Вирубане майбутнє

259

Сніг потрохи спадав з похиленого гілля на мокре й пожухле минулорічне листя. Далі, коли наповнена вологою земля його вже не приймала, просочувався між тим листям цівочками води, збираючись у маленькі струмочки. Струмочки збігалися в потічок і далі прямували до котроїсь із гірських річок… Так було. Ліс, в числі багатьох своїх інших функцій, працював своєрідним фільтром-дозатором — затримував на схилах гір талий сніг і плавно напоював вологою землю, а водою ріки.

Нині лісову екосистему перетворили на унітаз — з полисілих гір сніг сходить потоком, ріки виходять із берегів, а в криницях пропадає вода. Ліс вирубують, а повінь села зносить…

Ліс вирубали на 50 років уперед, — стверджує його захисник, інженер лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Лісівничої академії наук України Віталій Майборода.

З паном Віталієм мене познайомив волонтер, учасник гібридної війни, член партії «Воля» Ілля Сирко. З борцем проти лісової мафії ми записали кілька доволі резонансних інтерв’ю на ютуб-каналі «Воля Львівщини»

Згодом, поспілкувавшись вчергове з Віталієм Майбородою на тему знищення лісів, вирішив трохи систематизувати почуте та поділитися інформацією.

Отже, трішки статистики. Площа лісового фонду України становить троха більше 9-ти мільйонів гектарів. Без анексованого Криму, та враховуючи масу знищеного війною лісу на Донбасі. Це майже 16% площі України. І це зовсім небагато у порівнянні з середнім показником лісистості у Європі — 35,4%.

Так у Фінляндії лісом покрито близько 60% території, у Німеччині та Франції біля 30%, у США майже 40 %, а в Росії більше 50%.

Зосереджені ліси здебільшого на території Полісся та Українських Карпат, зокрема на Львівщині — 621,2 тис.га, Івано-Франківщині — 571,0 тис.га та Закарпатті — 656,7 тис.га. Це офіційні дані Державного агенства лісових ресурсів України, у віданні якого знаходиться більшість лісів України.

Територіальними органами агенства є обласні управління лісового та мисливського господарства. До прикладу, структура державних лісових господарства Львівщини та Франківщини є наступною:

Львівліс. На даний час у структуру обласного управління лісового та мисливського господарства входять 16 лісгоспів (з них 2 — лісомисливські), національний природний парк «Сколівські Бескиди», державне мисливське господарство «Стир» та Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр. Лісгоспи розділені на 152 лісництва, у яких виділено 100 об’єктів і територій природно-заповідного фонду. Функціонує 36 шкільних лісництв та 4 еколого-просвітницькі центри.

До складу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства входять 15 лісгоспів (108 лісництв), два спеціалізовані підприємства — ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр» і ДП «Лісівничо-екологічний просвітницький центр», та Галицький національний природний парк.

Окрім державного агенства (66% загальної площі лісових насаджень), ліси знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування (12.4%), на землях запасу (7,5%) та в розпорядженні кількох міністерств.

До прикладу, колишні колгоспні ліси на Львівщині площею 146,3 тис. гектарів підпорядковані обласному комунальному підприємству Галсільліс і в пресі періодично з’являється інформація, що підприємство мають намір прватизувати.

Обласне комунальне підприємство «Івано-Франківськоблагроліс» має в користуванні понад 73 тис. гектарів лісових насаджень

На загал інформація про лісові ресурси, а також користувачів (власників) є обмеженою і як правило недоступною для їх основного власника згідно Конституції — народу України. Більше того, цією власністю розпоряджаються і на ній наживаються цілком конкретні люди…

Про це далі, а зараз варто ще згадати дотичні до лісу інституції, такі як «Ліспроект», точніше — «Львівська лісовпорядна експедиція» (у Франківську аналогічної структури немає), а також державні спеціалізовані лісозахисні підприємства, зокрема у Львові та Івано-Франківську. Всі ці підприємства, як і держлісгоспи, також підпорядковуються Державному агенству лісових ресурсів.

До питань лісу також мають відношення такі структури як «Департамент екології та природних ресурсів ОДА, Інститут екології Карпат НАН України (Львів), Національний лісотехнічний університет України (Львів), Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака (Івано-Франківськ), тощо.

Незважаючи на таку кількість державних та комунальних підприємств, наукових інституцій (не кажучи вже про контролюючі органи), природоохоронні організації, громадські діячі та екологи б’ють на сполох — знищення лісу йде шаленими темпами, а вся лісова галузь наскрізь просякнута корупцією. А корупція в лісовій сфері починається з рубки лісу.

Рубка лісу, згрубша, є двох видів.

1. Головне користування в межах розрахункової лісосіки.

Розрахункова лісосіка — щорічна норма заготівлі деревини, яка затверджується окремо для кожного власника та постійного користувача лісів за групами порід, виходячи з благородних принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів. Це заготівля деревини у здорових лісах.

Обгрунтовує лісосіку та моніторить її ВО «Укрдержліспроект», до складу якого входять Львівська та Харківська лісовпорядні експедиції.

