Як працює унікальна для України майстерня ковалів, якій майже 250 років

145

Єдина в Україні водяна ковальня працює на Закарпатті. Майстерні майже 250 років. Щоправда, якби не місцеві небайдужі, ковальні могло б і не бути: її ледь не зруйнувала повінь.

У селі Лисичово, що на Закарпатті, є унікальна історична пам’ятка XVIII століття — єдина в Україні водяна ковальня — Гамора.

Працює вона надзвичайно просто: із греблі до резервуара затікає вода. Потрапляючи на колесо, вона рухає молот. За один оберт 150-кілограмовий важіль вдаряє 18 разів. А один такий удар — це 4 кінських сили.

Щоправда, кузня могла і не зберегтись. У 2001 році Закарпаття постраждало від жахливої повені. Висока вода дісталась і Лисичова, зруйнувавши дамбу. Водяне колесо зупинилося на 6 років.

Ковальню врятував Віктор Петровці, взявши її в оренду. Підприємець каже: те, що Гамора працює за давніми методами — виробничому процесу не шкодить. Адже ковальня має свої переваги.

Цей молот кращий від сучасного, що не потребує ніякої електроенергії. Його вода жене, і тут дуже велика економія ресурсів. На сучасних треба і масла, і запчастини. А тут — тільки дерево, що росте у Карпатах, — пояснив підприємець.

Раніше молоти обслуговували 15 ковалів у три зміни. Зараз тут лише четверо працівників. Чоловіки спілкуються мовою жестів, адже перекрикувати молот і кувалди немає сенсу.

Щоб зробити один інструмент, слід пройти 5 етапів: розжарити шматок арматури й відрізати необхідну довжину, під молотом розплюснути метал до потрібних розмірів, далі зробити руків’я та підрівняти краї.

Нині у ковальні виготовляють здебільшого дрібне приладдя для робіт у полі. А ще кожного року тут проводять фестиваль ковальства. Й тоді далеке закарпатське село оживає від гамору туристів.