбані у компанії «Верес» основні страви у сухому пайку на добу (три страви по 35 гривень + борщ за 50) за максимальною, роздрібною ціною компанії обійдуться десь у 155 гривень.

Галети «Раціон», три пачки яких по 50 грамів є у кожному наборі продуктів, на сайті виробника вроздріб коштують 1,32 грн. за пачку (3,96 грн. за три).

Упаковка з 50 індивідуальних пакетиків чаю «Мономах Кенія» у роздрібній торгівлі коштує 44 грн (0,88 грн. за пакетик, 1,76 – за два, як у добовому армійському наборі).

Усе це разом становить 160,72 грн., у той час, як вартість найскромнішого нового сухого пайка ЗСУ – 187,62 грн.

Таким чином, ще щонайменше 26,9 грн. має коштувати зображене на наступному фото.

А саме:

Дві 50-грамових пачки армійських сухарів (вартість яких навряд чи перевищує вартість галет);

один стік розчинної кави «Укркава» (вартість стіку «Нескафе» вроздріб – 1,70 грн.).

30 грамів цукру у стіках (середня ціна за 1 кг цукру у пакетиках, тобто за 200 штук – 30 грн., таким чином 30 грамів або 6 пакетиків коштують 90 копійок);

20 грамів джему (це також «Верес», джем виробництва якого коштує у супермаркетах 63 грн. за кг; порційні джеми у різних компаній коштують в середньому 2 грн. за стік);

20 грамів меду (2 грн. за стік);

3 грами солі (приблизно 30 копійок за три стіки по 1 г);

0,3 г перцю (такий самий, як у пайках можна купити за 735 грн. за 1000 порцій, або 0,73 грн за одну);

три вологих серветки в упаковці (близько 50 копійок за одну);

Три сухих серветки без упаковки (5 копійок за штуку);

три пластикові ложки (30-40 копійок за штуку).

Що, за нашими підрахунками, становить 13 гривень, без урахування хіба що вартості чотирьох поліетиленових пакетів, у які все складено.

Сума більш-менш збігається, але якщо врахувати, що навряд чи МО не може дозволити собі закуповувати сотні тисяч одиниць товарів не за роздрібною, доступною для будь-якого покупця ціною – вартість пайка явно завищена.

        Чекаємо сухпаїв і «жуньки», а не локшини

Посилений пайок обходиться державі у 216-263 грн. за комплект.

За нормами він додатково має містити безполуменеві нагрівачі їжі, 200-грамову упаковку тушкованого м’яса, два стіки розчинної кави замість одного, 35-грамову плитку чорного шоколаду, 30-грамову упаковку кураги або родзинок та, звісно, обіцяні Бірюковим «жуньки».

Локшини в раціоні немає за жодною з норм, тож будемо сподіватись, що у 2018 році нові пайки принаймні по мінімуму – хоча б під час пересування та хоча б без родзинок – почнуть отримувати всі військовослужбовці у зоні АТО.

А ще, звісно, що якщо нові пайки і продаватимуть – то хоча б не таким відвертим оптом «від 10».