Як стягнути заборгованість по зарплаті? — пояснює Мін’юст

636

У квітні 2018 року Міністерство Юстиції України розпочало нову кампанію з примусового стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Запуск нового напрямку роботи оперативних штабів у регіонах був продиктований успіхом ініціативи зі стягнення заборгованості по аліментах.

Несплата аліментів та невиплата заробітної плати – одні з найболючіших соціальних проблем держави.

Мін’юст вже давав відповіді на питання, як отримати аліменти, тепер відповідаємо, як стягнути заборгованість по заробітній платі.

Питання 1: У чому проблема?

Мін’юст: Станом на лютий 2018 року, заборгованість по зарплаті становила 2,7 млрд грн. Тільки в органах виконавчої служби на виконанні перебувало документів і рішень судів на 500 мільйонів гривень.

Рішення судів про виплату заробітної плати не виконувалися роками, проблема мала системний характер.

Один із прикладів недобросовісності роботодавця:

Суднобудівний завод заборгував своїм працівникам більше 60 мільйонів гривень.

Міністерством юстиції України було прийнято рішення щодо активізації дій щодо комплексного вирішення цієї проблеми.

Так, 2 квітня 2018 року стартувала кампанія щодо ліквідації заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов’язаних із трудовими правовідносинами.

У рамках кампанії Мін’юстом було оприлюднено антирейтинг найбільших підприємств-боржників по зарплаті.

Також, Міністерством юстиції:

  • створено антирейтинги підприємств-боржників у всіх регіонах України;
  • створено центральний та регіональні штаби з ліквідації заборгованості по зарплаті, до роботи яких залучено спеціалістів Мін’юсту з питань банкрутства;
  • створено мобільні виконавчі групи Мін’юсту з виплати зарплати;
  • розроблено технологічну картку для державних виконавців щодо роботи з боржниками, які перебувають у процедурі банкрутства;
  • забезпечено підвищення кваліфікації виконавців шляхом надання консультацій, роз’яснень, допомоги під час виїздів виконавчих груп;
  • забезпечено постійну взаємодію з органами ДФС, Державною інспекцією з питань праці, Національною поліцією та органами місцевої влади.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ БОРЕТЬСЯ З ЦИМ ЯВИЩЕМ УСІМА МОЖЛИВИМИ ЗАКОННИМИ СПОСОБАМИ. ЗА НЕЗНАЧНИЙ ПРОМІЖОК ЧАСУ ВІД ПОЧАТКУ КАМПАНІЇ, МАЄМО ВІДЧУТНІ РЕЗУЛЬТАТИ”.

СВІТЛАНА ГЛУЩЕНКО

ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Питання 2: З чого почати, якщо мені не виплачують зарплату?

Мін’юст: Ви можете отримати безкоштовну юридичну консультацію, звернувшись до колл-центру Міністерства юстиції України (тел. 044 364 23 93) або до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги (тел. 0 800 213 103).

Також можна захищати свої права у позасудовому або судовому порядку.

В позасудовому порядку:

1. Звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати, а також про компенсацію втрати її частини у зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

2. Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її наявності) без обмеження будь-яким строком. Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах із роботодавцем.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати його представник.

У разі незгоди, рішення комісії можна оскаржити до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії, чи його копії.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк після закінчення строку на його оскарження.

У судовому порядку, працівник може звернутися до суду в рамках: наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Павло Петренко, Міністр юстиції України – про те, які дії першочергово треба вчинити громадянину для відновлення свого права на оплату праці, для боротьби з системною невиплатою заробітної плати.

Питання 3: Як стягнути зарплату в наказному провадженні?

Мін’юст: В порядку наказного провадження заявляється вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. Для цього потрібно подати заяву про видачу судового наказу до суду першої інстанції за місцезнаходженням роботодавця або за місцем реєстрації заявника.

Заява подається у письмовій формі та має містити докази: перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо)підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у п’ятиденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Судовий наказ виступає виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Якщо роботодавець не видає документа про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати – необхідно звертатись до суду із клопотанням про витребування доказів. Подібне клопотання може бути заявлене та вирішене судом виключно в позовному провадженні.

Питання 4: Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

Мін’юст: В порядку позовного провадження у разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцезнаходженням роботодавця чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

До позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем.

Питання 5: Коли рішення щодо стягнення заробітної плати підлягає примусовому виконанню?

Мін’юст: За загальним правилом, рішення суду підлягає примусовому виконанню після набрання ним законної сили.

Однак, судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може також допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Питання 6: Яка роль штабів та мобільних виконавчих груп Мін’юсту у стягненні зарплати?

