Минулого тижня в Києві відбувся перший Всеукраїнський хакатон аграрних інновацій, де тридцять команд з усієї України спробували презентувати новітні технології для полегшення життя аграріїв. Що стало поштовхом до проведення хакатону інновацій та які перспективи у молодих агростартаперів, у інтерв’ю розповіла заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

Звідки виникла ідея проведення такого заходу? Хто надихнув, звідки взяли формат?

Не секрет, що я за освітою кібернетик, і всі мої друзі, з якими я вчилася, стали керівниками, власниками IT-компаній. Чимала частина моїх друзів працюють в цьому бізнесі. І хакатони, інкубатори зарекомендували себе в галузі дуже добре. Тому, коли я прийшла в міністерство, моєю мрією стало об’єднати агро та IT, досягти синергії між цими двома секторами економіки, які, по суті, є в Україні найбільш перспективними.

Ми зрозуміли, що без заходів всеукраїнського масштабу досягти цієї мети неможливо. На щастя, перший млинець не був комом, і я абсолютно впевнена, що нарощуючи цю платформу, ми зможемо досягати абсолютно нових, якісних результатів.

Хтось із європейських колег проводив подібні заходи раніше?

У чистому вигляді хакатон став нашою власною ідеєю, але в його організації нам дуже допоміг досвід Словенії, представлений у Львові у вигляді конференції, на якій було здійснено промоушн рішень для аграрної галузі. Всеукраїнський Хакатон ми організували спільно з асоціацією AGTech, і захід пройшов на ура. По суті, я бачу аналогічні шанси — представлення наших проектів за кордоном і для українських програмістів. Адже наші фахівці — одні з кращих в світовому плані в частині того ресурсу і рішень, які вони дають.

Українські агрокомпанії досить часто не купують рішення, а розробляють їх під себе. Тому я впевнена, що нам є що показати, чим похвалитися в кожному регіоні. Й не тільки в масштабах країни. Адже рішення, які у нас вже є, добре зарекомендували себе на зростаючих агроринках , наприклад, в Чилі, Іспанії та інших країнах. Але не можу не сказати, що необхідно працювати з вузами країни в цьому напрямку — талантів у нас багато, головне — направити їх в потрібне русло.

Скажіть, які першочергові завдання розвитку ІТ індустрії в сільському господарстві України?

Безумовно, це створення єдиної сільськогосподарської системи бізнес-аналізу, галузевої мережі мобільного зв’язку та IP-телефонії, єдиної галузевої карти агро-виробників з рейтингами, доступом до біржі і т. д., облікової система з веб-інтерфейсом. Не обійтись нам і без системи управління галузевими проектами, єдиного шаблону веб-порталу для використання органами виконавчої влади, системи супутникового моніторингу, загальнодоступного банку галузевих рішень для сільгоспвиробників (вирощування, зрошування, теплиці, малі сироварні, молокозаводи і т. д.).

Напевно, ви вже чули про багатошарову карту України з використанням геоінформаційних систем, об’єднання кадастрової системи та системи реєстрації речових прав на нерухоме майно в рамках однієї інформаційної системи, загальнодержавну єдину систему електронного обліку деревини, створення загальнодержавної єдиної системи електронного обліку рибних ресурсів. Це першочергові завдання, відкладати які не можна. Над їх реалізацією треба працювати вже зараз.

Їх виконання дозволить нам впровадити систему точного землеробства, запровадити систему електронної комерції сільгосппродукції з доступом на локальні та глобальні ринки, впровадити системи моніторингу територій. Також агрірії зможуть вести електронну звітність, мати доступ до аналітичної, статистичної інформації по усіх державних структурах, яка повинна бути доступна онлайн на одному ресурсі. Безумовно, це дозволить підвищити рівень інформованості стейкхолдерів, вести ефективний моніторинг та контроль за діяльністю підприємства.

Чи можна якось оцінити існуючу синергію високих технологій та сільського господарства?

На сьогодні обсяг глобального ринку агротехнологій складає $ 400 млрд. Сукупні витрати на дослідження в сільському господарстві тільки в 13 країнах Західної Європи становлять близько $ 4 млрд на рік. У США на дослідження в агросекторі в рік витрачається $ 7 млрд. І це тільки долідження! В Україні подібні технології доступні тільки великим агрохолдингам.

