Ціна безпеки: на що витрачає гроші Міністерство оборони, а що тримає в таємниці?

1345

Міністерство оборони України має у розпорядженні десятки мільярдів гривень, у тому числі – для проведення закупівель. Однак половина з цих закупівель – засекречена, а військовослужбовці не отримують житло, незважаючи на залучення мільярдів на його будівництво.

То що саме, на які суми та в кого купує Міністерство? На ці та інші питання відповіли експерти YouControl та Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони.

Близько 5% від ВВП або майже 170 млрд грн. Саме стільки з держбюджету-2018 планувалося виділити на національну безпеку та оборону. Для порівняння, Великобританія витрачає 2% свого ВВП на оборону, Німеччина – 1%, США – 3%, Росія – 4%.

В Україні більше половини із цих 170 млрд грн ‒ аж 86,6 млрд грн ‒ протягом 2018 року мало “освоїти” саме Міністерство оборони України (МОУ). Ця сума відповідає 2,58% ВВП нашої країни і перевищує 8% від загального обсягу держбюджету. Для кращого розуміння, це приблизно 3,1 млрд долл. Такою цифрою, наприклад, вимірюються статки одного з найвідоміших мільярдерів світу і за сумісництвом Президента США Дональда Трампа. Тож масштаби фінансування потреб МОУ та його підрозділів вражають.

Враховуючи, що майже всі українці є “інвесторами” цієї статті бюджетних видатків, цікаво дізнатися, на що і скільки грошей витрачає Міністерство оборони та інші підпорядковані йому замовники. Експерти YouControl за допомогою Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) спробували розібратися в тонкощах держзакупівель МОУ та його підрозділів.

Відкритість VS таємниця

Справді, оборонна сфера є досить специфічною у питанні повної відкритості витрат. Адже певна інформація щодо виконання військових завдань, оновлення арсеналу зброї тощо – стратегічно важлива і не має бути загальнодоступною. За інформацією НАКО, наразі більше половини закупівель МОУ є таємними. Зокрема, за словами експертів організації, придбання уніформ, медикаментів, дизпалива та багато іншого відбувається публічно. В той же час озброєння, військова та спеціальна техніка (ОВТ), боєприпаси до неї, а також роботи та послуги оборонного характеру закуповуються в межах державного оборонного замовлення (ДОЗ) без застосування конкурентних процедур. Але які із нині закритих закупівель мають стати публічними і чому саме вони?

“Це досить комплексне питання, і існує багато експертних думок. Під час однієї із зустрічей НАКО з міністром оборони України Степаном Полтораком ним було озвучено думку щодо необхідності розсекречення 90% ДОЗ. Та слід зазначити, що, зокрема, більшість зразків ОВТ, що сьогодні стоять на озброєнні Збройних сил України розроблялись в часи Радянського Союзу. Отже, Росія й так володіє інформацією про їх детальні тактико-технічні характеристики”, – пояснили в НАКО і додали, що деякі експерти кажуть про необхідність розсекречення такого переліку предметів закупівель:

  • стрілецьке озброєння та боєприпаси до них;
  • військова та спеціальна техніка, призначена для транспортування особового складу, яка не містить озброєння;
  • бронетехніка яка знаходиться на озброєнні/постачанні/експлуатації в Збройних силах України (ЗСУ) та/або інших військових формуваннях більше 5-ти років та/або яка експортується відповідними уповноваженими суб’єктами поза межі України;
  • артилерійські системи та боєприпаси до них, які знаходиться на озброєнні/постачанні/експлуатації в Збройних Силах України та/або інших військових формуваннях більше 5-ти років та/або яка експортується відповідними уповноваженими суб’єктами поза межі України;
  • послуги з ремонту предметів з переліку вище тощо.

“Засекреченими можуть залишатися закупівлі новітнього озброєння і розробок, які дають значну перевагу на полі бою (високоточна зброя, системи зв’язку, засоби радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони, засоби розвідки тощо). Окрім того, таємними мають залишатись витрати на секретні операції”, – додали експерти НАКО.

Гостро питання відкритості закупівель, що стосуються оборонної сфери, постає в першу чергу через війну, яка триває вже понад чотири роки. Тож в таких умовах потрібно зважити всі “за” та “проти” публічності.

