Як подолати парламентську кризу в Україні — думка експертів

182

Документ відкритий для приєднання і може стати основою для початку всеосяжних політичних консультацій.

Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко опубліковав системну пропозицію експертного середовища щодо шляху подолання парламентської кризи та забезпечення продовження реформ. Документ відкритий для приєднання і може стати основою для початку всеосяжних політичних консультацій.

Заява експертів реформ

Майже два тижні, що минули з моменту оприлюднення Заяви Експертів Реформ від 10 лютого продемонстрували, що криза довіри до виконавчої влади, до політичних інститутів, до доброчесності провідних політиків та партій набула форм повномасштабної парламентської кризи.

Розвиток подій засвідчив правоту оцінки, висловленою нами раніше. Протягом останніх днів політики не спромоглись подолати кризу під час річного звіту Кабінету Міністрів. Політичні сили парламенту пішли по хибному шляху подальшої конфронтації усіх з усіма сподіваючись на цьому наростити для себе міфічні політичні дивіденди та рейтинги для виборів.

На цьому хибному шляху можна лише остаточно поховати довіру та поставити питання про існування парламентської коаліції «Європейська Україна», що взяла на себе відповідальність втілити вимоги Майдану. Якщо ще кілька днів тому політичні лідери та керівники держави могли дозволити собі не помічати критичний дефіцит довіри, то парламентська криза, вимагає якнайшвидшого вирішення, щоб не спричинитися до деструктивної повномасштабної кризи влади.

Криза коаліції окреслила дві перспективи, які сьогодні суперечать загальносуспільному інтересу.

Це, по-перше, загроза створення ситуативної, формальної, по-суті «гібридної», парламентської більшості, яка зацементує корупційний консенсус «старих» та «нових» еліт, законсервує нинішній стан державного управління, що є злоякісними перешкодами на шляху реформ. По-друге, це перспектива дострокових парламентських виборів, які, за чинного законодавства про вибори, тягнуть за собою:

призупинення навіть нинішнього стагнуючого процесу реформ;

очікуване зростання радикального популізму, що спричиняє внутрішню агресію в суспільстві;

новий раунд масової політичної корупції через застосування «гречкових» технологій в мажоритарній частині виборчого процесу.

Зволікання з вирішенням парламентської кризи, призведе до руйнування довіри до українського політичного класу і подальшого послаблення всіх гілок влади. На міжнародній арені — це великий ризик заморожування фінансової допомоги, що здатне призвести до дефолту України, та ризик непродовження санкцій проти зовнішнього агресора.

Спільна відповідальність усіх реформаторських сил, як у владі так і суспільстві, полягає в тому, щоб якнайшвидше узгодити та запустити механізми вирішення парламентської кризи. Оскільки цей парламент та інші «старі» владні інституції продемонстрували неспроможність вирішити цю проблему власними силами, ми пропонуємо наступний алгоритм дій:

Скликання Національного круглого столу за участю Президента України, голів чи представників парламентських фракцій і груп, представників найвпливовіших експертних, волонтерських, представницьких та інших громадських організацій. Головною метою Національного круглого столу є узгодження процедури призначення нового технічного Кабінету міністрів України та утвердження спільного плану виходу з кризи та активізації реформ, а також узгодження концепції нового Закону про вибори народних депутатів України.

Політики, які беруть участь в Національному круглому столі, долають власні вузькопартійні інтереси, відмовляються від кулуарного вирішення кадрових питань та гарантують в подальшому повномасштабну підтримку призначеному технічному уряду, як від Президента, так і від парламенту, терміном, як мінімум, на один рік.

Уряд перезавантажується, спираючись як на прозорі кваліфікаційні вимоги до кандидатів, так і на відкритість для діалогу політичних сил та громадськості у процесі добору членів нового уряду. Необхідно досягнути того, щоб усі міністри стали не формальними, а реальними лідерами реформ.

При призначенні урядовців застосовуються прозорі критерії та процедури, зрозумілі для суспільства та міжнародної спільноти, зокрема: кандидати до уряду не мають шлейфу підозр у недоброчесності та конфлікті інтересів (перша за все непов’язаність з інтересами олігархічних груп), не мають політичних амбіцій і відмовляються від балотування на наступних чергових/позачергових виборах (гарантія технократичності уряду, рівновіддаленого від політичних сил).

У випадку формування технічного уряду експертне середовище готово не лише надавати всебічну аналітичну та публічну підтримку реформам, але і брати безпосередню участь у конкретних діях з імплементації державної політики.

Якщо політичні сили виявляться неготовими до реальних кроків назустріч суспільним очікуванням щодо доброчесності влади та прискорення реформ, то єдиним виходом є проведення дострокових виборів. При такому сценарії негативного вирішення парламентської кризи, ми:

фіксуємо неспроможність чинного законодавства про вибори народних депутатів України забезпечити достатнє оновлення парламенту;

найближчим часом ініціюємо широке суспільне обговорення нового формату виборчої системи у відповідності з положеннями, зафіксованими в Коаліційні угоді.

Ще не змарновано момент, коли парламентську кризу можна використати як можливість для прискорення реформ. Якщо ж існуючі політичні сили не здатні віднайти спільне бачення задля відкритого процесу призначення технічного уряду, громадянське суспільство має зробити все можливе для рішучого оновлення політичного класу України через дострокові вибори.