У зоні абсурду. Як «зонінг» центру Києва перетворили на корупційний театр?

565

Кияни стають свідками чергового театру абсурду під назвою «зонінг центру Києва».

Організатори – київські чиновники від містобудування та архітектури, які вирішили ощасливити киян планом зонування центральної частини столиці.

Останній мав би легалізувати численні корупційні землевідведення та незаконні будівництва.

Водночас, нагадаю, триває конкурс на заміщення посади головного архітектора столиці.

Замовником зонінгу виступила в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Ганна Бондар, а підрядником – комунальна організація «Інститут Генерального плану м. Києва» (директор – Сергій Броневицький).

Вони підготували «зонінг» — план, що подається киянам як нова містобудівна документація за новітньою методикою. Мета її – встановити правила забудови в центральній частині столиці – щільність забудови та населення, висотність забудови, функціональне призначення територій тощо.

Простіше кажучи, визначити що і де можна будувати в центрі Києва. Ціль шляхетна та необхідна, але методи її реалізації не лише свідчать про порушення законодавства, а й роблять киян глядачами театру абсурду.

Таємна Методика для зонінгу

Основою зонінгу стала новітня Методика. Її затвердили лише 9 грудня 2015 року Наказом Науково-технічної ради Мінрегіону №77. Не пройшло і місяця, як на її основі вже розробили зонінг.

Виступ 21 січня 2016 року в.о. Головного архітектора Києва Ганни Бондар та авторів Методики свідчив про те, що сам проект Плану зонування міста розроблявся одночасно з Методикою.

При цьому мали місце порушення діючих державних норм, національних стандартів, а саме: ст.17, ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Фактично методику «підганяли» під зроблені роботи із зонування центру Києва. У чиїх інтересах – не важко здогадатися. Чому методику не презентували незалежним експертам та громаді до початку громадських слухань щодо зонінгу центру Києва та не провели її обговорення – відкрите та риторичне питання.

Більше того, текст власне методики був відсутній у відкритих джерелах до 22 січня 2016 року. І це при тому, що процедура громадських слухань з метою розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту Зонінгу центральної планувальної зони міста Києва розпочалася ще 25 грудня 2015 року.

Замовник та розробник зонінгу вирішили скористатися святами та неуважністю киян для того, аби «протягнути» План зонування центральної частини Києва до 31 січня 2016 року.

Як мінімум, уже виникають питання до організаторів громадських слухань щодо дотримання процедури їх проведення, а отже, і легальності та легітимності їх результатів.

Аналіз матеріалів, які оприлюдненні для громадських слухань, показує, що зонінг Бондар-Броневицького грубо порушує вимоги чинного законодавства. Зокрема, статтю 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині відповідності функціональному зонуванню чинного Генерального плану розвитку Києва.

І що важливо, – проект зонінгу не узгоджується із земельно-господарським устроєм, історико-архітектурним опорним планом та детальними планами території столиці.

Більше того, 21 січня 2015 року киян запросили обговорювати Методику розробки плану зонування Києва до департаменту архітектури та містобудування КМДА, яку до вечора того ж дня не було розміщено ні на сайті КМДА, на сайті «Інститут Генерального плану м. Києва», ні на сайті Мінрегіону.

Правда, з’явилася лише на сайті КО «Київгенплан», а от на сайті Департаменту містобудування та архітектури КМДА поряд із інформацією по зонінгу її станом на 22 січня так і не виявлено.

Принагідно зазначу, що в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Ганна Бондар запевнила автора статті, що Методика на час проведення заходу вже з’явилася у відкритому доступі.

І це при тому, що саме цей департамент КМДА відповідає за проведення громадських слухань по зонінгу. У підсумку маємо маніпулятивну прозорість та відкритість при обговоренні підстав для розробки плану зонінгу.

Подалі від наочності

Громадські слухання та ініційовані КМДА громадські обговорення мали б розвіяти сумніви та зняти гострі кути між владою та громадою. Найкраще це зробити через демонстрацію конкретного кварталу, який цікавить киян, та пояснюючи, що тут може бути, якої висотності та якою буде щільність забудови та населення.

Логічно, що небайдужим громадянам долю тієї чи іншої ділянки краще показувати на «живих» картографічних та візуальних матеріалах. Тим більш, що ці матеріали знаходяться біля входу до колонної зали міської ради, що зовсім поруч від Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Але вирішили інакше.

21 січня киян запросили у невелику залу департаменту містобудування та архітектури КМДА. Вже за 10 хвилин до початку обговорення яблуку не було де впасти.

Більше того, попри 15-хвилинне запізнення із початком громадського обговорення, яке тривало майже три години, виявилося, що заявлений ключовий доповідач Василь Присяжнюк, головний архітектор КО «Інститут Генерального плану Києва», що і є головним відповідальним за розробнику Зонінгу центральної частини Києва, не знайшов часу та можливості презентувати те, що було розроблено за бюджетні кошти на замовлення Департаменту містобудування та архітектури КМДА, організатора заходу.

