В Музеї-садибі родини Антоничів вшановуватимуть пам’ять Йосафата Коциловського

117

Як повідомили наукові співробітники Львівського музею історії релігії, цьогоріч виповнюється 140 років від дня народження єпископа Перемишльсько-Самбірської єпархії УГКЦ Йосафата Коциловського. П’ятнадцять років тому цього священномученика проголошено блаженним.

Владика Йосафат належить до когорти чільних подвижників УГКЦ, які протягом кривавого XX століття заплатили найвищу ціну за вірність своїй церкві. Його неодноразово арештовували, перевозили з однієї тюрми до іншої, над ним знущалися, всіляко примушували до співпраці, намовляли перейти на православ’я. Але Йосафат Коциловський до кінця свого життя залишався непохитним.

22 березня, у вівторок, о 14 годині в Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії), що у селі Бортятині Мостиського району, вшановуватимуть пам’ять Йосафата Коциловського. Музейники розкажуть про життєвий шлях Владики, який клопотався про відбудову своєї єпархії, скріплення чернечого життя, пожвавлення народних місій та реколекцій, переймався рівнем виховання побожності та освітою священиків, опікувався монашими чинами та згромадженнями, сиротинцями, дитячими садками й школами. Вихованці дитячої літературної студії «Друзі Антонича» складуть поетичний вінок Блаженному. Учні читатимуть вірші Богдана-Ігора Антонича «De morte» («Я є спокійний, наче тиша на воді»), «Великий Господь», «Litania», «Молитва», «Magnificat» («Співай, душе моя, похвальну псальму Богу»), «Надія», «Людина – вічний пілігрим», Романа Лубківського «Дзвонять зорі кришталеві».

Серед гостей «Музейної вітальні» – вихованці Мостиської музичної школи (керівник Юлія Коваль-Пацула), парох місцевої греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці отець Михайло Пецькович. Епіграфом до зустрічі стануть слова Богдана-Ігора Антонича «Для свого роду треба жити, готовим все віддать йому».