Скільки українських банків «помре» через брак грошей ?

88

Багато українських банків на поточний момент не виконують вимоги Нацбанку щодо збільшення капіталу, так що за найближчий рік може бути закрито до декількох десятків фінустанов.

За даними НБУ, станом на 1 березня цього року капітали менш 120 млн грн мало 18 банків, від 120 до 300 млн грн – 53 фінустанови і від 300 до 500 млн грн – 12. На капіталізацію у банків залишилося зовсім небагато часу: мінімальну 120 — мільйонну вимогу фінансисти повинні виконати до 17 червня цього року, а збільшити капітали до 300 млн грн – до 11 січня 2017 року.

У Нацбанку не обіцяють підопічним ніяких поблажок, там впевнені, що збільшення капіталів банків – це гарантія стабільності системи. Тому збираються строго стежити за виконанням вимог і вживати заходів щодо порушників.

У банків є кілька варіантів для порятунку. Перший – сподіватися, що успішний розвиток бізнесу їх господарів дозволить їм за рахунок живих грошей збільшити капітали. «Це можуть бути вільні грошові кошти акціонерів, якими вони володіють і які вони готові влити в капітал для його відповідності вимогам НБУ», – уточнив голова правління банку «Михайлівський» Ігор Дорошенко.

Другий варіант – це залучення позикових коштів, які банк згодом буде частинами протягом 5 років віддавати своїм кредиторам з відсотками. По суті, це кредит, який дозволено на певний час зараховувати в капітал. Найчастіше його виділяє власник банку, але іноді – просто дружні структури. «Починаючи з 2008 року багато банків для збільшення регулятивного капіталу залучали гроші власника на умовах субординованого боргу, тому у багатьох банків є можливість збільшення статутного капіталу за рахунок цих коштів», – зауважила директор фінансового департаменту РА «IBI-Rating» Анна Апостолова.

Третя можливість – це конвертація в капітал кредитних ліній, раніше відкритих акціонерами або партнерами. За словами нацбанківців, цей механізм використовується фінансистам найбільш активно з 2015 року.

З власниками найпростіше: по суті вони просто дозволяють своїм банкам не повертати раніше надані їм кредити. Найчастіше так чинять банки з іноземним капіталом – західні акціонери переписують в капітали кредити, які не зняли з своїх українських «дочок». Дещо складніше виглядає схема, коли залучається стороння структура, що кредитувала цю саму «дочку» і не володіла її акціями. У цьому випадку, відбувається обмін кредитного боргу на акції банку. У нашій країні такий підхід практикував Європейський банк реконструкції і розвитку, який несподівано отримати великі пакети акцій в Райффайзен Банку Аваль і УкрСиббанку.

Четвертий варіант капіталізації зводиться до додемісії акцій банку, яка викуповується новими акціонерами. Наприклад, відбувається продаж (повна або часткова) фінустанови більш заможному власникові. Це може бути просто структура або людина з грошима, а може бути і інший банк. І в цьому випадку відбувається злиття двох структур, а головне – двох капіталів. Інший важливий момент – хто ризикне об’єднатися з банком, який зовсім недавно міг вилетіти з ринку.

Найцікавіше – скільки банків реально зможуть скористатися тією чи іншою можливістю вижити і скільком все-таки доведеться покинути ринок. У Нацбанку поки налаштовані дуже оптимістично. За даними регулятора, поточні залишки на рахунках незареєстрованих капіталів можуть допомогти вирішити проблему з капіталом 14 банкам з капіталом до 120 млн грн, 56 банкам з капіталами від 120 до 300 млн грн, і 12 – від 300 до 500 млн грн.

Куди більш критично налаштовані учасники ринку, які розуміють, що оцінки НБУ будуються на попередньому аналізі ситуації. Адже регулятор ще не провів стрес-тести всіх українських банків (за невеликі банки чиновники ще не бралися), і не знає до кінця всіх проблеми своїх підопічних.

Зважаючи на стрес-тестування фінансисти дають два прогнози: згідно з оптимістичним, до весни 2017 року Нацбанк в рамках програми капіталізації прикриє близько 15 банків, за песимістичним – все 25-30. Нагадаємо, що за 2014-2015 роки регулятор уже закрив майже 70 банків і на поточний момент в країні їх залишилося 111