Війни антикорупціонерів: через що розсварилися Корчак і Ситник

69

Національне антикорупційне бюро завело справу за мотивами декларації голови Нацагентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак. Отримавши виклик на допит, пані Корчак сама запросила до себе “на килим” керівника НАБУ. Чергового піку протистояння сягнуло в п’ятницю ввечері, коли свекруха Корчак не випускала з квартири детектива НАБУ, який прийшов вручити їй повістку на допит.

ХТО ПОЧАВ ПЕРШИМ

Першим конфлікт винесло в публічну площину Нацагентство з питань запобігання корупції. 8 листопада НАЗК повідомило, що запрошує керівника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника на 13 листопада для дачі пояснень щодо невиконання вимог агентства.

У Корчак заявили, що Ситник порушив ч.4 ст.12 закону про запобігання корупції – відмовив агентству в наданні інформації та документів. Яких саме документів, у Корчак дипломатично промовчали, але підкреслили, що дії директора НАБУ тягнуть на адміністративне порушення.

НАБУ відповіло, що конфлікту інтересів у діях Ситника немає, документи на запит НАЗК вони надали і мають про це розписку, а от Корчак, яку викликали на допит як свідка ще 30 жовтня, чомусь не прийшла. Тоді й стало відомо, що НАБУ вже місяць як зареєструвало кримінальне провадження за фактом ймовірного внесення недостовірних даних до е-декларації головою НАЗК Наталією Корчак.

9 листопада пані Корчак поінформувала у Фейсбуці, що з детективом вона таки побачилась:

“Мама телефонує щодо неявки до НАБУ, бачила в новинах. Шкода, що мусить переживати, адже сьогодні Бюро чомусь оперативно не повідомило громадськість про те, що зранку допит відбувся. Шкода, що детектив був не готовий до цього і брав свідчення під супровід працюючих колег.

І, звісно, сподіваюсь, що професійність і неупередженість допоможуть моїм колегам з Антикорупційного бюро провести досудове розслідування на гідному рівні”.

А 10 листопада ввечері НАБУ опублікувало відео зі свекрухою Корчак, яка не випускала зі своєї квартири детектива, який прийшов вручити їй виклик на допит. Пізніше детективу таки вдалося покинути приміщення.

Вранці 11 листопада глава НАЗК повідомила, що її родичка написала заяву в поліцію про перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу та незаконне проникнення до житла.

“Коли заходив до квартири, слідчий швидко махнув документом, схожим на посвідчення, але вона не встигла розібрати, що там написано. Оскільки спочатку він сказав, що задасть декілька запитань, а сам почав заповнювати заздалегідь заготовлений протокол допиту, не давав їй його прочитати та вимагав поставити підписи, свекруха подумала, що це шахрай та подзвонила сину. Він викликав поліцію. До приїзду поліції, щоб шахрай нікуди не втік, закрила замок”, – прокоментувала Наталія Корчак. Також вона уточнила, що повістки свекрусі ніхто не вручив, оскільки вона про її отримання не розписувалася.

ЩО СИТНИК МАЄ ПРОТИ КОРЧАК 

У травні цього року у програмі “Наші гроші з Денисом Бігусом” вийшов сюжет про автомобіль, свекрухи голови НАЗК Наталії Корчак. Журналісти доводили, що пані Корчак та її чоловік користуються авто Skoda Octavia A7, але, всупереч закону, не декларують його. Сама голова НАЗК зізналася, що авто купували “спільними зусиллями”, хоча в декларації витрат на нього немає.

Також журналісти зафіксували, що один із співробітників НАЗК фактично виконує роль водія Корчак, тоді як така посада в штаті не передбачена, і про користування цим автомобілем чиновниця у декларації забула.

Не йшлося про люксові автівки. Тим паче, що офіційна зарплата голови НАЗК дозволяє їй купувати не тільки паркомісця під авто свекрухи, а й власні транспортні засоби. Претензія журналістів була в тому, що голова НАЗК сама не дотрималась правил е-декларування, тоді як її відомство покликане контролювати майновий стан чиновників всієї країни. Але чи контролює? Роботу НАЗК давно не критикує хіба що лінивий.

Після того, як НАБУ і НАЗК обмінялись публічними заявами і про кримінальне провадження стало відомо широкому загалу, про свою занепокоєність повідомила і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Відомство Холодницького розкритикувало дії НАБУ.

“Після отримання першої підтвердженої інформації про проведення НАЗК перевірки щодо дотримання ним (Ситником. – Ред.) вимог Закону України “Про запобігання корупції” антикорупційними прокурорами невідкладно вжито заходів щодо недопущення конфлікту інтересів – витребувано з НАБУ кримінальне провадження про можливе недостовірне декларування службовими особами НАЗК, розпочате детективами чомусь лише у жовтні цього року, а також запропоновано детективам проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій лише за участю процесуальних керівників у приміщенні САП до вжиття директором НАБУ заходів самостійного врегулювання виниклої суперечності”, – повідомили в САП.

“У НАБУ вирішили за доречне оприлюднити фрагмент свого листування з цього приводу з НАЗК. Звичайно, питання прийнятності застосування директором НАБУ новаторського для офіційного ділового мовлення стилю “сам дурень” залишаємо на розсуд усіх небайдужих. Утім, очевидно, неприйнятним із точки зору закону є зроблене в ньому посилання на матеріали розслідуваного детективами НАБУ кримінального провадження”, – йдеться у заяві відомства Назара Холодницького.

