Яготинці проти мігрантів

119

Яготин перетворився на майданчик для з’ясування стосунків між владою та місцевою громадою.

Останні кілька тижнів активісти влаштовують протести проти заселення в місті 250 мігрантів із країн, жителі яких найчастіше потребують притулку.

Це Сирія, Афганістан, Пакистан, Палестина, Іран, Ірак, Сомалі та Росія. Притулок в Яготині мають отримати 110 людей різних національностей. Міжнародні зобов’язання щодо піклування про біженців Україна взяла на себе ще в 2002 році, коли приєдналася до Конвенції ООН про статус біженців 1951 року. Ці зобов’язання наразі є однією з умов щодо інтеграції до Євросоюзу.

Пункт для прийому біженців в Яготині майже збудований. Кошти на будівництво давала як держава, так і Європейський союз. За даними Державної міграційної служби, лише за 2015 рік на будівництво витратили 30 млн грн. з державного бюджету. В центрі для біженців притулок мають отримати в першу чергу діти без батьків, родини з дітьми та постраждалі від насильства. На базі притулку планується створення інтеграційного центру з вивчення української мови, історії та культури.

Все це дуже непокоїть місцевих мешканців Яготина. Обурена громада вже почала збір підписів серед населення міста проти відкриття пункту тимчасового розміщення біженців, також зареєструвала петицію на сайті Адміністрації президента – з тим, щоб цей майже збудований центр віддати для поселення внутрішніх переселенців та бійців АТО.

Останні акції протесту почали набувати навіть радикальних відтінків. Нещодавно до мешканців Яготина приєднались представники Цивільного корпусу «Азов Київщина» та «Правого сектору». Свою присутність вони пояснюють тим, що їх запросила громада міста. На останній «мирній» акції представники громади навіть закидали яйцями автівки представників Державної міграційної служби, які приїхали роз’яснити ситуацію мешканцям. А самі представники громади в приватних розмовах кажуть, що якщо біженців заселять без досягнення компромісу з громадою – то третій Майдан почнеться з Яготина.

Небажані гості

Лідер столичного «Правого сектору» Володимир Загазей (Друг «Вій»), який свого часу був депутатом Яготинської міської ради 6 скликання, розказав, що будівництво пункту для біженців в Яготині почалось ще за часів президентства Віктора Ющенко і планувалось як тимчасове житло для нелегальних мігрантів, які через територію України намагались потрапити в країни Західної Європи. За президентства Януковича будівництво призупинили. За його словами, громада тоді почала виступала проти заселення мігрантів в Яготин. Активне будівництво центру почалось наприкінці 2015 року, і зараз він збудований майже на 90 % . Саме це і стало причиною відновлення негативних настроїв серед населення та нових бунтів.

«Нам не подобається, що у нас свої внутрішні мігранти знаходяться в жахливих умовах, також бійці АТО, при цьому Україна взяла на себе зобов’язання перед Європою щодо розміщення біженців із Сирії, Пакістану, Афгансітсану», – обурено відповідає «Главкому» Загазей.

За його словами, жителі Яготина бояться інфекцій та хвороб, які можуть принести з собою іноземні біженці, також погіршення криміногенної ситуації в місті.

«Мешканці не хочуть терпіти додаткове навантаження від людей, які не мають соціальних гарантій. Ми розуміємо, що мігранти були та будуть, але не потрібно їх селити в маленькому місті», – каже він.

За словами заступника голови Яготинської районної ради Олександра Усенко, цей центр для біженців хоч майже і добудований, але в експлуатацію ще не зданий. На найближчій сесії депутати райради будуть приймати рішення щодо блокування введення в експлуатацію цієї будівлі. «Сирійці не зможуть інтегруватися тут, вони як цигани будуть по місту ходити, хіба вони будуть шукати де працювати? Не розумію, навіщо нам хочуть нав’язати в місті ці проблеми», – обурено відповідає «Главкому» чиновник.

Мігранти в Яготині – умова євроінтеграції?

Мер Яготина Наталія Дзюба (була членом Партії регіонів, в 2014 році вийшла з партії – ред.), яка керує містом з 2010 року, розказала, що замовником будівництва цього центру в Яготині є Державна Міграційна служба, з 2004 року це приміщення знаходиться під її контролем.

За словами мера, починаючи з 2011 року, громада почала виявляти занепокоєння щодо будівництва центру для біженців. Тоді Дзюба ініціювала звернення до Кабміну з проханням повернути дане приміщення в комунальну власність міста. Та прохання не було задоволене. В 2014 році, коли відбулась анексія Криму, вона зверталась до Київської обласної адміністрації та обласної ради з проханням звернутися до Президента, до Кабінету міністрів, з проханням перепрофілювати це приміщення для переселенців із Криму. Ініціатива також не була підтримана.

Активне будівництво центру наприкінці року надзвичайно занепокоїло місцеву громаду. «Є чітка домовленість держави в рамках євроінтеграції – це прийом біженців. Одна із умов – завершення будівництв центру в Яготині», – розводить руками Дзюба. За її словами, національності біженців, які планують заселити в Яготині, досі конкретно не визначені. «Я це питання підіймала на зустрічах із представниками Міграційної служби. Конкретно кого вони хочуть заселити – я досі не почула. Мені сказали, що можливо, це буде Афганістан або Сомалі. Все це в рамках договору із Євросоюзом», – каже мер міста.

Чи буде компроміс

В Державній міграційній службі дивуються такій гострій реакції мешканців Яготина на їх ініціативу. Там вважають, що громада недостатньо володіє інформацією про те, хто насправді є біженці та планують проводити серед мешканців Яготина інформаційну кампанію. «Будемо роз’яснювати, хто такі біженці, які у них проблеми. Як ще ми можемо діяти?», – каже Сергій Гунько, керівник прес-служби Державної міграційної служби. Там допускають, що негативна реакція щодо мігрантів в яготинців може бути викликана штучно окремими силами (зокрема, на мітингах присутні «Правий сектор» та Цивільний корпус «Азов»). За словами Гунько, перепрофілювати цей пункт для біженців не можливо – немає на це юридичний підстав. «Він будувався для біженців і переформатуватися уже не може», – каже він.

Яким чином влада буде досягати компромісу із місцевими мешканцями – уявити важко. Мер Наталія Дзюба каже, що збирається ініціювати звернення до всіх політичних партій, які представлені в міській раді, аби вони перед фракціями Верховної ради поставили питання щодо недопущення іноземних мігрантів в Яготин. Вона запевняє, що доки не досягнуте порозуміння між громадою та Міграційною службою – ні про яке заселення біженців не може бути мови. «Та поки я не бачу компромісу… Враховуючи ситуацію в державі, вважаю, що потрібно внести зміни в ту угоду між Україною та Євросоюзом – пункт в Яготині має бути пунктом не для біженців, а для переселенців із Донбасу та учасників АТО. Але це залежатиме лише від того, чи зрозуміє нашу ситуацію уряд… Лише тоді це буде це реально», – зізнається мер Яготина.

Автор материала: Наталія Литвинова