Тендер для двох сестер: На Франківщині наплювали на Закон України «Про публічні закупівлі»

202

В Україні, нажаль, склалась дуже негативна ситуація із розділення бюджетів на різних рівнях господарювання. Більшість коштів, які мають йти на потреби оптимізації життєвих процесів народу, спершу переважно проходять через руки приближених до влади людей, які в свою чергу на тому «нагрівають руки». Навіть така системна реформа тендерного процесу в електронних публічних та державних закупівлях не принесла колосально позитивних змін. Єдине, що тепер люди «прозорро» бачать, що в більшості закупівель беруть участь виключно люди із одного кола. Абсурдним є навіть те, що часто вони приносять документи для реєстрації друковані на одному і тому ж принтері – неодноразово проводились експертизи, які засвідчували, що видимі дефекти друку спричинив одне й те саме обладнання.

Те, що учасники тендерів часто бувають знайомими і мета в них одна, сумнівів давно не викликає, як свідчення при торгах жодних кроків на зниження майже не проводять, адже працюють в одну касу. Інших конкурентів не допускають, а це переважно роблять самі Замовники цих тендерів, які безпосередньо з цього отримують свою частку.

Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» пов’язані особи не можуть брати участь торгах з однаковим предметом закупівлі — тендерний комітет зобов’язаний відхиляти пропозиції усіх пов’язаних осіб. Та, як виявилось, на Франківщині Закони України не діють, а Законом «Про публічні закупівлі» нехтують особливо. Цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Та, на жаль, така річ, як «конкурентне середовище» там повністю відсутнє. Так, зовсім недавно Черченський обласний навчально-реабілітаційний центр Івано-Франківської обласної ради уклав угоду на закупівлю харчування з приватною підприємницею з Рогатина Ганною Салій на суму 766,6 тис. грн.

Згідно цього договору, який буде діяти до 2019 року, пані Салій харчуватиме сніданками, полуденками, обідами, підвечірками та вечерями учнів 1-9 класів, які живуть та проходять реабілітацію у Черченському НРЦ. Ця угода для неї вже шоста із даним закладом. З початку 2018 року Ганна Салій отримала від Черченського обласного навчально-реабілітаційного центру замовлень на 2,5 млн грн. А найцікавішим у тендері, який розглядається є те, що Ганна Салій конкурувала лише з іншою місцевою підприємницею Уляною Країнською, яка за «збігом обставин» виявилась її рідною сестрою. Крім цього різниця в ціні під час торгів становила лише 216 грн.

Ганна Салій і Уляна Країнська є рідними сестрами, раніше вони були прописані за однією адресою в місті Рогатин, яка сьогодні є адресою реєстрації ФОП Уляни Країнської. Крім цього в них є спільний бізнес — вони управляють міні-готелем «Садиба мрій», що розташований в селі Конюшки Рогатинського району. А цікавим конфузом при подачі документів для участі в тендері є те, що вони подали телефони, які співпадають з телефонами, за якими можна замовити номер в готелі.

Варто додати, що на тендери від реабілітаційного центру сестри подають майже одинакові документи, в яких навіть одинакові помилки і дефекти друку принтера. Крім цього Ганна Салій і Уляна Країнська пропонують однакове меню. От такий сестринський тендер.

Дехто дискутував, що схожі помилки, однакове меню, відсутність торгів не є ознакою того, що тендер проведено несправедливо. Та нагадуємо і підкреслюємо ще раз – вони разом із Черченським обласним НРЦ Івано-Франківської області порушили Закон України «Про публічні закупівлі», тому що учасниками були пов’язані особи, а саме рідні сестри Ганна Салій і Уляна Країнська. А цей закон чітко підкреслює, що вони, як сестри і, як бізнес — партери, є пов’язаними особами. Тому результат у цього тендеру мав бути один – у такому складі учасників він відбутись не міг. Наявність у Ганни Салій на руках укладеного договору – свідчить про грубе порушення Закону України.

За такий злочин учасникам мають пред’явити звинувачення, як мінімум за статтями:

  • 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)
  • 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем)
  • 366 ККУ (Службове підроблення)
  • 358 ККУ (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)

Як бачимо, цей приклад змушує поставити чесність системи «Prozorro» під сумнів, і такий приклад не подинокий. Мало не щомісяця у ЗМІ та соціальних мережах з’являється інформація, щодо махінацій на закупівлях. Та насправді звинувачення, що «Prozorro» не працює і не ефективна є такими, що не відповідають дійсності, адже проблема не у електронній системі, яка є лише інструментом, а в бездіяльності чи то небажанні контролюючих органів впливати на порушення, а державних посадовців й далі грабувати бюджет.

Ihor Dumka