Питання: це неповага до громади столиці, муки сумління чи банальний страх за творіння, яке розроблене за бюджетні кошти та має на меті легалізувати незаконні забудови та землевідведення у центральній частині Києва?

Спадщина Черновецького та хід конем

Чесним людям немає, чого боятися. Але це не у випадку із містобудівною та земельною документацією Києва.

Незаконні землевідведення та будівництва на зелених зонах, в межах історичних ареалів, на берегах Дніпра та озер, які спеціально захаращують та згодом перетворюють у болота, які необхідно засипати та забудувати, сутички між місцевими жителями та тітушками забудовників – усе це реалії столиці після революції Гідності.

Тисячі незаконних забудов та землевідведень були освячені чиновниками від містобудування та архітектури.

Усе це, чи принаймні більшість, мала б бути легалізовано через так званий «новий» Генплан Києва 2025, який ініціював ще Леонід Черновецький.

Через численні порушення чинного законодавства, спротив частини політичних сил в Київраді громадських експертів та активістів проект нового Генплану досі не можуть прийняти.

Відповідно, вирішили «піти конем» — прийняти зонінг центральної частини міста на основі проекту Генплану Києва 2025.

І це при тому, що у столиці діє Генплан Києва до 2020 року, який згідно з чинним законодавством, є безстроковим.

Напевно, розуміючи абсурдність такого рішення – приймати зонінг на підставі незатвердженого проекту Генплану 2025 – розробники (КО «Інститут Генерального плану м. Києва») через Мінрегіон лише 9 грудня 2015 року ухвалили особливу київську методику, яка розроблялась ТОВ «Київський інститут міського цивільного проектування» згідно з Договором №86/ГПмд-13 від 12 липня 2013 року.

Як контролювати зонінг

Небайдужі кияни прагнуть розібратися, що саме їм пропонується будувати під вікнами їх будинків та в центрі столиці.

Для громадян без спеціальних знань та навичок оцінки зонінгу, Фундація «Відкрите суспільство» із залученням незалежних експертів розробила Опитувальний лист для розробників та учасників обговорення Методики розробки плану зонування Києва в департаменті архітектури та містобудування КМДА, що відбулося 21 січня.

Уже наступного дня на своєму сайті Фундація розмістила Опитувальний лист та запостила новину у фейсбуці, аби небайдужі громадяни могли заповнити опитувальний лист та отримати можливість краще розібратися в специфіці формування зонінгу центральної частини Києва. А головне, аргументовано дводити свою позицію у дискусії із розробниками зонінгу.

Усі, хто надішле заповнений опитувальний лист, отримають «Підказку для активного громадянина по зонінгу» від Фундації «Відкрите суспільство».

Це допоміжний матеріал, який в подальшому дав би змогу краще зрозуміти та захищати інтереси громади при обговоренні планувальних утворень центральної частини Києва, що відбуватимуться щочетверга в Департаменті містобудування та архітектури КМДА.

Адже вже в четвер, 28 січня, о 18.30, намічене обговорення планувального утворення «Старокиївське», що є серцем столиці та місцем розташування Софії Київської.

Також Фундація «Відкрите суспільство» оприлюднила. Відкрите звернення до київської громади та депутатів міської ради Києва щодо розробки Плану зонування Києва.

Зараз ми із залученням незалежних експертів в сфері містобудування, архітектури та земельних відносин, із залученням ініціативних груп громадян аналізуємо кожне планувальне утворення та готуємо матеріали для направлення до Національного Антикорупційного Бюро, Генеральної прокуратурі, МВС щодо ознак порушень законодавства посадовими особами КМДА, КО «Київгенплан» і Мінрегіону, а також для дослідження можливих корупційних ризиків при розробці Зонінгу.

Додатково Фундація «Відкрите суспільство» розпочинає довгострокову громадську кампанію «Контролюємо Зонінг» з метою пояснити та обговорити питання надання та узагальнення зауважень до Плану зонування Києва від мешканців по кожному планувальному утворенню, зоні та територіальній підзоні задля попередження маніпулювання думкою громадян та введення їх в оману.

Також Фундація створює Координаційний центр громадянського контролю за діями влади у сфері містобудування та започатковує функціонування Відкритого Круглого столу – Конференції для формування альтернативного порядку денного та визначення основних напрямів розвитку столиці на користь киян.

Сподіваюся, що свідомі кияни та відповідальні політичні сили в Київраді, які вже 6-й рік не дають можливості прийняти «новий» Генплан Києва 2025, завадять прийняттю зонінгу центру Києва, що розроблений з корупційними ризиками та грубими порушеннями чинного законодавства.

І головне, щоб нарешті ті, хто стоять за цієї «зонінговою аферою», нарешті понесли відповідальність за спроби легалізувати корупційні рішення попередників.

Інакше, новий архітектор Києва, якого зараз обирають, знову матиме спокусу через маніпуляції та зловживання дурити киян та «вибивати» незручних опонентів, які хотіли б побудувати відносини партнерства, довіри та поваги між владою і громадою міста.

Автор материала: Іван Сікора