Відновлювана енергетика: рік здобутків та сподівань

378

У 2015 рік українські виробники енергії з відновлюваних джерел входили з тривогою.

З вересня 2014 року регулятор не перераховував «зелений» тариф відповідно до курсу євро, як того вимагає законодавство.

Крім того, не дотримувалися державні гарантії, надані свого часу інвесторам.

Спочатку це призводило до недоотримання доходів, необхідних для повернення кредитів, а далі — до прямих збитків, що ставило сектор на грань виживання.

Проте рік минув, гравці ринку вистояли, у деяких випадках наростили потужності, набули безцінний досвід боротьби за виживання і розбудовують підгалузь далі.

Згадаємо, як це було.

На початку 2015 року «зелені» тарифи, зафіксовані у липні 2014 року постановою НКРЕ у гривні, не переглядаються всупереч вимогам законодавства.

На цей несприятливий фактор накладається різке падіння курсу гривні.

Внаслідок цього у січні 2015 року реальний розмір «зеленого» тарифу майже вдвічі зменшується, що обумовлює збитковість діяльності і неокупність інвестицій.

На початку 2015 року звичний щорічний приріст установлених потужностей виробників з відновлюваних джерел небувало уповільнився, майже завмер.

За перші півроку було введено всього 1,2 МВт, до виробників «зеленої» енергії додалося всього два ліцензіати і п’ять об’єктів.

Для порівняння: з 2009 року щороку додавалося по 20-30 ліцензіатів і по 30-50 об’єктів, що відповідало в середньому 300 МВт приросту установленої потужності з підсумковим більш ніж десятикратним збільшенням за цей період.

Тут варто згадати зобов’язання, які взяла на себе Україна із вступом до Енергетичного співтовариства: досягти обов’язкових цілей, затверджених урядовими документами, -Енергетичною стратегією на період до 2030 року та Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року.

Національний план дій передбачає у 2015 році досягнення 2,4 ГВт установлених потужностей — без урахування великих ГЕС, які не належать до ВДЕ, а досягнуто лише близько 1 ГВт. Це без урахування АРК, проте навіть з розташованими там потужностями 0,49 ГВт не було б досягнуто рівня Нацплану.

Середньорічний приріст потужностей Національним планом визначається на усередненому рівні близько 0,7 ГВт, але на кінець 2015 року було введено лише 19,574 МВт. Рівень виробництва за 2015 рік згідно з документом повинен був становити майже 3 700 ГВт-год, а вироблено було близько 1 600 ГВт-год.

Щодо виконання планів у країнах Євросоюзу, то в 2015 році частка ВДЕ у виробництвіструму там становила 25%, а згідно з програмними документами ЄС ця частка повинна збільшитися з 12% у 2012 році до 45% у 2030 році.

Наприкінці січня регулятор прийняв постанову №157, згідно з якою, починаючи з лютого, тариф все ж переглянули у зв’язку із зміною курсу євро, але при цьому в рамках запровадження Кабміном надзвичайних заходів в енергетиці одночасно скоротили його на 20% для СЕС і на 10% — для інших ВДЕ.

Це скорочення звело нанівець весь перерахунок відповідно до курсу євро для переважної більшості виробників, а усереднений тариф для СЕС навіть знизився — всупереч зростанню курсу євро.

Хоча механізм державного стимулювання відновлюваної енергетики чітко визначений законом «Про електроенергетику», згідно з яким держава гарантує незмінність умов стимулювання для суб’єктів господарювання, які виробляють електроенергію із «зелених» джерел, уряд іде на такі безпрецедентні заходи.

У лютому регулятор не шукає оригінальних рішень, а знову застосовує апробований механізм перерахування тарифів до курсу євро з одночасним їх зниженням. Цього разу, щоб не допустити суттєвого підняття «зелених» тарифів вслід за стрімким ростом євро, їх зниження було набагато суттєвішим.

Для виробників електроенергії із сонячного випромінювання величина «зеленого» тарифу знижена на 55%, для інших виробників з відновлюваних джерел — на 50%.

Нарешті у квітні відновлюються гарантовані законодавством «зелені» тарифи. Проте регулятор розпорядився виплатити компенсацію за збитки, завдані у період з вересня 2014 року по січень 2015 року, аж у липні. І не з власної ініціативи, а під тиском прийнятих судових рішень.

Важливим досягненням року стали зміни до закону щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Це дозволило встановити «зелені» тарифи на електроенергію на взаємоприйнятному рівні з урахуванням досвіду країн ЄС.

Закон також замінив вимогу щодо «місцевої складової» на механізм заохочувальних надбавок за використання обладнання українського походження, що забезпечить вільний доступ на ринок нових гравців. Приватним господарствам збільшено граничну дозволену потужність до 30 МВт.