“Немає держави, перед якою не стояло би завдання пошуку балансу між потребами національної безпеки та свободи інформації. Якщо суворе обмеження доступу й надмірне засекречування інформації сприяє корупції і призводить до порушень прав людини, то недостатня охорона інформації, особливо під час війни, створює загрозу національній безпеці. Повне та передчасне розкриття інформації може суттєво нашкодити виконанню завдань держави, зокрема, плануванню та вибору оптимальних стратегій. Коли ж держава знаходить оптимальний баланс між прозорістю та потребами національної безпеки, це одразу підвищує довіру громадськості до державних інституцій, і як наслідок – допомагає виявляти та усувати причини корупції та конфліктів”, – запевнили в НАКО.

В поточних умовах обмеженості фінансових, людських, технологічні ресурсів, особливо в умовах війни, на думку НАКО, слід сфокусуватись на якісному засекречені більш вузького обсягу критичних даних (новітні розробки, критична інфраструктура, персональні дані тощо). Окрім того важливим є запровадження правил щодо якісного розсекречення інформації після завершення терміну дії грифу секретності відповідно до кращих Євроатлантичних практик.

Відкриті закупівлі МОУ: масштабне будівництво та транспорті витрати

Згідно з даними bi.prozorro.org, МОУ та його підрозділи за період з 1 січня до 10 жовтня 2018 року провели майже 17 тис. закупівель. Очевидно, вони і є незасекреченими. Серед них були і процедури звітування (їх майже 60% від усієї кількості), і відкриті торги (близько 17%), і переговорні процедури (звичайні, за нагальної потреби та для потреб оборони) тощо.

Закупівлі МОУ: загальні відомості за січень-вересень 2018 р.

Великий попит МОУ та його підрозділів на певні товари, послуги та роботи дещо здивував. Так, найбільше закупівель – понад 3 тис. – стосувалися придбання конструкцій та конструкційних матеріалів для будівництва. На другому місці за кількістю процедур опинилися будівельні роботи та поточний ремонт, на третьому – послуги з ремонту і техобслуговування, на четвертому – архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги, а на п’ятому – транспортне обладнання та приладдя до нього. Тож серед першої п’ятірки категорій за кількістю закупівель три так чи інакше стосуються сфери будівництва (таблиця 1).

Табл. 1. Розподіл за категоріями попиту МОУ та його підрозділів у держзакупівлях за січень-вересень 2018 року.

Підтвердженням того, що левова доля бюджету, виділеного МОУ та його підрозділам, йде на будівництво, став розподіл витрат окремих замовників. Адже лише 29 підрозділів, а саме – квартирно-експлуатаційні управління та відділи з різних регіонів від 1 січня до 10 жовтня 2018 року підписали контрактів майже на 5 млрд грн. Це понад 32% від усієї суми договорів, що укладали підрозділи МОУ за вказаний період. Хоча варто зазначити, що на першому місці з сумою майже 8 млрд грн за цим показником все ж опинився Відділ підготовки та проведення закупівель за напрямком тилового та медичного забезпечення управління проведення закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ.

Розподіл витрат підрозділів МОУ за січень-вересень 2018 р.

Однак в контексті будівництва до МОУ виникає ще одне питання. Нещодавно НАКО презентував звіт “Неефективне управління та корупція у системі житлового забезпечення Міністерства оборони України: ризики та рекомендації”. Так, за даними організації, наразі на житло очікують 47 тисяч сімей військовослужбовців. Відповідно до попередніх розрахунків НАКО, якщо чинну модель не змінити, для забезпечення їх житлом знадобиться понад 600 років. Тож чому гроші виділяються, закупівлі проводяться і навіть контракти підписуються, а ситуація з житлом не змінюється?

“Тут є багато серйозних проблем. По-перше, непрозоре формування переліку житлових об’єктів, які передбачається фінансувати за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 2101190 та відсутність координації Головного квартирно-експлуатаційного управління (ГКЕУ) з територіальними управліннями та відділами. По-друге, при розробці річних планів кошти розподіляються невеликими сумами на велику кількість об’єктів незавершеного будівництва. Це затягує процес будівництва та створює довгобуди. Так, за 2016-2017 рр. було використано 173 мільйони гривень і побудовано лише один будинок на 70 квартир у місті Кропивницькому. Також Рахункова палата виявила іншу проблему, пов’язану з плануванням, а саме: бюджетні запити МОУ суттєво відрізняються від фактичного використання коштів. На початку року МОУ планує розподіляти значний ресурс на будівництво чи реконструкцію, проте протягом року вносяться зміни, що мають на меті перерозподіл коштів на закупівлю квартир на вторинному ринку. В цілому через проблеми у діяльності ГКЕУ фактично половина грошей витрачається неефективно”, – пояснили експерти НАКО.

