«Виконавча служба має змінити філософію задля підвищення ефективності»

555

На якому етапі наразі перебуває реформа виконавчого провадження? З чим увійшли в новий рік приватні виконавці? Яких помилок припустився Мін’юст та чи готовий він їх виправляти? Про це та багато іншого «Юридичній Газеті» розповів заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр.

— Пане Сергію, підсумовуючи результати роботи за минулий рік, які досягнення Ви можете відзначити? Чи все вдалося реалізувати?

— Насправді, з моменту набуття чинності профільними законами був проведений величезний обсяг роботи. Почати можна з того, що був розроблений та введений в дію повністю новий програмний комплекс «Автоматизована система виконавчого провадження», що наразі дозволяє автоматизувати більшість щоденних операцій виконавців.

З початку 2017 р. ми активно працювали над запуском нового інституту приватних виконавців. Спершу ми з нуля розробили навчальну програму для приватних виконавців. До слова, протягом 2017 р. було проведено навчання для 945 осіб, відбулося 15 кваліфікаційних іспитів, у яких взяла участь 261 особа, 123 кандидати успішно склали іспит. Сьогодні до Єдиного реєстру приватних виконавців України вже внесено 80 виконавців, які фактично почали працювати. Дійсно, поки що їх не так багато. В минулому році у них на виконанні було 3300 виконавчих проваджень на загальну суму 710 млн грн (поки що це не така велика сума). Однак для цього існує дві причини. По-перше, цей абсолютно новий інститут запрацював лише у серпні. По-друге, в минулому році вони були обмежені сумою виконання (не більше ніж 6 млн грн на один виконавчий документ). В цьому році приватні виконавці працюють з виконавчими документами на суму не більше ніж 20 млн грн кожен. Відповідно, ми очікуємо збільшення сум зі стягнень. Мін’юст поставив перед собою завдання надати можливість скласти іспит у 2018 р. не менше ніж 800 особам.

Крім того, ми уважно аналізуємо проблемні моменти в роботі та намагаємося їх вирішувати. Ми розробили новий законопроект щодо внесення змін, які мають ліквідувати деякі неточності у діяльності приватних та державних виконавців. Зокрема, мова йде про передачу відкритих виконавчих проваджень від державних до приватних виконавців, вирішення питання щодо об’єднаних виконавчих проваджень та ін.

До речі, щодо інших законодавчих ініціатив, в минулому році ми розробили, а Парламент ухвалив закон, спрямований на покращення виконання рішень в частині стягнення аліментів. Зараз ми працюємо над проектом відкритого реєстру неплатників аліментів. З 2017 р. вже запрацював загальний реєстр боржників.

Окрім того, варто наголосити, що у 2017 р. ми усунули монополію на навчання кандидатів у приватні виконавці. Весь минулий рік навчання здійснювалося лише на базі Інституту права та післядипломної освіти. Ми внесли зміни в Порядок допуску до професії приватного виконавця. Наразі всі ВНЗ, які відповідатимуть вимогам та будуть акредитовані Мін’юстом, зможуть навчати таких кандидатів. Вже є акредитовані заклади, які виявили бажання долучитися до процесу навчання. Це НЮУ ім. Ярослава Мудрого, НУ «Одеська юридична академія». Також, наскільки мені відомо, подаватимуть заяви Інститут права та післядипломної освіти, КНУ ім. Тараса Шевченка, ЛНУ ім. Івана Франка, МАУП. Ми плануємо вийти приблизно на 6-8 ВНЗ у різних регіонах України, щоб всі охочі змогли пройти навчання там, де їм зручно. До того ж це популяризуватиме професію виконавця.

Наразі триває робота над законопроектом про адвокатуру та адвокатську діяльність. Сподіваюся, що до нього будуть включені норми, які дозволять суміщати адвокатську діяльність та діяльність приватного виконавця (звичайно, у разі відсутності конфлікту інтересів). Це позитивний момент, адже якщо ці норми будуть ухвалені, то адвокати поповнять лави приватних виконавців.

Наприкінці минулого року приватні виконавці створили орган самоврядування – Асоціацію приватних виконавців, обрали керівні органи, затвердили Кодекс професійної етики. Також ми створили постійно діючі (до цього існували тимчасові) дисциплінарну та кваліфікаційну комісії. Кожна з них складається з 9 осіб: 4 від Мін’юсту, 4 від приватних виконавців (дотримано представництво з різних регіонів), 1 від Ради суддів України. Варто зазначити, що і кваліфікаційна, і дисциплінарна комісії вже розпочали роботу та провели свої перші засідання. Скарги поки що не розглядалися, однак вони вже є. Ми будемо інформувати про це громадськість.