В антикорупційній прокуратурі зазначили, що дії Ситника “яскраво засвідчують дійсну наявність реального конфлікту інтересів та небажання вирішувати його у спосіб, визначений законом”.

ЩО КОРЧАК МАЄ ПРОТИ СИТНИКА 

Не менш цікава справа, в якій Наталія Корчак викликала Артема Ситника для пояснень.

У провадженні Окружного адмінсуду Києва з 25 липня 2016 перебуває позов ТОВ “Юридична компанія “Студія права” до Державної фіскальної служби.

У 2015 році, коли ще не було НАЗК, декларації кандидатів на посаду директора Антикорупційного бюро перевіряла Державна фіскальна служба.

Чинний на той період порядок перевірки передбачав, що на першому етапі здійснювався логічний і арифметичний контроль декларації. У випадку виявлення помилок проводився другий етап перевірки, коли декларант отримував можливість протягом 5 днів надати пояснення або виправлену декларацію. Третій етап перевірки мав місце, якщо декларант не надав пояснень чи виправлену декларацію або ж надав неповну чи недостовірну інформацію. Тоді контролюючий орган сам робив запити до державних органів щодо відомостей, зазначених у декларації.

У випадку з Артемом Ситником він дійсно 31 березня 2015 подавав голові конкурсної комісії уточнену декларацію.

“Студія права” вважає, що Ситник повторно подав у декларації недостовірні відомості, а тому ДФС повинна була провести ще третій етап перевірки.

Водночас позивач зауважує, що фіскальна служба, навіть якби хотіла, не мала би правових підстав для проведення третього етапу перевірки. Річ у тому, що 31 березня 2015 року сплив строк дії порядку здійснення такої перевірки, а новий порядок почав діяти тільки 30 квітня. Ситника ж призначили на посаду указом президента 16 квітня 2015 року.

Позивач вимагає, щоб ДФС спростувала свої позитивні висновки щодо декларації Артема Ситника. Якщо суд задовольнить вимоги “Студії права”, то це потягне за собою оскарження результатів конкурсу на посаду директора НАБУ.

Оскільки рішення у справі стосується Ситника безпосередньо, то у серпні 2016 суд залучивйого як третю особу на стороні ДФС.

Ця справа вже понад рік  слухається у письмовому провадженні, тобто заочно, без виклику сторін.

За цей час НАБУ закінчило розслідування щодо глави ДФС Романа Насірова. Але в НАЗК тільки тепер припустили, що в діях Ситника може бути конфлікт інтересів.

Схожий адмінпозов “Студія права” подала і до Служби безпеки України, вимагаючи відкликати допуск Ситника до держтаємниці і повторно перевірити відомості, подані ним як кандидатом на посаду керівника НАБУ. На думку позивача, СБУ проявила бездіяльність і не з’ясувала, що Ситник, працюючи в органах прокуратури і займаючись адвокатською діяльністю, начебто був причетний до вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. У травні 2017 “Студія права” цей позов програла.

Варто також сказати кілька слів про саму “Студію права”, яка так ополчилась на Антикорупційне бюро.

Ця компанія раніше фігурувала у справі стосовно заступника прокурора Київщини Олександра Колесника, якому вручили підозру у зловживанні з метою розкрадання цукру зі складів “Аграрного фонду” в Черкаській області вартістю понад 300 млн грн.

У червні 2016 детективи бюро обшукали офіси “Студії права” та її адвоката. За даними слідства, співробітники цієї компанії готували документи, за  якими відбувалося вивезення цукру, а її адвокат приходив на особистий прийом до прокурора Колесника.

При обшуку офісу компанії влітку минулого року не обійшлося без ексцесів.

“Ввечері 16 червня до входу в офіс юридичної фірми “Студія права”, яку обшукувало НАБУ, близько 22:00 прибули невідомі в камуфляжі. Вони заблокували детективів всередині та погрожували силовим захопленням приміщення. До того ж, із моменту початку обшуку протягом усього дня з боку невідомих осіб, які представлялися адвокатами, неодноразово здійснювалися спроби проникнути до приміщення під приводом того, що там – їхні робочі місця, мали місце провокації детективів та бійців спецназу на фізичний контакт”, – повідомила прес-служба НАБУ про ті події.

Детективи допускали, що співробітники “Студії права” могли бути співучасниками злочину, але підозру нікому з них так і не вручили.

Натомість на сайті “Студії права” з’явився розділ “злочини НАБУ” і оголошення, що компанія готова за 1 грн захищати кожного, хто потерпів від НАБУ.

***

Отож у відповідь на кримінальну справу НАБУ щодо декларації Наталії Корчак НАЗК нагадало Артему Ситнику про обставини перевірки його декларації.

НАБУ відкрило справу тільки за 5 місяців з моменту виходу сюжету про автомобіль родини Наталії Корчак. А НАЗК тільки тепер поставило перед Артемом Ситником питання про конфлікт інтересів у відносинах із ДФС. Наскільки незалежними гравцями були обидва відомства, випадкове чи ні це осіннє загострення і до чого воно призведе, поки залишається тільки гадати.

Але очевидно, що від конфлікту НАЗК і НАБУ виграють наразі лише ті, для боротьби з ким вони створювалися.

Ірина Салій