Що чекає на платників податків у новому році?

224

Минулий рік завершився традиційно: платники податків отримали під ялинку «подарунок» у вигляді точкових змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів. Хоча цього разу платникам загрожували не точкові зміни, а новий ПКУ, розроблений Міністерством фінансів України, прийняття якого відклали на 2016 рік після його доопрацювання. Але саме норми проекту нового Кодексу (законопроект № 3630) і були прийняті за основу для підготовки Закону № 909.

Дія цього Закону не спрямована на забезпечення лібералізації податкового законодавства або стимулювання економічного зростання, чи детінізації економіки, однак, як зазначалося в пояснювальній записці до законопроекту № 3 688, вдосконалення норм ПКУ та інших законодавчих актів України, запропоноване законопроектом, має на меті створити умови для збільшення надходжень до бюджету і забезпечення його збалансованості на 2016 рік, а також поліпшення адміністрування податків.

Але чи стане введення нових ставок джерелом додаткових надходжень до бюджету, враховуючи відсутність стимулів для легалізації прибутків (зменшення однієї лише ставки єдиного соціального внеску без відповідного зменшення ставки ПДФО не сприяє виведенню заробітних плат з тіні, оскільки загальне навантаження на фонд оплати праці залишається вельми високим — на рівні 41,5%)?

Слід зазначити, що збільшення ставок податків без оцінки впливу такого збільшення на окремі галузі економіки і без відповідних техніко-економічних обгрунтувань ставить під загрозу розвиток таких галузей, а також може вплинути на споживчий попит і платоспроможність населення.

Після значних, але несистемних змін податкового законодавства, прийнятих в грудні 2014 року, бізнес очікував розробки цілісної податкової реформи та кардинального оновлення діяльності ГФС, що є вкрай необхідною передумовою для подолання системних кризових явищ, подальшої модернізації економіки України, стимулювання надходження інвестицій, зростання обсягів внутрішнього споживання та експорту.

Однак очікування бізнесу щодо податкової реформи на базі ліберальної моделі не виправдалися. До компромісної моделі точкових змін, відпрацьованої робочою групою щодо бюджету та податкової реформи, потрапили більшим чином норми урядового законопроекту (крім положень про обмеження спрощеної системи оподаткування для платників єдиного податку 3 групи і збільшення ставок єдиного податку для 3 групи платників, передбачених саме «ліберальною»моделлю, запропонованою Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики).

Для забезпечення додаткових надходжень до бюджету Законом № 909 встановлено нові ставки податків і зборів.

Для податку на доходи фізичних осіб встановлена основна єдина ставка 18% замість прогресивних ставок 15-20%. Розмір ставки оподаткування дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб, збережений на рівні 5%, якщо особа, яка сплачує такі дивіденди, є платником податку на прибуток. Для оподаткування суми перевищення пенсій розміру трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня податкового року (у 2016 році — 4 134 грн.), застосовується ставка 15%, для пасивних доходів — ставка 18%, інші доходи (від продажу нерухомого або рухомого майна, отримання майна в спадщину) можуть оподатковуватися за іншими ставками (0% або 5%).

Для єдиного соціального внеску встановлена єдина ставка 22% замість ставок з урахуванням класів професійного ризику виробництва із застосуванням коефіцієнта 0,6, який повинен був застосовуватися з 1 січня 2016 року. При цьому скасований єдиний соціальний внесок, який сплачувався за рахунок працівника (за ставками 2%, 2,6%, 3,6% і т.д.), а також підвищена максимальна величина бази нарахування ЄСВ з 17 до 25 мінімальних місячних заробітних плат .

Ставка податку на нерухоме майно збільшена до 3% замість ставки 2%, яка повинна була застосовуватися з 1 січня 2016 року. Встановлена додаткова ставка податку в розмірі 25 тис. грн. для квартир площею понад 300 кв.м і будинків більше 500 кв.м.

Збільшено ставки єдиного податку для платників 3 групи: з 2% до 3% (для платників ПДВ) і з 4% до 5% (для неплатників ПДВ), підвищені в 1,8 раз ставки єдиного податку для 4 групи платників (сільгосппідприємств). При цьому скасовано на 2016 рік застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.

Для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і перелогів) застосовується індекс споживчих цін за 2015 рік зі значенням 120%.

Збільшено акцизи на алкоголь, тютюнові вироби, паливо та інші підакцизні товари.

Зменшено ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу. З 1 лютого 2016 збільшуються ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.

Ставки екологічного податку, рентної плати за користування надрами проіндексовані на прогнозний індекс споживчих цін — 26,7%.

Крім цього, для досягнення поставленої мети Законом № 909, з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року введено новий порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств.