Водночас, якщо подивитися на ТОП-50 найдорожчих лотів (сума підписаних договорів за ними склала майже 4,8 млрд грн) у закупівлях МОУ та його підрозділів, можна виявити ще декілька цікавих фактів. Так, контракт на найбільшу суму, а саме – на 471 млн грн, в період з 1 січня до 10 жовтня був укладений для придбання послуги з перевезення залізничним транспортом військових вантажів. Та найбільше найдорожчих лотів із ТОП-50 стосувалися закупівлі авіаційного гасу. На нього із п’ятдесятки припав аж 21 лот на суму понад 1,37 млрд грн. 19 лотів із ТОП-50 були оголошені для закупівлі дизпалива, хоча загальна сума підписаних контрактів тут склала аж 2,26 млрд грн. Для порівняння, наприклад, два лоти для закупівлі черевиків, що потрапили до ТОПу, обійшлися в 178 млн грн.

ТОП-50 найдорожчих лотів у закупівлях МОУ та його підрозділів за січень-вересень 2018 р.

Важливо також звернути увагу не лише на те, що та на які суми закуповує МОУ та його підрозділи, а й які постачальники найактивніше співпрацюють з цими замовниками та заробляють найбільше грошей на цьому. До питання можна підійти з двох сторін. З одного боку, є ТОП учасників закупівель, що здобули найбільше перемог. Лідери серед них: ТОВ «Чернігівторг» (416 виграних пропозицій з сумою договорів близько 2,5 млн грн), ФОП Фурс В. Г. (239 виграних пропозицій на 1 млн грн) та ФОП Семенов Д. О. (210 виграних пропозицій на 2,6 млн грн). Однак, незважаючи на велику кількість перемог, ці учасники не надто показові щодо фінансів. Цікавіше проаналізувати, хто з бізнесу підписав контрактів з МОУ та його підрозділами на найбільші суми.

ТОП-10 постачальників МОУ та його підрозділів за сумою підписаних контрактів за січень-вересень 2018 р.

Отже, лідером за сумою підписаних контрактів стало підприємство“Окко Контракт”, котре від 1 січня до 10 жовтня 2018 року підписало з МОУ та його підрозділами договорів більш ніж на 1,7 млрд грн. В контексті великої кількості та вартості закупівель палива Міністерством оборони логічно, що саме постачальник цього товару відзначився таким потужним заробітком. На другому місці за цим показником опинилося ТОВ “Фірма “Фідея”, основний вид діяльності якої – “Оптова торгівля хімічними продуктами”, на третьому – ПАТ “Українська залізниця”, а на четвертому та п’ятому – ТОВ “Торум” та ТОВ “Торговий дім “Сокар Україна”, що також торгують паливом. До ТОП-постачальників за фінансовим показником потрапило також обговорюване підприємство ТОВ “Таланлегпром”, заробивши 259 млн грн на закупівлях МОУ лише за 10 місяців 2018 року.

І на завершення ще кілька фактів. Як розповіли в НАКО, згідно Індексу оборонного сектору TI Government Defense Anti-Corruption Index, Україна входить у групу країн D, поряд з такими країнами, як Індія, Гана, Туреччина. При цьому армії більшості європейських країн розташувалися в групах B і С.

“Така інформація свідчить про те, що ефективність, прозорість та підзвітність використання бюджету нашим оборонним відомством не є на рівні євроатлантичної спільноти, куди ми прагнемо інтегруватися. Тож ми завжди наголошуємо на необхідності більшої прозорості та деталізації бюджету, що дозволить посилити парламентський нагляд та громадський контроль”, – підсумували експерти НАКО.

YouControl на допомогу держзамовнику

Згідно із Законом “Про публічні закупівлі”, державний замовник має право дискваліфікувати учасника торгів, наприклад, якщо останній виявився банкрутом або стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура або має податковий борг. Однак організатор закупівлі не може вимагати в учасника документів для підтвердження інформації, що є у відкритих державних реєстрах у вільному доступі. Тож аби швидко перевірити ці відомості, замовник може скористатися системою YouControl. Зокрема, дані про юридичний статус компанії та її борги будуть вказані в експрес-аналізі та в досьє компанії.