Мін’юст: Регіональні штаби створені у всіх регіонах України з метою координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Штаби стежать за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства при виконанні рішень про стягнення заборгованості по зарплаті, а також взаємодіють із тимчасовими комісіями з питань погашення заборгованості із зарплати та інших соціальних виплат, утворених при облдержадміністраціях, районних держадміністраціях, органами Державної фіскальної служби, Нацполіції, органами Державної інспекції України з питань праці, а також створеними Міністерством юстиції мобільними групами.

Мобільні виконавчі групи здійснюють планові виїзди за місцем знаходження підприємства-боржника з метою виявлення належного підприємству майна для погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам.

Світлана Глущенко Заступник Міністра юстиції України: Оскільки робота аналогічних мобільних груп зі стягнення заборгованості по аліментах довела свою ефективність, було прийнято рішення застосувати такий метод впливу і до боржників з виплати заробітної плати

Питання 7: Для чого потрібна технологічна картка для державних виконавців?

Мін’юст: Технологічна картка підвищує ефективність діяльності виконавців, адже чітко прописує порядок дій державних виконавців у повсякденній роботі зі стягнення заробітної плати з підприємств-боржників та регулює їхню поведінку в тих чи інших випадках.

Документ має на меті убезпечити виконавців від помилок у ході виконання своїх обов’язків та дає можливість забезпечити дотримання законних прав усіх сторін виконавчого провадження.

Кожний громадянин має змогу перевірити, чи відповідають дії виконавця положенням технологічної картки.

Павло Петренко Міністр юстиції України: Робота штабів Міністерства юстиції з ліквідації заборгованості по заробітній платі дала можливість українським робітникам отримати борги із заробітної плати, які подекуди накопичувалися роками.

Питання 8: Чи можна сподіватись на якусь компенсацію за час затримки розрахунку при звільнені?

Мін’юст: Так. Виплата всіх сум, що належать працівнику провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день ухвалення рішення.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Питання 9: Якщо роботодавець – банкрут, чи отримаю я заборговану зарплату?

Мін’юст: Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі визнання боржника банкрутом проводиться інвентаризація та оцінка майна банкрута, після чого ліквідатор розпочинає продаж його майна. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.

У першу чергу задовольняються: 

  • вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута;
  • грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
  • інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі;
  • вимоги щодо вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування.

При цьому, слід враховувати, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Світлана Глущенко, Заступник Міністра юстиції України – про перші результати кампанії по стягненню заборгованості по заробітній платі.

Сергій Шкляр Заступник Міністра з питань виконавчої служби: До початку роботи регіональних штабів в середньому щомісяця органами ДВС стягувалось 32,3 млн грн заборгованості по заробітній платі. За час роботи регіональних штабів стягнення збільшилось до 51,7 млн грн або на 54%.

Загалом, станом на 23 квітня заборгованість повністю погашена відносно 10 905 працівників. При цьому з початку дії кампанії деякі підприємства встигли погасити мільйонні борги перед своїми працівниками. Так, ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» погасив заборгованість на 12,6 млн грн. на користь 501 працівника, КП «Підприємство комунальної власності » сплатило 6,9 млн грн на користь 228 працівників, ПАТ «Рівнеазот» – 3,7 млн грн. на користь 117 працівників, ПАТ «Лисичанськвугілля» – 2,5 млн грн. на користь 118 працівників.

Питання 10: Чи несе якусь відповідальність недобросовісний роботодавець за невиплату зарплати?

Мін’юст: Так, роботодавець може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачена за:

  • порушення термінів виплати заробітної плати;
  • виплату її не в повному обсязі;
  • порушення терміну надання працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), чи надання таких документів, що містять недостовірні дані;
  • порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність передбачена за безпідставну* невиплату заробітної плати, вчинену умисно, та передбачена у вигляді:

  • штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років;
  • виправних робіт на строк до двох років;
  • позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

*Безпідставною слід вважати таку невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об’єктивної можливості здійснити виплату, а для з’ясування такої можливості необхідно перевіряти фінансово-економічний стан підприємства, а також мету використання коштів, які надходили на його рахунки.

Склад злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць.

Якщо невиплата заробітної плати мала місце внаслідок нецільового використання коштів, це карається:

  • штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • обмеженням волі на строк до п’яти років;
  • позбавленням волі на строк до трьох років.
  • Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Павло Петренко Міністр юстиції України: Нема різниці, хто є боржником. Нагадую керівникам підприємств: невиплата заробітної плати – це кримінально караний злочин. Тому тих, хто не буде гасити боргів – передаватимемо до правоохоронних органів для застосувань відповідних санкцій.

За 3 тижні, які пройшли з початку кампанії щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, державними виконавцями Мін’юсту було стягнуто з підприємств-боржників 51,7 млн грн. на користь 3 109 працівників.

Пріоритетом Міністерства юстиції України є захист прав людини. Тому ми і надалі будемо здійснювати комплексні дії для вирішення проблем, які перешкоджають реалізації прав та законних інтересів особи.