Страхові прокладки Тарути: до чого тут справа Гужви

86

Протягом останнього року Національний банк України не критикував тільки лінивий. Прості українці обурюються обезціненням гривні, бізнес – тотальною чисткою на банківському ринку. Проте найбільш активно «надапає» на НБУ народний депутат Сергій Тарута. Він декілька місяців поспіль носиться із брошурою про нібито корупцію Валерії Гонтаревої, навіть фейкові слухання з цього приводу намагався провести у підвалі Капітолію у Вашингтоні. Однак журналісти з’ясували, що така ненависть має під собою просте бажання захистити свій бізнес.

Валерія Гонтарева на посаді голови НБУ найбільше запам’яталась своєю непохитністю у ліквідації сумнівних банківських структур. Одним з таких банків став «Український бізнес банк», який контролював старший син біглого президента Віктора Януковича. Офіційно процедура ліквідації розпочалася у квітні 2015 року і тривала майже рік. Цю подію можна вважати точкою відліку агресивної кампанії з боку Тарути проти Гонтаревої. Здавалося б, що екс-голові Донецької ОДА до якогось там кишенькового банку «Сім’ї»? Але відкритість реєстрів та недалекоглядність компаній, афільованих з Тарутою, дає можливість довести, що цей банк для мільярдера був далеко не чужим.

Йдучи за хронікою подій, нагадаємо, що у жовтні 2016 року, напередодні чергової зустрічі НБУ з представниками МВФ, Сергій Тарута надрукував свою знамениту брошуру про «корупцію Гонтаревої». Спочатку він привіз цей талмуд до США, а згодом поширив серед депутатів Верховної Раді. На зустрічі представники Нацбанку та Міжнародного валютного фонду мали обговорювати меморандум про подальшу співпрацю. В цьому меморандумі для Тарути є вкрай небажаний пункт – ліквідація Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг з подальшим розділенням її функцій. Згідно з пропозицією МВФ, під крило НБУ мають перейти серед іншого страхові компанії. І саме це для Тарути є критичним. Адже, як виявилося, він має неабиякий інтерес на ринку страхових послуг.

ЗМІ раніше писали про те, що Сергій Тарута опосередковано контролює страхову компанію «Кремінь». Цей зв’язок дуже легко відслідкувати, хоча сама страхова ризикнула у 2016 році оприлюднити прес-реліз, в якому заявила, що не має до екс-голови Донецької області жодного стосунку. Однак це відверта брехня.

Як відомо, Сергієві Таруті належить частина корпорації «Індустріальна спілка Донбасу». Серед компаній, які входять до ІСД, є ПАТ «Компанія з управління активами «Альтера ессет менеджмент». Це підтверджують дані бізнес-пошукової системи «YouControl».

В свою чергу ця фірма є власником контрольного пакету акцій СК «Кремінь». Більше того, донедавна значним пакетом акцій володіла компанія «Регіон», яка напряму контролюється фірмою «Азовімпекс». Серед засновників останньої  — Сергій Тарута та його брат Олександр.

Тому заява прес-служби страхової про те, що вона не пов’язана ані з Тарутою, ані з афільованими з ним фірмами – неправда.

Цікаво, що у минулому році СК «Кремінь» була лідером по залученню платежів. Навіть всесвітньо відома страхова «АХА» зібрала менше коштів. Причина проста: 97% залучених премій страхової Тарути – це перестрахування.

«Кремінь» — не єдина страхова, з якою пов’язаний Сергій Тарута. Через складну систему зв’язків він також може впливати на СК «Актив-гарант» та СК «ВУСО». За перестрахуванням, що є основним видом діяльності для страхових Тарути, криється одна зі схем по виводу коштів та ухилення від оподаткування.

Цікавим є і той нюанс, що велика кількість компаній, вказаних на схемі, мають однакову адресу: проспект Голосіївський, 70. По суті це будівля готелю «Мир» поблизу метро Голосіївська, яку намагались рейдернути декілька років тому. Інші компанії розмістилися на вул. Інститутські, буд 19 Б. І жодна зі вказаних фірм не зареєстрована у помпезному особняку Сергія Тарути на Ярославовому Валу. Ймовірно, це зроблено для відводу очей, а на Ярвалу проводять тільки офіційні справи.

