Свіжі рейтинги. Хто виходить до другого туру

564

Якби вибори відбулись найближчими вихідними, до парламенту пройшли б вісім політичних сил

З 7 по 21 червня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2005 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Головні результати:

  • 83,7% українців не задоволені напрямком, у якому рухається країна. Задоволені – 11,2%.
  • 47,3% українців вважають, що Україна має йти інтеграційним напрямком вступу до Європейського Союзу. Вважають, що має йти напрямком вступу до Митного союзу – 11,9%. Ще 30,1% українців вважають, що Україні не слід ані орієнтуватися на вступ до ЄС, ані до Митного союзу.
  • На референдумі щодо вступу до НАТО 41,1% серед усіх українців проголосували б «за», проголосували б «проти» – 30,7%.
  • Якби парламентські вибори відбулися в середині червня 2018 року і в них не брали участь політичні сили С. Вакарчука / В. Зеленського, більшу підтримку, ніж інші партії, отримала б ВО «Батьківщина» (21,6% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть «Громадянська позиція» (15,9%), «Опозиційний блок» (11,4%), Радикальна партія (11,1%), «За життя» (10,5%), «Блок П. Порошенка» (7,9%), ВО «Свобода» (4,6%), «Самопоміч» (4,6%).
  • Якби парламентські вибори відбулися в середині червня 2018 року і в них брали участь політичні сили С. Вакарчука / В. Зеленського, більшу підтримку, ніж інші партії, також отримала б ВО «Батьківщина» (19,5% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть «Громадянська позиція» (14,4%), «Опозиційний блок» (10,5%), «За життя» (10,3%), Радикальна партія (9,7%), «Блок П. Порошенка» (7,3%), «Блок С. Вакарчука» (6,2%), «Слуга народу» (5,2%), ВО «Свобода» (3,8%), «Самопоміч» (3,5%).
  • Якби вибори Президента України відбувалися в середині червня 2018 року і в  них не брали участь С. Вакарчук і В. Зеленський, то в першому турі більше голосів, ніж інші кандидати (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Ю. Тимошенко (22,8% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі йдуть – А. Гриценко (16%), О. Ляшко (13,2%), Ю. Бойко (10,6%), П. Порошенко (10,5%), В. Рабінович (8,4%).
  • Якби вибори Президента України відбувалися в середині червня 2018 року і в  них брали участь С. Вакарчук і В. Зеленський, то в першому турі більше голосів, ніж інші кандидати (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Ю. Тимошенко (19,5% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі йдуть – А. Гриценко (12,6%), О. Ляшко (10,7%), Ю. Бойко (10,2%), П. Порошенко (8,5%), В. Зеленський (8,3%), В. Рабінович (7,5%), С. Вакарчук (7,4%).

Задоволеність напрямком руху країни

  • 83,7% респондентів на запитання «На Вашу думку, Ви у цілому задоволені чи не задоволені напрямком, в якому рухається наша країна?» відповіли, що вони скоріше або дуже не задоволені. 11,2% відповіли, що задоволені. Ще 4,9% респондентів не визначилися зі своєю думкою, а 0,2% відмовилися відповісти на запитання.

Зовнішньополітичні орієнтації населення України

  • На запитання «Яким інтеграційним напрямком має йти Україна?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:
    • 47,3% обрали варіант «приєднання до Європейського Союзу»,
    • 11,9% – «приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії і Вірменії»,
    • 30,1% – «неприєднання анi до Європейського Союзу, анi до Митного союзу»,
    • 10,1% – не визначилися зі своєю думкою,
    • 0,6% – відмовилися відповідати.
  • 41,1% українців у разі проведення референдуму щодо вступ до НАТО проголосували б «за». «Проти» проголосували б 30,7%, не брали б участі у голосуванні – 12,2%. Ще 15,7% респондентів не визначилися зі своєю думкою, а 0,3% відмовилися відповісти на запитання.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Ради за партійними списками та виборів Президента України у першому турі

Попередні коментарі: Коментар заступника директора КМІСу А.Грушецького. 

До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля, чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.