Разом з тим, закон скасував пільги з приєднання об’єктів ВДЕ до електричних мереж, зменшив на 44% тариф СЕС понад 10 МВт. Це крок, необхідний для стабілізації державної підтримки на обґрунтованому рівні, проте суперечливий з точки зору сприятливого інвестиційного клімату в країні.

Ще раз закріплена норма про прив’язку тарифів до курсу євро з їх поквартальним коригуванням. До 2030 року встановлені чіткі тарифи для всіх категорій ВДЕ.

Ще два важливі законопроекти зареєстровані у Верховній Раді: проект №3447, який дозволяє застосовувати раніше прийняті норми про «зелену» енергетику, та законопроект про спрощення землевідведення для об’єктів ВДЕ.

Останній пропонує використовувати землі будь-якої форми власності для об’єктів ВДЕ без зміни цільового призначення. Це дозволяє обійти загальноукраїнську проблему відсутності генеральних планів землевідведення або їх непридатність через застарілі дані, а також планів зонування та детальних планів територій.

Рік минув. Крім втрат і падіння темпів розвитку, були й досягнення: вводилися нові потужності, за окремими видами енергії виробіток зріс.

Найбільше у 2015 році потерпали СЕС та ВЕС. Першим найвідчутніше знизили тарифи, проте приріст потужностей на кінець 2015 року все ж був — на 10,961 МВт. Розвиток вітроенергетики застиг, її потужності не зросли.

Суттєво вплинули на розвиток галузі анексія Криму та неплатежі із зони АТО. МГЕС потерпали від посухи та осінніх повеней, тому вони наростили потужності лише на 5,232 МВт. «Біомаса» зросла на 3,381 МВт.

Загалом же намічені Нацпланом дій індикативні цілі не досягнуті, а до закордонних темпів і показників розвитку ВДЕ Україні далеко.

Уряд знову дотує традиційну енергетику з ніби-то низькими тарифами. Традиційна енергетика потерпає від нестачі тарифного фінансування і протягом 2015 року тривало нарощення непідйомного кредитного навантаження на галузь.

ДП «Енергоринок» у 2014 році збільшило кредитний портфель відновлювальних кредитних ліній на 400 млн грн до загального обсягу кредитних ліній 3,4 млрд грн. Крім того, за окремим рішенням уряду щодо оплати вугільної продукції додатково залучено 2 млрд грн, тобто кредитний ліміт було збільшено до 5,4 млрд грн.

Тільки за 2014 рік ДП «Енергоринок» залучило для виробників вуглецевої групи 11,3 млрд грн за кредитними лініями Ощадбанку і сплатило 583 млн грн відсотків.

Ще 13,5 млрд грн кредитів від Ощадбанку залучили енергогенеруючі компанії ТЕС та НАЕК «Енергоатом». Протягом січня-листопада 2015 року рада ОРЕ погодила залучення ДП «Енергоринок» кредитних коштів на 12 млрд грн.

На цьому невтішному фоні всіляко підштовхується реформа галузі — до уряду поданий проект закону «Про ринок електричної енергії України». Відбувається це без стратегічного бачення, плану дій і механізмів, з незакритими проблемами старого ринку. Куди нас виведуть «ринкові механізми»?

Законопроект не вирішує ні загальних для всіх енергетиків проблем переходу до нової моделі ринку, ні конкретних перспектив ВДЕ.

Тимчасом в Парижі 12 грудня на найвищому рівні представництва була підписана перша за понад 20 років перемовин в ООН глобальна кліматична угода.

Її головний здобуток — домовленість країн та їх юридичні зобов’язання щодо скорочення обсягів викидів, для досягнення чого передбачена поступова відмова від викопного палива та перехід на відновлювані джерела енергії.

Ця угода діятиме з 2020 року і замінить ухвалений у 1997 році Кіотський протокол. Виконання плану, на думку багатьох учених та економістів, позитивно позначиться не тільки на екологічній обстановці у світі, а й на економіці країн-учасниць.

Оптимістично налаштовані аналітики говорять про можливість повного заміщення вуглецевої енергетики «зеленою» вже до 2050 року.

Реалісти ж, слушно вказуючи на складнощі процесу, нагадують, що досі реальні темпи розвитку ВДЕ у світі суттєво випереджали сміливі прогнози, отже, це не виключено і щодо повного переходу на екологічно чисту енергетику.

В Україні ж 9 грудня, як і рік тому, Кабмін прийняв постанову про надзвичайні заходи в енергетиці. Основними з них є обмеження «вручну» цін для традиційної енергетики і, з високою імовірністю, — зниження «зелених» тарифів.

Автор материала: Олексій Оржель