У кінці року ми призупинили складання іспитів, але через об’єктивні причини – набуття чинності новим процесуальним законодавством. З’явилася чимала кількість змін, які потрібно було врахувати та опрацювати у питаннях, які виносяться на іспит. Сьогодні ми відновлюємо ці процеси. На 29.01.2018 р. вже призначено наступний іспит.

Всі донори та експерти, які нам допомагали, в цьому році залишаються з нами, розширюють свої програми допомоги саме в частині виконання судових рішень. Крім того, якщо раніше вони були сконцентровані здебільшого на розвитку інститут приватних виконавців, то зараз деякі з них фокусуватимуться на розвитку державної виконавчої служби.

— Судячи зі статистики, яку Ви навели, попит на нову професію достатньо стриманий…

— Так, не можу сказати, що перший рік був активним у цьому сенсі. Можливо, хтось придивлявся і чекав. Для нас це було несподіванкою, як і та обставина, що осіб з банківської сфери, охочих приєднатися до лав приватних виконавців, також було небагато. Хоча банки були активними співрозробниками цієї реформи. Отже, поки що основна частина приватних виконавців – це колишні державні виконавці, що є достатньо логічним.

— Яка зараз ситуація з виконанням судових рішень в Україні? Чи можна говорити про позитивну динаміку?

— Говорити про позитивну динаміку можна. Протягом останніх 3-х років кількість повністю відпрацьованих виконавчих документів стабільно перевищує кількість документів, які надійшли на виконання. У 2017 р. органи державної виконавчої служби стягнули 2,1 млрд грн на користь державного бюджету, з яких 800 млн грн виконавчого збору. Кожного року відбувається стабільне збільшення суми стягнення виконавчого збору на користь державного бюджету. Наприклад, у порівнянні з 2016 р., сума стягнутого виконавчого збору збільшилася на 122 млн грн.

Усього на користь фізичних та юридичних осіб органи державної виконавчої служби протягом 2017 р. стягнули понад 12 млрд грн.

З початку року з недобросовісних роботодавців було стягнуто величезну суму заборгованості із заробітної плати та інших виплат, пов’язаних із трудовими правовідносинами. Наразі ця сума складає більше ніж 354 млн грн.

За 12 місяців фактично повернуто до державної та комунальної власності 638 земельних ділянок загальною площею понад 25 тис. гектарів.

Один із пріоритетних напрямків роботи виконавчої служби у 2017 р. – боротьба зі злісними неплатниками аліментів, заборгованість яких сягає більше ніж 6 місяців. У минулому році державні виконавці Мін’юсту стягнули понад 2,4 млрд грн заборгованості за аліментами на користь 576 тис. дітей.

Щодо статистики невиконання судових рішень, необхідно враховувати той момент, що деякі з проваджень, яким вже кілька років, кочують із року в рік до цих статистичних даних. Однак потрібно розуміти, якщо у боржника не було активів тоді, то навряд чи вони з’являться через 5 років. Документ видається, але ми розуміємо, що виконати його майже неможливо. Тут питання полягає не в тому, хто його буде виконувати (державний чи приватний виконавець). Тут питання у відсутності майна та інших активів.

— Що стосується посилення відповідальності злісних неплатників аліментів, ці зміни багато критикували, оскільки нелогічною виглядає заборона виїзду за кордон тим, хто не сплачує аліменти. Як бути у ситуації, наприклад, якщо людина планує виїхати на роботу в Польщу, щоб мати змогу, зокрема, сплачувати аліменти?

— По-перше, це один із заходів примусового характеру. Він застосовується не одразу, а тоді, коли використані всі інші можливості. Коли немає майна, на яке можна звернути стягнення, немає заробітної плати тощо. Звичайно, що виконавець, як і суд, прийматиме такі рішення індивідуально, враховуючи конкретні обставини. Якщо людина виїжджає за кордон на роботу, щоб потім сплачувати борги, то рішення про заборону виїзду, я переконаний, ніхто не буде ухвалювати. Варто зазначити, що раніше, коли суди виносили подібні рішення, вони задовольняли лише 25% подібних клопотань. У будь-якому випадку подібну заборону завжди можна оскаржити.

