“Україна може претендувати на отримання Плану дій щодо членства в НАТО у 2020 році”, — Ірина Фріз

141
Ирина Фриз

В України з’явився шанс нарешті отримати План дій щодо членства в НАТО. Справжнім проривом вітчизняної дипломатії стало рішення Постійного комітету Парламентської асамблеї НАТО, який на початку жовтня задовольнив заявку України на проведення весняної сесії Асамблеї 2020 року у Києві.

Про це журналісту видання PERSONA.TOP розповіла народний депутат, член фракції “БПП Солідарність”, голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз.

— Чому Україні так складно вступити в НАТО? Ряд європейських країн приймали в НАТО доволі швидко.

— Питання вступу до НАТО означає, що мають відбутися всі процедурні рішення, які дали б можливість Україні подати заявку і претендувати на те, щоб її задовольнили. Кілька разів за часів незалежності ми втрачали можливість отримати План дій щодо членства (ПДЧ). Зокрема, у 2008 році під час саміту в Бухаресті в останню мить не було проголосоване відповідне рішення українського парламенту, питання набрало 222 голоси замість необхідних 226. А перед тим, у 2006-му, відповідну руйнівну роль зіграв Віктор Янукович, який був прем’єр-міністром і просто не подав відповідної заявки.

— Що було б, якби тоді, у 2008-му, ПДЧ ми все-таки отримали?

— Тим планом була б запропонована програма реформ сектору безпеки й оборони України, яку ми мали б втілити. Ситуація аналогічна прийняттю безвізу. Коли ми виконали всі 144 вимоги, то, попри те, що ми перебуваємо у стані відкритої військової агресії, отримали безвіз. І це є безпрецедентним випадком в історії Європейського Союзу.

Так само я розраховую, що якщо ми будемо виконувати зараз річну національну програму, то зможемо претендувати на те, щоб подавати заявку, яка буде розглянута і задовільнена.

Національна програма є таким собі міні-форматом ПДЧ, ми маємо якісно її виконувати і відповідати маркерам, які встановлені на кожен рік, звітувати перед Альянсом про виконання певних обов’язків, які ми взяли на цей рік як держава.

Критеріїв, яким має відповідати держава — член НАТО, дуже багато: насамперед це відповідно орієнтована економіка та армія. Озброєння, форма, рівень навчання спеціалістів, матеріально-технічне забезпечення армії, аж до якості пального і затвердженого складу сухпайків та аптечок — усе це має бути за стандартами НАТО, єдиними для всіх 29 країн Альянсу. Підрозділи різних країн мають бути однаковими у своїй підготовці, мати єдину мову бойових операцій, статути і тактичні інструкції, щоб за необхідності підрозділи з різних країн могли взаємодіяти як одна велика армія. Тому, аби отримати ПДЧ, Україні потрібно провести відчутні реформи та широко інформувати про них суспільство, аби під час імовірного референдуму українці сказали НАТО “так”.

— Коли ми можемо розраховувати за таких умов на отримання Плану дій щодо членства?

— У 2020 році, не раніше. І це за умови напруженої роботи, яка приведе нашу економіку та обороноздатність до стандартів НАТО.

— План дій для всіх однаковий чи для кожної країни пишеться індивідуально?

— Для кожної країни індивідуально, більш того, є певні політичні обставини, які дають можливість країнам, які не виконують певних умов, все одно ставати членами Альянсу. Але це — політичні рішення. Такий приклад можна навести з країнами Балтії у 2004 році. Вони стали членами Альянсу навіть раніше, ніж членами Європейського Союзу. Тоді їх врятували від російського наступу цим рішенням. Зараз ці країни є нашими адвокатами на всіх міжнародних майданчиках, тому що вони розуміють роль і відношення Російської Федерації до них. Достатньо подивитися на Україну. НАТО гарантує їм безпеку, адже це альянс, який побудовано на захисті цінностей і прав кожного його члена.

— А чи може теоретично Росія вступити в НАТО, якщо витримає всі умови?

— Ні, не може. Жодних умов не існує. Країна, яка пропагує агресію по відношенню до інших держав, не може бути захисником цінностей, які проголошує Альянс. На мою думку, така ситуація виключена.

— Який зараз рівень співпраці з НАТО? Які програми реалізуються у сфері оборони та безпеки?

— За останні роки трапився прорив у питанні співробітництва з НАТО. Ми як держава виявилися здатними протистояти найбільшій армії на континенті, отримали безвіз і небачений досі рівень співпраці з Альянсом. Зараз у нас 40 спеціалізованих програм розроблено і втілюється у Збройних силах України, Національній гвардії, у секторі безпеки та оборони, прикордонній службі, у службі надзвичайних ситуацій. У нас працює десять окремо утворених цільових фондів для України. Інструктори, фахівці навчають наших військових і в таких сферах, як кібербезпека, оснащення, боєготовність. Тобто у нас зараз безпрецедентний рівень співпраці з НАТО, такого не було ніколи.

Автор: Ірина Басенко