У цьому опитуванні респондентам послідовно пропонувалися два списки партій і кандидатів на посаду Президента. Спочатку респондентам пропонувався список без С. Вакарчука / В. Зеленського і їхніх політичних сил (хоча за респондентами лишалося право «записати» їх в «інша відповідь», чим деякі респонденти і скористалися), після цього – список з ними. З одного боку, це надає більше інформації для більш повного розуміння поточних реалій. З іншого боку, потрібно враховувати, що у випадку списку, який показується респонденту в другу чергу (з включенням С. Вакарчука / В. Зеленського), скоріше за все, має місце «ефект порядку». Він проявляється у намаганні окремих респондентів виглядати «послідовними» у своїх орієнтаціях. Відповідно, деякі респонденти у випадку другого списку дійсно скоріше б віддали свій голос за одного/одну з «нових» кандидатів / партій, але щоб виглядати «послідовними» могли називати той же вибір, що і у випадку першого списку. Також треба враховувати, що для уникнення зміщень респондентам прямо не зазначалося, яким чином відрізняється другий список. Тому деякі менш уважні респонденти просто могли не побачити, що в списках з’явилися С. Вакарчук / В. Зеленський (наприклад, другий партійний список включає аж 19 політичних сил). Тим більше увага зменшується, коли був уже перший список, на який респондент дав свою відповідь. Таким чином, наведені далі рейтинги з включенням С. Вакарчука / В. Зеленського у списки, скоріше за все, трохи недооцінюють їхню підтримку.

Також при інтерпретації результатів потрібно враховувати статистичну похибку вибірки. Якщо різниця між кандидатами/партіями менша за статистичну похибку, то статистично обґрунтовано не можна стверджувати, хто з них має вищу підтримку.

Ще одним важливим аспектом для коректної інтерпретації є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків не перевищує 11.5% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера до другого місці – менший за 3.5%. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині червня і в списках не було С. Вакарчука / В. Зеленського, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  • 11,5%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  •  8,4% – за партію «Громадянська позиція»,
  •  6% – за партію «Опозиційний блок»,
  •  5,9% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  •  5,6% – за партію «За життя»,
  •  4,2% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
  •  2,5% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
  •  2,4% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
  •  1% – за Аграрну партію,
  •  за інші партії – загалом  5,5%,
  •  6,6% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
  • 10,6% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 28,8% – не визначилися, за кого голосувати,
  • 1,2% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих партій більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має ВО «Батьківщина». На другому місці – «Громадянська позиція» (тобто враховуючи похибку, партія набирає менше, ніж ВО «Батьківщина», але більше – ніж інші партії). Наступні три партії («Опозиційний блок», Радикальна партія, «За життя») мають підтримку, яка відрізняється практично в рамках похибки, тобто ці політичні скоріше «ділять» третє місце. Далі після них іде «Блок П. Порошенка».

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині червня), то отримаємо:

  • 21,6%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  • 15,9% – за партію «Громадянська позиція»,
  • 11,4% – за партію «Опозиційний блок»,
  • 11,1% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  • 10,5% – за партію «За життя»,
  •  7,9% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
  •  4,6% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
  •  4,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
  •  1,9% – за Аграрну партію,
  •  за інші партії – загалом  10,3%.

Також респондентам ставилися такі запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декілька партій. Скажіть, будь ласка, за яку або які партії крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?» і «А за яку чи які партії Ви не голосували б за жодних обставин?». Нижче в таблиці для кожної партії наводяться дані: % серед усіх респондентів, для яких партія є першим вибором; % серед усіх респондентів, які розглядають цю партію як можливий «другий» вибір; % серед усіх респондентів, які за жодних обставин не голосували б за цю політичну силу (антирейтинг).