Середні і малі фермерські господарства не можуть собі дозволити впровадження інформаційних технологій, хоча й розуміють прямий вплив на ефективність аграрного бізнесу. З одного боку, це пов’язано з відсутністю доступного фінансування, з іншого — тому що у нас немає точного, повного і прозорого земельного кадастру. Він необхідний для того, щоб визначити чіткі межі полів, оцифрувати всі сільськогосподарські земельні ділянки і т.д. Електронний кадастр — основа для розвитку високоточного, технологічного сільського господарства. Це корисний і важливий інструмент як для держави, так і для фермерів. Якщо нам вдасться створити його, то через кілька років цей агротехнологічний міф перетвориться в реальність.

Серед переможців хакатону досить прикладні речі. Розкажіть, за якими критеріями оцінювалися проекти? Що було першочерговим — вартість, практичність, легкість у використанні?

У кожного члена журі була анкета з розробленими критеріями. Кожен проект оцінювався з огляду на те, наскільки він цікавий галузі, наскільки у нього висока перспектива монетизації, оцінювалася конкурентне середовище, бачення команди з розвитку проекту. Для журі було дуже важливо оцінити креативність ідеї компанії і зрозуміти, наскільки є майбутнє у цього проекту. Насправді, найважливішою, як і в будь-якій галузі, була бізнес-ідея, її потенціал і її масштабованість, оцінка тієї потенційної вигоди, яку проект може принести. Також ми оцінювали простоту інтерфейсу — на скільки просто користувачеві реалізовувати той чи інший проект.

Чи оцінювали члени журі скільки коштів можна заощадити в агросекторі, використовуючи ті чи інші технології? які з проектів, на ваш погляд, найперспективніші?

Так, в деяких проектах були такі розрахунки. Особливо були цікаві порівняння з уже існуючими аналогами, які вже працюють не тільки в Україні, а й за кордоном. І було приємно розуміти, що нові розробки, які були більш модерними, більш якісними, коштують значно дешевше, ніж конкуренти.

Чого, на ваш погляд, не вистачає агросектору сьогодні найбільше — яка технологія із заявлених могла б істотно підсобити фермерам?

Я можу відзначити не тільки ті проекти, які були заявлені на хакатоні, а й ті, які на сьогоднішній момент є дуже важливими для міністерства. Нас дуже цікавлять технології, які пов’язані з супутниковою навігацією, щоб мати можливість від цього отримати ряд додаткових плюсів. Тобто це не тільки можливість впровадження і використання точного землеробства для того, щоб скоротити витрати виробників, не тільки точний мепінг полів, а й точне розуміння геокадастру. Не тільки захист прав інтелектуальної власності на засоби захисту рослин, на насіння, а також дуже чітку роботу сільськогосподарської техніки та управління за допомогою супутникової навігації.

Також я хочу відзначити технології, які пов’язані з блокчейном — одна з передових світових технологій, і зв’язок технологій, які є в сільському господарстві з big data — хмарним розміщення даних. Це ось ті напрямки, які ми на сьогоднішній момент і в перспективі вважаємо найбільш глобальними і цікавими.

З представлених проектів в рамках хакатона найважливішими, на мій погляд, залишаються технології, пов’язані з геокадастром, проекти з аналізу і зміни клімату, адже вони могли б бути якісно застосовані не тільки на полях, а й в тепличному господарстві. Хочу відзначити також проект, який пов’язаний з аквакультурою — «Рибний буй», а також пропозиції, які стосуються тваринництва в частині складання раціону.

Чим з представлених проектів ви б з радістю скористалися самі?

Був один проект — смарт-грядки. Ось, напевно, кожен більш-менш аграрій має свої грядки, та було б цікаво спостерігати за ними через смартфон. Я поясню чому. Всім відомий український стартап PetCube, за допомогою якого можна віддалено гратися зі своїм домашнім улюбленцем. Цей проект став мегапопулярним за кордоном. Коли я дивилася на проекти, я оцінювала їх з точки зору перспектив завоювання зовнішніх ринків. Я б дуже хотіла, щоб наші технології допомагали переводити Україну з сировинної моделі на продаж продуктів з доданою вартістю і допомагав продавати бренд «Україна».

Я абсолютно впевнена в тому, що коли кожна дитина у нас сьогодні зі смартфоном знає, що таке інфографіка та розвиває якісь, скажімо, свої маленькі віртуальні ферми. Кожна дитина схильна мати свої маленькі грядочки або хоча б горщики з землею у себе на кухні. А за допомогою мобільних додатків кожен бажаючий міг би з цікавістю спостерігати за допомогою смартфона, як ці рослини розвиваються, доглядати за ними.