— Наразі в судах знаходяться кілька позовів проти Мін’юсту від тих, хто не зміг пройти конкурс і стати приватним виконавцем. Який предмет цих позовів? Яка позиція Міністерства щодо цього питання?

— Дійсно, наскільки мені відомо, наразі у судах знаходяться 9 позовів. Щодо 3-х з них рішення ухвалені на користь Міністерства юстиції України, решта розглядається. Якоїсь загрози ми не бачимо в цих позовах. Сподіваюся, що вирішення цих спорів для нас буде позитивним. Що стосується предмета позовів, то вони різні, тому щодо кожного окремого випадку необхідний аналіз. Однак позивачі не займають активної позиції. Крім того, нагадаю, що є норма, яка передбачає можливість повторно скласти іспит через 6 місяців для тих, кому це не вдалося зробити з першого разу. Я думаю, що це більш конструктивний шлях, ніж судитися, особливо для тих кандидатів, для яких ці 6 місяців вже пройшли.

— Яких найбільших помилок припустилося Міністерство, запроваджуючи інститут приватних виконавців? Чи були вони взяті до уваги?

— Серйозних помилок я не бачу, на відміну від великої кількості роботи. Кодекси, які розроблялися радою з питань судової реформи, лише нещодавно набули чинності. Наші профільні закони, які напрацьовувалися цією ж Радою, були розроблені рік тому. Цей же рік у нас був на розбудову системи (підготовку іспитів, створення Асоціації приватних виконавців, проведення стажування та семінарів). Якщо порівняти кількість зробленого з кількістю умовних помилок, то переважає результат роботи.

З позиції недосконалості законодавства, були та залишаються певні нюанси. Наприклад, чи можемо ми допускати до складання іспиту кандидата, стосовно якого відкрите кримінальне провадження, але немає вироку? Поки ми зайняли позицію, що не маємо відмовляти таким особам. Тому, можливо, нам також потрібно було створити раду доброчесності, на кшталт тієї, що працювала з ВККСУ. Проте ми обрали більш простий і прозорий шлях. Якщо людина не засуджена, на неї немає антикорупційних протоколів, ліцензій чи адвокатського свідоцтва її не позбавляли, то вона чиста перед законом. Якщо це не так, то правоохоронні органи мають довести це в суді.

Загалом, нам є над чим працювати. Наприклад, потрібно ввести кілька цікавих інститутів у приватне виконання. Одним із них є інститут управління майном для приватних виконавців. Тобто щоб не реалізовувати актив, який належить боржнику та системно приносить кошти (наприклад, торговий центр), приватний виконавець може управляти таким активом. Робиться це для того, щоб гроші з оренди приміщень йшли на погашення боргу, а після того як борг буде погашений, управління знову повертається власнику. Це необхідно, щоб не змінювати власника та не руйнувати бізнес. Однак робити це потрібно не зараз, а через певний час, оскільки необхідно збільшити кількість приватних виконавців, подивитися на якість їхньої роботи, а також на формування професійної спільноти.

Не можу не зазначити, що наразі ми маємо велику кількість ініціатив щодо поліпшення роботи державної виконавчої служби саме від державних виконавців. Вони відчули конкуренцію, а отже, стали зацікавленими у збільшенні ефективності від власної роботи.

— Які плани маєте на прийдешній рік?

— Виконавча служба у 2018 р. має стати більш відкритою, змінити свою філософію задля підвищення ефективності роботи. Досягти поставлених цілей допоможуть серйозні нововведення, серед яких створення реєстру неплатників аліментів та сервісних центрів ДВС, запуск системи перевірки якості надання послуг в органах ДВС, а також системи безперервного онлайн-навчання та атестації персоналу.

У межах загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» буде створено окремий напрямок, присвячений виконавчому провадженню. Фактично, це путівник виконавчого провадження, завдяки якому кожен зможе знайти відповіді на конкретні запитання, які стосуються виконавчого провадження.

Крім цього, органи ДВС регулярно проводитимуть звіти про роботу служби перед ЗМІ та громадськістю. Водночас буде створено інтерактивну онлайн-мапу системи державної виконавчої служби з оперативними даними про показники роботи кожного відділу.

Що стосується діяльності приватних виконавців, ми надалі докладатимемо максимум зусиль для надання допомоги виконавцям через проведення онлайн та офлайн-тренінгів, організацію круглих столів та семінарів на актуальні для виконавців теми, підготовку інформаційних матеріалів про професію приватних виконавців.