Зокрема, позитивна різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом сільськогосподарського підприємства — суб’єкта спеціального режиму оподаткування підлягає перерахуванню:

— За операціями із зерновими і технічними культурами: на електронні рахунки — у розмірі 85%, на спеціальні рахунки — у розмірі 15%;

— За операціями з продукцією тваринництва: на електронні рахунки — у розмірі 20%, на спеціальні рахунки — у розмірі 80%;

— За іншими операціями: на електронні рахунки — у розмірі 50%, на спеціальні рахунки — у розмірі 50%.

Таким платникам відкриваються відповідні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

Решта змін, запроваджених Законом № 909, стосуються питань адміністрування податків, об’єктів, бази та порядку оподаткування. Розглянемо основні зміни.

Адміністрування податків

Запроваджено порядок повернення надміру сплачених до бюджету грошових зобов’язань з ПДВ — не на поточний рахунок платника податку, а виключно на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (п.43.4 ст.43, п.2001.4 ст.2001 ПКУ).

Визначено, що у разі одностороннього розірвання контролюючими органами електронного договору про визнання електронних документів, платники податків мають право подавати звітність особисто або направляти її поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (абз.3 п.49.4 ст.49 ПКУ). При цьому, дана норма не вирішує основну проблему, пов’язану з розірванням таких договорів, — неможливість здійснити реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування до них.

Встановлено нові підстави для направлення контролюючим органом платнику податків запиту і проведення позапланової документальної перевірки — якщо на такого платника подано скаргу про ненадання податкової або акцизної накладної, або у таких накладних містяться помилки в реквізитах (відповідно п.73.3 ст.73 і пп.78.1.9 ст.78 ПКУ), а також нові підстави для проведення камеральної перевірки щодо відповідності даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп.75.1.1 ст.75 ПКУ) та позапланової документальної перевірки — в разі, якщо такою камеральною перевіркою будуть встановлені невідповідності (пп.78.1.18 ст.78 ПКУ).

Повернена норма щодо підстави для проведення позапланової документальної перевірки — у разі, якщо контролюючим органом отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником податків валютного та іншого неврегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.78.1.1 ст.78 ПКУ).

Встановлено нові штрафні фінансові санкції:

— За реалізацію пального особами, не зареєстрованими як платники акцизного податку, — у розмірі вартості такої реалізації (п.117.3 ст.117 ПКУ), за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них — від 10% до 40% суми акцизного податку (ст.1202 ПКУ);

— За помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної — у розмірі 170 гривень і зобов’язання виправити такі помилки;

— За невиправлення помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення помилок, — від 10% до 100% суми ПДВ в залежності від термінів такого невиправлення (п.1201.4 ст.1201 ПКУ).

Податок на прибуток

Скасовано обов’язок для платників податку щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток. При цьому тимчасово в 2016 році авансовий внесок сплачується у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Встановлено квартальний звітний податковий період для платників податку на прибуток, крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції і тих, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за даними Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній рік не перевищує 20 млн грн. (для цих категорій платників залишається річний податковий звітний період) (п.137.5, ст. 37 ПКУ).

У тексті ПКУ виправлені помилкові посилання на норми, що стосуються нульової ставки податку на прибуток.

Встановлено нові коригування фінансового результату до оподаткування, зокрема, визначено, що фінансовий результат до оподаткування, починаючи зі звітного податкового періоду 2015 року, зменшується на суму нарахованих доходів від участі платника податку на прибуток в капіталі інших платників податку на прибуток і платників єдиного податку 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників), а також нарахованих доходів у вигляді дивідендів, з яких сплачено авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Податок на доходи фізичних осіб

Встановлено ряд додаткових пільг з податку (пп.165.1.57-165.1.59 ст.165 ПКУ).

Зменшено розмір соціальної пільги з 100% до 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового року (пп.169.1.1 ст.169 ПКУ).

Змінено порядок сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб: в якості бази розрахунку таких платежів беруть не минулий рік, а фактичні дані за квартал. При цьому авансові внески не сплачуються за IV квартал звітного року і в разі отримання за відповідний квартал від’ємного значення (пп.177.5.1 ст.177 ПКУ).

Податок на додану вартість

Скасовано підставу для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість в результаті наявного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

База оподаткування ПДВ операцій з поставки самостійно вироблених товарів / послуг з 1 січня 2016 року не може бути нижчою звичайної ціни таких товарів / послуг (до 1 січня 2016 року — на рівні не нижче їх собівартості). Також з бази оподаткування виключений акцизний податок на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.188.1 ст.188 ПКУ).

Змінено порядок визначення бази оподаткування в разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, придбаного ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно (пп.189.15-189.16 ст.189 ПКУ).

