Сімейні справи тюремників. Слідство веде депутат Мосійчук

279

Народний депутат Ігор Мосійчук, який перебував під вартою з 17 вересня до 15 листопада, а нині лікується в Інституті ім. Шалімова, оголосив наступ на Державну пенітенціарну службу України (ДПСУ). Смерть у Лук’янівському СІЗО члена організації «Білий Молот» Макара Колесникова в ніч на 1 січня лише підлила олії у вогонь цих розборок.

Фамільна корупція?

Позбавлений недоторканості нардеп з Радикальної партії Олега Ляшка заявляє про корупцію у пенітенціарній службі. Основний факт, яким оперує депутат, — призначення дочки одного з керівників служби на високу посаду у пенітенціарній системі. За даними Мосійчука, у листопаді 2015 року заступником головного бухгалтера Центральної бази забезпечення Державної пенітенціарної служби України було призначено 22-річну Юлію Лейковську. Вона, ймовірно, є донькою заступника глави ДПСУ Петра Лейковського. В коментарі «Главкому» Мосійчук розповів, що документи, які підтверджують правопорушення, йому в палату лікарні начебто принесли самі співробітники ДПСУ.

З огляду на це соратник Ляшка направив депутатське звернення, копія якого є в розпорядженні «Главкому», на ім’я Генерального прокурора Віктора Шокіна, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. а також голови Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгора Соболєва.

«До мене доходить інформація про можливий родинний зв’язок між Лейковським П.В. і Лейковською Ю.П.», — пише Мосійчук. Депутат посилається на статтю 25-1 Кодексу законів про працю, згідно із якою в організаціях державної форми власності законодавством встановлено порядок обмежень щодо спільної роботи в одній установі осіб, які є близькими родичами чи свояками, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

На доказ своїх обвинувачень до депутатського звернення політик додає копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру Петра Лейковського за 2014 рік.

У документі вказано, що людина з прізвищем Лейковська Юлія Петрівна, 1993 року народження є донькою заступника глави Пенітенціарної служби. В разі встановлення родинного зв’язку між Лейковськими, депутат вимагає від силовиків та депутатів вжити «заходів реагування в межах ваших повноважень».

В коментарі «Главкому» Ігор Мосійчук розповів, що знайомий з Лейковським з літа 2015-го, коли здійснював перевірки в Бережанській колонії (Бережанська виправна колонія №95) і Лук’янівському СІЗО, в той час, коли пан Лейковський очолював Управління ДПСУ у Києві і Київській області. Пояснюючи мотив свого звернення, Мосійчук заявив, що не вважає його помстою тюремникам, оскільки утримувався у СІЗО СБУ, а не в установах ДПСУ. «Там зовсім інша ситуація, з якою я буду розбиратися, але в приватному порядку, не як народний депутат, а як людина, яка зазнала утисків. Це абсолютно жодного відношення до пенітенціарної служби не має», — розповідає депутат. Деталізувати «іншу ситуацію» політик наразі не поспішає. Мовляв, все дізнаєтеся з часом. Депутат каже, що керівництво системи виправних закладів «розвело бардак». «Подивіться фото камер в Лук’янівському СІЗО, в яких умовах утримуються люди!.. «Ми хочемо, щоб керівництво ДПСУ проінформувало про те, які реформи були зроблені за рік. Більше 200 тис. грн. виділено з бюджету на ліки у Лук’янівському СІЗО, в той же час усім в’язням передають ліки в передачах. Тобто нічого не робиться!», — бідкається депутат.

Генпрокуратура розчарувала Мосійчука?

Тим часом «Главкому» вдалось з’ясувати реакцію Генеральної прокуратури на звернення депутата. У відомстві визнали: Лейковські таки дійсно є батьком і дочкою, але…«Установлено, що Лейковський П.В. та Лейковська Ю.П. є близькими родичами, однак, працюють в установах (відповідно ДПСУ та Центральна база забезпечення ДПСУ, — «Главком»), які є окремими юридичними особами, при виконанні службових обов’язків у безпосередньому підпорядкуванні не перебувають. Таким чином, обмеження спільної роботи, передбачене статтею 27 вищезазначеного Закону, до них не застосовується», — говориться у відповіді на запит депутата.

За що судять Мосійчука

Історія затримання, арешту і пред’явлення обвинувачень народному депутати від Радикальної партії Ігорю Мосійчуку тягнеться з осені 2015 року. 15 вересня під час засідання Верховної Ради України Генпрокурор Віктор Шокін звинуватив нардепа у корупції, оприлюднивши відеоматеріали, на яких Мосійчук начебто бере хабар. В той же день Верховна Рада проголосувала за зняття з Мосійчука депутатської недоторканності.

Народного депутата силовики затримали прямо в будівлі Ради і відвезли до суду. Генпрокуратура підозрює політика у вчиненні злочинів, передбачених п’ятьма статтями Кримінального кодексу: хабарництво; хуліганство; погрози або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує службовий обов’язок; втручання в діяльність судових органів; погрози або насильство щодо судді. Печерський суд столиці, де розглядалася справа нардепа, наприкінці вересня постановив взяти Мосійчука під варту на два місяці. Сторона захисту одразу після рішення суду подала апеляцію. Згодом підозрюваного через погіршення стану здоров’я внаслідок внутрішньої кровотечі перевели до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Однак під час засідання Апеляційного суду Києва13 жовтня лікар відділу забезпечення досудового розслідування Олександр Даниленко заявив, що стан здоров’я Мосійчука дозволяє йому перебувати за гратами. Сам обвинувачуваний назвав такі заяви брехнею.

З 8 листопада депутата утримували під вартою у спецпалаті лікарні швидкої медичної допомоги. А 15 листопада відпустили, оскільки сплив строк перебування під вартою.

17 листопада Вищий адміністративний суд України визнав незаконною постанову Верховної Ради про зняття недоторканності та арешт депутата Мосійчука. Депутат і донині продовжує лікування. 24 грудня його перевели до реанімації через різке погіршення стану здоров’я, зараз Мосічук перебуває у звичайній палаті Національного Інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова.

22 жовтня Генпрокуратура завершила досудове розслідування стосовно Мосійчука й передала справу до суду. Однак Генпрокуратура внесла клопотання про продовження тримання під вартою підозрюваного. Печерський райсуд столиці, де розглядається справа, наразі не поспішає з рішенням, він переніс розгляд клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Мосійчуку на другу половину січня 2016 року.

Автор материала: Михайло Глуховський