2. Санітарна рубка, яка ділиться на є вибіркову та суцільну. Офіційно ці вирубки мають гучну назву: рубки по формуванню й оздоровленню та покращенню якісного стану насаджень.
Лісгоспи пропонують такі ділянки до вирубки, а лісозахисне підприємство (Львівлісозахист чи Івано-Франківськлісозахист) їх затверджує.

Тут зловживань найбільше і закладені вони вже в нормативній базі — Санітарних правилах в лісах України, затверджених Постановою Кабміну України N 555 від 27 липня 1995 року.

Кажуть, що затверджених не без участі пана Медведчука…

До прикладу, з шести категорій стану дерев, Категорія ІІІ — дуже ослаблені, щодо хвойних дерев, гласить: Крона дуже ажурна, хвоя блідозелена або матова … спроба (!) заселення або місцеве заселення стовбурових шкідників….

Як перевірити висновок «фахівця» про відтінки хвої та «спробу заселення» шкідниками — загадка.

До прикладу, як це звучить з уст лісників:

«На цій рубці проходить відбір пошкоджених дерев. А також забираються дерева, ті, що перешкоджають рости іншим деревам. Отакі ‒ це є признаки кореневої губки, але дерево мало механічні пошкодження, крім того, без вершини. Кожне дерево, яке йде під вирубку, позначається і ми потім в документах можемо подивитися, яка причина його вирубки», ‒ пояснює головний лісничий Славського держлісгоспу Андрій Колодяжний»…

Місцеві мешканці про це зовсім іншої думки:

«Рубають та безперервно, можна казати. Бачите самі, скільки лісу вирубано, і який ліс рубають ‒ весь молодняк. І говорять, що то санітарна рубка. Йде загальна, зовсім загальна. Все підряд рубають і вивозять. Звідси вже по дорозі центральній не возять, а вивозять прямо на Закарпаття пачками», ‒ розповідає мешканець села Верхнячка Богдан Лазівський.»

Якщо при головному користуванні вихід ділової деревини є цілком прогнозований і ця деревина ще якось обліковується, то при санітарній рубці допускаються значно серйозніші порушення. Доволі типовий, один із зафіксованих Віталієм Майбородою факт зловживання: на площі 1 га було занижено вихід ділової деревини — записано 60 м3 ділової деревини, а при перевірці виявилося що її 240 м3…

В середньому на гектарі вихід якісної ділової деревини занижується як мінімум на 100-150 м3.

Лісгосп, як правило руками підприємців, котрим видані лісорубні квитки із наперед заниженим виходом ділової деревини, вирубуює на рік в середньому 200 гектарів суцільними санітарними рубками.

Якщо врахувати, що кубічний метр коштує 1000 грн., то зловмисники отримують на рік 20 мільйонів гривень необлікованого доходу лише з одного лісгоспу.

Залучення підприємців для розробки лісу вперше було започатковано саме на Львівщині. Кажуть що тут працює принцип — гроші вперед.

Заниження виходу ділової деревини при рубці — не виняток, а правило. До речі, так звані неліквіди та відходи, після санітарної рубки, мали би залишатися на ділянці, для перегною, або спалюватися (не в літній період).

Натомість, як правило, після вирубки ділянка залишається «чистою», а спроби когось із місцевих мешканців забрати відходи собі на дрова — жорстко переслідуються і караються.

Шахрайські схеми застосовують і при визначенні якості ділової деревини.

Згідно ГОСТ 9463-88 до так званих «балансів» (гіршої якості ділова деревина) відносяться, скажімо, стовбури сосни, ялиці, ялини і модрини товщиною від 6 до 40 (!) сантиметрів і кратні двом метрам. «Баланси» (верхівки дерев) теоретично йдуть на подрібнення для виготовлення ДВП чи ДСП плит, а фактично якісна, відібрана деревина, з діаметром стовбура 40 см, вивозиться під виглядом «балансу» за кордон. Різниця в ціні, більше ніж у два рази, осідає десь на закордонних рахунках.

Найбільшу кількість браконьєрських рубок лісів зафіксовано у Львівській області. Так, до прикладу, лише у 2010 році в області самовільно було винищено 8 047 кубометрів деревини, і ці показники не стоять на місці.

Окремо, в контексті знищення лісів, слід згадати озеленення міст. Тут дерева знищуються буквально на наших очах. Так у Франківську зелені насадження становлять близько 70 гектарів, що є в п’ять разів менше нормативного озеленення міста. У Львові найпершим ворогом парків і скверів є самовільні забудови…

Проблема знищення зелених насаджень є загальносвітовою — на планеті знищено 2/3 площі лісів. На земній кулі щорічно вирубується близько 2 млн га лісу, а пошкоджується понад 11 млн. Наслідки масового знищення легенів планети аналогічні до гострої пневмонії, тільки хворим є все людство…

Пам’ятайте про це, коли віддаєте на виборах свій голос якомусь шановному працівнику лісового господарства і коли шанобливо здіймаєте капелюха перед заможним кілером нашого спільного майбутнього.

Знимка Миколи Гомонка, позичена на сторінці Василя Курія — людей Волі, котрі воюють із лісовими кілерами Львівщини.

Автор материала: Юрій Ситник