Однак і до офісу поблизу «Золотих воріт» багато запитань. У 2011 році виконавча служба намагалась забрати цей особняк, оскільки інша фірма довела у суді, що саме їй він належить. Тоді навколо офісу лунали постріли і все нагадувало типові «маски-шоу».

На початку нинішнього року історія навколо офісу на Ярвалу набула ще більш яскравих фарб. Компанію Тарути «Індустріальна спілка Донбасу» почали підозрювали у виводі коштів зі збанкрутілого банку «Радикал» через те, що за тією ж адресою була зареєстрована фірма «Квінтайр». Звісно, ІСД відхрестилося від оборудки з виведенням коштів. Як і від офісу за адресою Ярославів Вал, 3. І от тут вже цікаво, адже ця будівля належить кіпрському офшору, який зазначений у декларації Сергія Тарути.

Про зв’язок екс-голови Донецької ОДА зі страховим бізнесом говорить багато що. Наприклад, «Альтера ессетс менеджмент», яка належить Таруті, на своєму офіційному сайті красномовно це доводить. У розділі «Залучення капіталу. Боргове фінансування та інвестиції в акціонерний капітал» можна побачити і СК «ВУСО», і СК «Кремінь», і акціонера «Кременя» — компанію «Іншуранс Груп» і згаданого на початку статті «Українського бізнес банку».

І з цього моменту історія мутного бізнесу Тарути переходить у зовсім інше русло. Пам’ятаєте гучну справу із затриманням головного редактора сайту «Страна.юа» Ігоря Гужви? У матеріалах кримінальної справи, заведеної на опального головреда, фінансування діяльності якого пов’язують із біглим керівником Мінздоху Олександром Клименком, можна зустріти три компанії, які мають безпосереднє відношення до Тарути.

Як говориться в ухвалі суду від 21 серпня 2017 року, з грудня 2013 по квітень 2014 року на особистому рахунку Ігоря Гужви в «Укрбізнесбанку» були проведено принаймні три операції, які здалися правоохоронцям сумнівними.

В якості оплати за цінні папери керівник медіахолдингу виплатив трьом компаніям наступні суми:

— 94,99 млн. грн. ПрАТ «Альтера фінанс» (компанія, що реструктурувала борги ІСД);

— 45,97 млн. грн. ПрАТ «Укргазтрейд»;

— 76,57 млн. грн. ПрАТ «Новьюенерго».

І майже в ті самі дати на рахунки самого Гужви були перераховані:

— 59,26 млн. грн.. від компанії «Альтера фінанс»;

— 76,57 млн. грн. від компанії «Укргазтрейд»;

— 49,97 млн. грн. від компанії «Новьюенерго».

Окрім того, в якості дивідендів за іменними сертифікатами Ігор Гужва отримав ще 92,00 млн. гривень від компанії «Альтера Ессет Менеджмент» (напряму контролюється ІСД).

Всі вищеперераховані факти дають зрозуміти, в чому основна причина ненависті Сергія Тарути по відношенню до Національного банку України та до Валерії Гонтаревої безпосередньо. По-перше, банк, через який проводилися оборудки Тарути, дивним чином пов’язані із фінансуванням медіа-холдингу Клименка, ліквідували. А по-друге, для виконання меморандуму з МВФ, НБУ візьме контроль над ринком страхових послуг. А це означає, за слідом за «банкопадом» може настати активна ліквідація страхових компаній-прокладок.

Цього Сергію Таруіті дуже не хотілося б, тому він вирішив всьому світу навішати локшини про те, що Нацбанк України погрузнув у корупції. Нормальний хід, як для політика з 90-х, який намагається захистити бізнес. Проте у часи відкритих реєстрів та баз даних, коли за декілька годин можна знайти зв’язки між фіктивними фірмами, сірими схемами та впливовими «дядьками» — такі «фейки» не пройдуть.

Анна Межова