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині червня і в списках були також політичні сили С. Вакарчука / В. Зеленського, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  • 10,2%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  •  7,5% – за партію «Громадянська позиція»,
  •  5,5% – за партію «Опозиційний блок»,
  •  5,4% – за партію «За життя»,
  •  5,1% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  •  3,8% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
  •  3,3% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
  •  2,7% – за партію «Слуга народу»,
  •  2% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
  •  1,9% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
  •  1% – за Аграрну партію,
  •  за інші партії – загалом  4%,
  •  6,2% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
  •  9,9% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 29,3% – не визначилися, за кого голосувати,
  •  2,1% – відмовилися відповідати на запитання.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині червня), то отримаємо:

  • 19,5%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  • 14,4% – за партію «Громадянська позиція»,
  • 10,5% – за партію «Опозиційний блок»,
  • 10,3% – за партію «За життя»,
  •  9,7% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  •  7,3% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
  •  6,2% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
  •  5,2% – за партію «Слуга народу»,
  •  3,8% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
  •  3,5% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
  •  1,9% – за Аграрну партію,
  •  за інші партії – загалом  7,7%.

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента у першому турі

Якби вибори Президента України відбувалися в середині червня і в списках не було С. Вакарчука / В. Зеленського, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  • 11,2%  проголосували б за Юлію Тимошенко,
  •  7,9% – за Анатолія Гриценка,
  •  6,5% – за Олега Ляшка,
  •  5,2% – за Юрія Бойка,
  •  5,2% – за Петра Порошенка,
  •  4,1% – за Вадими Рабіновича,
  •  1,9% – за Андрія Садового,
  •  1,3% – за Олега Тягнибока,
  •  за інших кандидатів – загалом  6%,
  •  9,4% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
  • 11,9% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 28,3% – не визначилися, за кого голосувати,
  • 1,1% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих кандидатів більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має Ю. Тимошенко. 2-гу сходинку скоріше «ділять» А. Гриценко і О. Ляшко, 3-тю – Ю. Бойко, П. Порошенко, В. Рабінович.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо:

  • 22,8%  проголосували б за Юлію Тимошенко,
  • 16% – за Анатолія Гриценка,
  • 13,2% – за Олега Ляшка,
  • 10,6% – за Юрія Бойка,
  • 10,5% – за Петра Порошенка,
  •  8,4% – за Вадими Рабіновича,
  •  3,9% – за Андрія Садового,
  •  2,6% – за Олега Тягнибока,
  •  за інших кандидатів – загалом  12,1%.

Також респондентам ставилися такі запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декількох кандидатів. Скажіть, будь ласка, за якого або яких кандидатів крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?» і «А за якого чи яких кандидатів Ви не голосували б за жодних обставин?». Нижче в таблиці для кожного кандидата наводяться дані: % серед усіх респондентів, для яких кандидат є першим вибором; % серед усіх респондентів, які розглядають цього кандидата як можливий «другий» вибір; % серед усіх респондентів, які за жодних обставин не голосували б за цього кандидата (антирейтинг).

Якби вибори Президента України відбувалися в середині червня і в списках були також С. Вакарчук / В. Зеленський, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  • 10,5%  проголосували б за Юлію Тимошенко,
  •  6,8% – за Анатолія Гриценка,
  •  5,8% – за Олега Ляшка,
  •  5,5% – за Юрія Бойка,
  •  4,6% – за Петра Порошенка,
  •  4,5% – за Володимира Зеленського,
  •  4% – за Вадими Рабіновича,
  •  4% – за Святослава Вакарчука,
  •  1,5% – за Олега Тягнибока,
  •  1,3% – за Андрія Садового,
  •  за інших кандидатів – загалом  5,5%,
  •  7,9% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
  •  9,4% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 26,9% – не визначилися, за кого голосувати,
  • 1,8% – відмовилися відповідати на запитання.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо:

  • 19,5%  проголосували б за Юлію Тимошенко,
  • 12,6% – за Анатолія Гриценка,
  • 10,7% – за Олега Ляшка,
  • 10,2% – за Юрія Бойка,
  •  8,5% – за Петра Порошенка,
  •  8,3% – за Володимира Зеленського,
  •  7,5% – за Вадими Рабіновича,
  •  7,4% – за Святослава Вакарчука,
  •  2,7% – за Олега Тягнибока,
  •  2,4% – за Андрія Садового,
  •  за інших кандидатів – загалом  10,2%.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.