У нас є право мати право, в умовах війни

363

В умовах війни, протягом двох років, у країні створилися ситуацію, коли права людини, один з найважливіших інструментів який потрібно зараз брати до уваги для захисту елементарних прав і свобод людини, нівелюється.

Через зовнішні сили, агресію з боку Росії і певний регламент дій Мінських угод змушує Україну існувати поза суворими правилами міжнародного права.

«В рамках Міжнародного гуманітарного права ми потерпаємо. Наша країна розділена на три частини. Анексований і окупований Крим, окупована частина Луганської та Донецької областей. Тут маса порушень прав людини, пов’язаних з тим, що на території діють бойовики і бандформування, які опустили суспільство в до цивілізаційний розвиток, коли ще були без судові справи, катування, торгівля людьми, заборона дії міжнародного права. Це також породило проблему прав внутрішньо переміщених осіб, які виявились розсіяною діаспорою. Це близько 2 мільйонів. Не рахуючи тих, хто виїхав в Росію.

Війна і постмайданний час поставили жорсткий регламент дій. Потрібно не просто фіксувати порушення прав, як це робиться більшістю організацій. Суспільною цінністю має бути верховенство права», — розповів екс-директор Правління Української Хельсінської спілки прав людини, Микола Козирьов.

Створено Центр стратегічних справ, який діє протягом останніх двох років. В аспекті юриспруденції означає, що ця (стратегічна) справа може змінити ситуацію в країні, започаткувати тенденцію змін. В подальшому може впливати на законодавство, певні судові практики.

«Харківська правозахисна група часто робить виїзди в АТО, Сватово, Маріуполь та інші міста, де фіксують порушення прав не тільки з боку Росії, а й України. Є адвокатські спілки, які розбираються у ситуаціях порушення прав на території Криму», — додав екс-директор Правління УХСПЛ.

Масштабним проектом є фестиваль Docu.Days, який не тільки показує фільми про порушення прав людини, цей фестиваль подорожує Україною. Фільми показують в місцях, де вони мають важливу просвітницьку функцію. Так здійснюється взаємодія спілки з суспільством.

«На сьогоднішній день держава не справляється з дотриманням прав людини в умовах війни. Ми робимо документування цих злочинів на адвокатському рівні, щоб далі передавати до державних правоохоронних органів, або щоб звернутися до міжнародних інститутів. Зараз багато справ щодо незаконно утримуваних полонених у так званих «республіках ДНР-ЛНР», ці справа йдуть до Європейського суду. Головна з проблем, що ці території є сірою зоною, де не діє ні державне, ні Європейське право», — розповів чинний директор Правління УХСПЛ, Олександр Павліченко.

Головним вектором теперішньої роботи організації – є надання правової підтримки цивільним громадянам.