Що отримають українці від вільної торгівлі з ЄС?

238

1 січня розпочинає діяти зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. Це економічна частина Угоди про асоціацію з ЄС, заради якої українці вийшли на Майдан в 2013 році. Асоціація таки була підписана, але фактично під тиском Росії впровадження ЗВТ відклали до початку 2016, хоча ЄС в односторонньому порядку ввів преференційний торговельний режим для українських товарів. Тепер ніщо не повинно перешкодити повній реалізації цієї частини угоди, але, як кажуть експерти, блискавичних результатів чекати не варто – цей процес затягнеться, щонайменше, на декілька років.

Про нові митні правила розповів начальник Львівської митниці ДФС Левко Прокіпчук:

Зона вільної торгівлі з ЄС дає багато вигод нашим виробникам. Ця угода передбачає преференційні ставки мита для товарів походженням з України, на які є сертифікати форми EUR.1. Такі сертифікати раніше видавала Торгово-промислова палата, це була платна послуга. І якщо колись сертифікат давав якісь переваги не по всіх видах товарів, то тепер – фактично на весь перелік продукції, яка експортується з України в Євросоюз. Я вже знаю, що багатьом нашим підприємцям європейські контрагенти кажуть, щоб вони з 1 січня супроводжували свою продукцію сертифікатом про походження.

Із початку року цей сертифікат вже видаватимуть митні органи. При цьому підприємцям не обов’язково буде їхати до Львова – вони зможуть подавати документи там, де розташоване виробництво. Ця послуга буде безкоштовною. Крім того, угодою передбачено, що ті експортери, які вже рік виробляють товари, що отримали ці сертифікати, мають право звернуться до митниці, яка підтверджує, що цьому підприємцю можна довіряти, і дає йому статус так званого уповноваженого експортера. Тобто йому присвоюється номер і він більше не звертається за сертифікатом. Таким чином, відпадає потреба щоразу звертатися до митних органів, щоб отримати цей документ.

Важливо, що в України є перехідний період до 10 років, упродовж якого ми щороку будемо поступово знижувати свої ввізні ставки мита. Євросоюз такого перехідного періоду не має – він одразу опустив до мінімального рівня свої ставки для українських товарів, тобто зробив нам крок назустріч, розуміючи, в якій ми ситуації.

Є окремі види товарів як з боку Європи, так і з боку України, які мають певні квоти, тобто визначену обмежену кількість продукції, яку можна ввозити за преференційними тарифами. Щоб захистити свого виробника, Україна вводить квоти на свинину, м’ясо птиці і цукор. ЄС вводить квоти на 36 видів українських товарів, серед них – яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, вершкове масло, зернові, висівки, мед, крохмаль, гриби, часник, цукор, солод, виноградний і яблучний соки, цигарки, етанол.

Україна поступово впродовж 10 років скасовує мита на легкові автомобілі (по 1% на рік), але застосовує спеціальний захисний механізм (мита на рівні 10%), якщо сукупний обсяг імпорту товару (у штуках) протягом року досягає граничного обсягу імпорту, а саме 45 тис. штук.

Ми передбачаємо, що наші товари в Європі здешевіють і стануть більш конкурентоздатними. Звичайно, ця продукція повинна буде відповідати європейським стандартам, але це вже питання до виробників.

Після зняття митних обмежень торгівля буде більш вигідною для кожної зі сторін, вважає президент Центру ринкових реформ, колишній віце-прем’єр Володимир Лановий:

Хоча Європейський союз залишає за собою квотний принцип доступу українських товарів до європейських ринків, але, можливо, він поступово почне збільшувати квоти для українських товарів. А збільшення поставок кожної зі сторін на інший ринок підвищить конкуренцію. Тобто в Україні зросте конкуренція для наших виробників з боку європейських постачальників, тому деякі наші підприємства будуть потрапляти в складні умови, зменшувати обсяги продажів і, можливо, банкрутувати. А з точки зору українських споживачів зона вільної торгівлі це вигідно, тому що відбудеться збільшення асортименту товарів і ці товари будуть кращої якості.

