Українців чекає сезон «виморожування»

251

Закінчуються перші тижні опалювального сезону. Цьогоріч він став одним із найпроблемніших за останні роки. Однак влада подає його як свій успіх, забувши, що для спростування її заяв українцям достатньо доторкнутися до батарей у своїх будинках.

Про те, що опалювальний сезон в Україні стартував дуже нерівномірно, повідомляють мешканці різних областей. Багато малих містечок не відчули приходу тепла. Ще півтора тижні тому холодно було в будинках, особливо у садочках, школах і лікарнях. Наприклад, у дитсадках Ніжина температура становила +7. У Миколаївській області взагалі опалювальний сезон почнеться з листопада, і багато шкіл змушені відправляти дітей на вимушені канікули. Для України це вже сумна тенденція. Економія на здоров’ї людей стає звичним рецептом влади в ситуації дефіциту ресурсів.

Однак урядова команда традиційно годує маси перебільшеннями, звітуючи про вдалий початок сезону. Хоча навіть кияни в соціальних мережах змушені спростовувати усі ці «успіхи» — в окремих районах столиці про тепло ще не чули або ж воно зникло, ледве з’явившись, через чергову аварію. Цей сезон і не міг початися нормально, оскільки в більш ніж 100 містах рахунки підприємств теплокомуненерго були арештовані по кілька місяців. Як вони могли готуватися до сезону і проводити ремонтні роботи мереж?! Влада просто намагається приховати свою управлінську атрофію і нездатність сформувати дієву енергетичну стратегію.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що у проекті бюджету на 2017 рік вирішили зекономити на опалюванні шкіл і лікарень. Ці витрати перекладають на місцеві бюджети, абсолютно не готові до такого навантаження. В уряді лукавлять, кажучи, що це змусить керівництво шкіл і лікарень більш розумно підходити до витрачання коштів. Адже потребують глибокого ремонту більшість комунікацій і котелень. Проблему втрати тепла на шляху до споживача директор школи чи головлікар не вирішить.

Найстрашніше в іншому – у співвідношенні якості й ціни для людей. Маємо ситуацію, коли українцям продають дедалі менш якісні послуги за дедалі вищими тарифами. І для вирішення обох цих проблем влада задіює неадекватні методи.

Світовий досвід свідчить: економія теплоенергії починається не з підвищення комунальних тарифів, а із створенням умов, які спонукають до впровадження енергоефективних технологій. Ці технології дозволяють економити без шкоди для людей.

Зокрема, у нас практично не використовується альтернативна енергетика, вироблення тепла на біомасі. Цей показник заледве перевищує 1,5%, а в Латвії близько 30% тепла виробляється за допомогою використання біомаси. А це вихід, який дозволить відмовитися та поступово скоротити кількість споживання дорогого газу.

Кошти на термомодернізацію варто спрямовувати не чиновникам, а споживачам. Українець повинен мати змогу отримати безвідсотковий державний кредит на модернізацію й утеплення на 10-15 років. Це дозволить протягом наступних кількох років вирішити проблему енерговтрат – не буде потреби в опалюванні повітря. Держава повинна сприяти тому, щоб у першу чергу державні й комунальні установи переходили на опалювання біомасою.

Втім, замість вирішення проблем уряд годує грошима «чорну діру» неефективного ЖКГ. З кожним роком зростає кількість родин, які отримують субсидії на комунальні послуги. У наступному році планується виділити 52 млрд. грн. на підтримку 9 млн. сімей. Насправді ж, таким чином субсидуються олігархічні монополії, не зацікавлені в жодних змінах. Це консервація неефективності. Котельні і внутрішньобудинкові комунікації не ремонтуються. Не зростає кількість котелень на альтернативному паливі.

Як уже неодноразово заявляла Аграрна партія, перекладати тягар нереформованого ЖКГ на плечі споживачів – це здирництво. Способи знизити тарифи до обґрунтованого рівня є. На опалення треба спрямувати газ українського видобутку та дешеву альтернативну енергію. Сьогодні ж 70% ціни газу складають ПДВ (20%) і рента (50%). Рента є платою за користування надрами. Але, за Конституцією України, надра перебувають у власності народу. Чому він мусить платити ренту за свою власність?!

Уряд просто займається перерозподілом коштів, забраних у тих, хто ще здатен платити (це теж далеко не найбагатші люди, адже в Україні 80% живуть за межею бідності), і показує зростання надходжень до бюджету за рахунок ренти. А тим часом уявлення про те, скільки ресурсів насправді витрачається на створення теплоенергії, не мають навіть чиновники. Поняття «енергетичний баланс» відсутнє в лексиконі урядовців. Тарифи формуються непрозоро і є засобом поповнення олігархічних кишень.

Модернізація ЖКГ неможлива без зламу всіх тіньових схем, на яких наживаються олігархи, що контролюють нашу енергетику. Як влада відповідає на ці виклики – оцінить український народ під час наступних виборів.

Поки що, судячи з нинішньої політики уряду, взято курс на «виморожування» людей, тобто економію за рахунок здоров’я і комфорту громадян.

Автор матеріалу: Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України