Я ось цілий день сиджу на роботі. І в якийсь момент я хочу подивитися, як росте, наприклад, моя петрушка. У світі багато маленьких радостей, крім глобальної рутини в роботі. У всякому разі, моєму маленькому синові цей приклад дуже сподобався. Він був йому зрозумілий, зайнятий і цікавий.

Як ви оцінюєте шанси українських агро стартаперів в залученні інвестицій від фондів? Наскільки це реально і чи є які-небудь домовленості?

Так, якщо подивитися на профайли кожного проекту і побачити, що вже з’явилася зацікавленість бізнесу в багатьох представлених проектах. Я ще раз хочу звернути увагу на те, що українські агрокомпанії вже мають свої розроблені системи догляду за земельним банком, посівами, сходами, агротехнікою, надоями та ін., Що вже говорить про затребуваність IT-технологій в агросекторі. Нам вже є що показати і вже насправді давно в частині зв»язку технологій і агросектора. Хакатон — це як наступний етап розвитку, стимул для студентства вдосконалювати технології, які будуть цікаві не тільки великому агробізнесу, а й невеликим аграріям.

Чи не побоюєтеся ви, що кращі уми України можуть бути цікаві іноземцям, які готові будуть спонсорувати їхні проекти, а Україна потім просто доведеться їх купувати?

Знаєте, ми бачили наших українських розробників, молодих хлопців, які насправді патріоти. У нас є свої розробки і розробники, яких можна з гордістю назвати національними. Подивіться тільки на технології в Кернел, НІБУЛОНі, МХП.

З іншого боку, наші стартапи спокійно їдуть в Силіконову долину, роблять пітчинг, представляють себе, знаходять інвестора. І ми пишаємося нашими проектами, які отримують величезну фондування, мають інтерес з боку іноземних інвесторів. Я абсолютно точно можу сказати, що наші агрорешенія точно гідні того, щоб бути представлені на міжнародній арені.

Тобто вже сьогодні можно говорити про поєднання IT та агроіндустрії не тільки глобально, а й у межах України?

Безумовно. Великі аграрні холдинги в Україні потроху впроваджують IT-технології, переважно шляхом використання систем GPS моніторингу при зборі врожаю, а також різноманітні програми збору та аналізу даних, а також прогнозування врожаїв та хеджування ризиків.

Які умови сприяли б розвиткові цього тренду?

В Україні для розвитку галузей агро та ІТ необхідно створити умови, що дозволять акумулювати прибуток всередині країни. Агро та ІТ здебільшого є сировинною базою для українського експорту. Україна є постачальником №1 по соняшниковій олії чи по зернових, але здебільшого це є сама сировина і, коли вона доходить до кінцевого споживача, вона заорендована в інших країнах. Теж саме відбувається і в ІТ. Українське ІТ-середовище зародилося років 20 тому в певній мірі випадково без жодного підґрунтя. Як правило, ми не мали жодних теоретичних основ у computer science, наші знання англійської прямували до нуля, і нас не знали в світі.

Необхідність впровадження інформаційних технологій в процесі планування сільськогосподарської діяльності є дуже великою, адже cтан управління полем вже дає фермеру прогноз про затрати, доходи, визначає можливий прибуток, виходячи з ф’ючерсних котирувань на товарних біржах.

В Європі на сьогодні дуже популярним є використання систем супутникового мотіторингу, а також дронів, що збирають дані з поля, надають фермуру копмлексне уявлення про стан посіву та дозволяють спрогнозувати можливий врожай. Також надпопулярною є система аналізу даних щодо рівня зволоженості ґрунтів, яка використовує датчики зволоженості, що розміщуються в землі у певному радіусі поля. Дані з усіх датчиків консолідуються системою, визначаються зони для додаткового зрошення. Чекаємо такого ж глобального поширення і в Україні.

Чи планується проведення подібних заходів в майбутньому? Як оцінили рівень підготовки фахівців іноземні ментори? Напевно вони давали оцінки, з кимось порівнювали …

Безумовно, іноземні ментори, наприклад, Давид Кізірія, дуже високо оцінили рівень наших розробників. Що стосується перспектив заходу — з упевненістю можу сказати, що подібні заходи ми будемо проводити, причому вже скоро представимо найкращі проекти Хакатона на щорічній виставці Агро-2016. А в кінці літа аграрні стартапи будуть представлені і на «Агропорті» у Львівській області.

Автор интервью: Марія Бровінська