Це складний процес, не можна очікувати, що якісь зміни відбудуться зразу, це не манна, яка падає з небес. Але це дає можливості для підвищення конкурентоспроможності української економіки і покращення умов для людей. На наш ринок на більш вигідних умовах прийде широкий спектр європейської продукції, в тому числі складної – такої, як автомобілі, побутова техніка, технічні засоби різного типу, залізничний, авіаційний транспорт, а також, звичайно, побутові товари, легка промисловість і харчові продукти. Дай Бог нам впоратися з обсягом таких поставок, щоб не був розбалансований наш торговельний баланс.

Україна ж може вийти на ринок ЄС як партнер з виробництва складної техніки. Тобто ми можемо бути постачальниками окремих складових. Це, зокрема, стосується виробників ракетних носіїв, генераторів, двигунів. Це для наших підприємств означатиме підвищення технологічного рівня й отримання великих валютних надходжень. Машинобудування, а також харчова промисловість, на мою думку, є головними напрямками нашої інтеграції з європейською економікою. Хоча, звичайно, можуть бути підняті й інші галузі, зокрема, легка промисловість, в якої є серйозний потенціал, і, звичайно, надання різних послуг.

Однак якихось кардинальних змін уже з початком 2016 року в торгівлі з Європейським Союзом не відбудеться – просто через те, що це скоріше еволюційний процес, пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь:

Тим більше, що і до зони вільної торгівлі значна частина товарів як Європейського Союзу, так і України у взаємній торгівлі не обкладалася високими митами, окрім того, що у випадку України це був експорт сільськогосподарської продукції. Але якщо ми подивимося, то і в ЗВТ залишаються певні обмеження, тобто запроваджені ЄС квоти на експорт пшениці і деяких інших культур залишаються. Мита на більшість промислових товарів з ЄС і раніше були або нульові, або мінімальні. По позиціях, де в нас були значні обмеження, вони частково залишаються, наприклад, в імпорті автомобілів – там є і квота, і мито на ввезення автомобілів до України. Тому насправді якихось кардинальних змін 1 січня очікувати не варто.

Набагато більший вплив на наші зовнішньоторговельні операції має не відкриття зони вільної торгівлі, а, наприклад, те ослаблення гривні, яке відбулося за останні два роки. Воно зменшує можливості українського населення купувати імпортні товари, в тому числі з Європейського Союзу, де вони зазвичай не найдешевші. Відповідно, це діє сильніше, ніж якісь тарифні обмеження чи мита, які існували до введення зони вільної торгівлі.

Але певні результати ми вже маємо. Наприклад, у 2013 році найбільшим торгівельним партнером України була Російська Федерація. На сьогодні таким партнером є Європейський Союз.

Однак очікувати, що швидко можна буде значно наростити обсяги торгівлі з ЄС, не варто просто через те, що на цьому ринку є свої певні смаки. І тим, що ми будемо пропонувати дешеву продукцію, ми не можемо миттєво завоювати цей ринок, особливо там, де в продукції більше цінується не стільки її дешевизна, скільки якість. Європейський Союз – це найбільший ринок у світі. Він є поруч з нами, тому немає потреби в значних транспортних видатках і, відповідно, в нас є потенціал до значного нарощення торгівлі. Але це відбуватиметься поступово і може розтягнутися на десятки років.

Зараз велику частину в нашій торгівлі з ЄС займає продукція сільського господарства, а також чорні метали і деяка продукція машинобудування – наприклад, електричні кабелі. Ці товари вже присутні на європейських ринках. Продукція металургії і харчової промисловості також має потенційні ринки збуту в ЄС.

Те, що Росія виступає проти зони вільної торгівлі України з ЄС, пояснюється виключно політичними причинами, економічних підстав тут немає. Стосовно того, що РФ призупиняє ЗВТ з Україною і погрожує ембарго для українських товарів, варто зазначити, що за останні два роки в нас торговельний оборот з Росією вже скоротився на дві третини. Тобто будь-які додаткові обмеження, які введе Російська Федерація, стосуються лише однієї третини, яка залишилася. Відповідно, якщо ми пережили падіння обороту на дві третини, то залякувати втратою останньої третини – це, мабуть, не дуже серйозно. І це показує, що такі кроки – це більше політичне питання, ніж економічне.

Автор материала: Тетяна Штифурко