Надані додаткові пільги зі сплати ПДВ (при отриманні гуманітарної допомоги, міжнародної технічної допомоги, частини вартості майна у разі звернення на нього стягнення банками та іншими фінансовими установами) (пп.197.11, 197.12 ст.197 ПКУ).

Скасовано звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі на експорт зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, що дає право платникам, що здійснюють поставку таких товарів на експорт, на застосування нульової ставки та отримання бюджетного відшкодування.

Введено обкладення ПДВ-операцій щодо послуг з транзитного транспортування природного газу з одночасним скасуванням рентної плати за транспортування природного газу трубопроводами на території України.

Пункт 198.5 ст.198 ПКУ доповнено нормою, відповідно до якої, не вважаються використаними у господарській діяльності платника товари, щодо яких на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлена нестача (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджено відповідно до законодавства).

Розширені напрямки узгодженого бюджетного відшкодування (не тільки на поточний рахунок, а й в погашення податкового боргу, сплату інших податків і зборів) — п.200.4 ст.200 ПКУ. При цьому, такий напрямок може змінюватися за заявою платника (п.200.12 цієї статті).

Розширено коло осіб, які мають право на отримання бюджетного відшкодування (за рахунок новостворених платників і мають оподатковувані операції за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування).

Залишений порядок автоматичного бюджетного відшкодування (п.200.19 ст.200 ПКУ).

Введено два Реєстри заяв про повернення бюджетного відшкодування (платникам, відповідним критеріям для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування, і іншим платникам). Реєстри вводяться з 1 лютого 2016 року і повинні містити інформацію про платників (назва та ІПН), дату подання заяви, суму податку, заявленого до відшкодування, дату узгодження суми податку, дати відповідних висновків, спрямованих в Держказначейство, дату і номер податкового повідомлення-рішення , скарг платників податку у разі оскарження ними рішень контролюючих органів, дату і суми повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника і т.п.

Передбачено надання бюджетного відшкодування ПДВ в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп.200.7.2 ст.200 ПКУ).

Встановлено вимоги до узгодження заявленої суми до бюджетного відшкодування при закінченні встановлених строків проведення камеральної перевірки (п.200.1 ст.200 ПКУ).

Визначено порядок проведення позапланових перевірок заявлених сум у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, не підтверджені документальними перевірками, а також з придбання товарів / послуг у платників податку, які використовували спеціальний режим оподаткування.

Внесено зміни до показників формули розрахунку суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування. Зокрема, у формулу включений показник SОвердрафт, який визначається як 1/12 суми грошового зобов’язання податку, нарахованого до сплати в бюджет (у тому числі задекларованого платником — сільськогосподарським підприємством, що обрало спеціальний режим оподаткування).

Встановлено новий порядок подачі скарги на контрагента платника податку, а також порядок проведення контролюючим органом позапланової перевірки такого контрагента на підставі такої скарги.

Встановлено порядок включення до розрахунку суми податку, яка дає право на реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування, — для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку.

Акцизний податок

З 1 березня 2016 вводиться Єдиний реєстр електронних акцизних накладних та система електронного адміністрування реалізації пального.

Єдиний податок

Для платників 3 групи крім збільшення ставок єдиного податку зменшено обсяг річного доходу з 20 млн гривень до 5 млн гривень.

Транспортний податок

Змінено об’єкт оподаткування, до якого з 1 січня 2016 року відносяться легкові автомобілі, з року випуску яких пройшло не більше п’яти років (включно) і середньоринкова вартість яких складає більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Перші враження

Збільшення податкового навантаження на бізнес і населення, збільшення штрафних санкцій і більше жорстке адміністрування податків, введення двох Реєстрів заяв про повернення бюджетного відшкодування не сприятиме виведенню бізнесу з тіні і поліпшенню ділового клімату. Точкові зміни вже заклали в бюджет майже всі можливі компенсатори, але без ліберальних норм.

Виходячи з цього, виникає питання, якою же тоді буде податкова реформа в 2016 році? Чи буде вона передбачати зменшення податкового тиску на бізнес, якщо майже всі компенсатори, передбачені урядовими та експертними законопроектами, уже були використані в Законі № 909? Чи буде і надалі уряд розглядати питання фактичного знищення спрощеної системи оподаткування? Чи буде нарешті проведена реформа ДФС України або бізнес очікує чергова зміна вивісок?

Питань дуже багато. Уряд продовжує наполягати на своїй «новій» редакції Податкового кодексу України, тому надії на ефективність урядової реформи вельми примарні.

Але у бізнесу та експертів є шанс нарешті консолідувати свої зусилля і підготувати свій варіант податкової реформи, метою якого стане активізація внутрішнього інвестора, економічне зростання і легалізація бізнесу.

Тому дуже сподіваємося, що цей шанс у новому 2016 році не буде втрачено, і ми побачимо реалізацію справжньої податкової реформи.