Як згорів Мотор

73

Олексій Мандзій – про єврокубковий сезон запорізького Мотора, єдиного представника України в Лізі чемпіонів.

Спостерігаючи за безтурботним польотом пташок, людина споконвіків мріяла опинитися серед них. Поглянути на світ з висоти пташиного польоту, довести, що неможливого не існує, та навіть відчути свою велич над іншими – усі ці бажання могли б втілитися, якби існувала можливість полетіти вгору своїми силами. Власне, перша задокументована згадка про намагання людини опинитися на рівних з птахами походить ще зі Стародавньої Греції, звідки до нас дійшов славнозвісний міф про Дедала та Ікара. Крила, завдяки яким Дедал з сином намагалися повернутися з Криту до Афін, стали символом свободи і величності. Разом з тим, ці ж крила уособлюють собою нерозсудливість і невміння людини стримуватися.

«Не можна підійматися дуже високо, синку, бо Сонце там палюче, воно розтопить віск — і пір’я розсиплеться»,- попереджав Дедал свого первістка перед вильотом. Та Ікар ослухався батька, і згорів. Він полетів занадто високо, захопившись власною величчю, і за це віддав життя.

Відтоді людство придумало чимало інтерпретацій даного міфу, практично у казках кожної країни світу є історія про пташку, яка обпалила собі крила, занадто близько підлетівши до Сонця. Зрештою, чудовим прикладом на цю тему може стати виступ запорізького Мотора у цьогорічній Лізі чемпіонів – Соколи (символічно підібраний символ клубу, чи не так?) поступово набирали висоту, а коли піднялися занадто високо, банально не змогли витримати напруги і згоріли.

«Веспрем – один з кращих європейських клубів. Якщо на попередніх стадіях ми грали проти хороших команд, то зараз нам протистоїть класна команда»,- напередодні гостьового матчу-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів головний тренер Мотора, Микола Степанець, дав дуже чітку характеристику як супернику, так і своїй команді, напряму заявивши, що угорці набагато сильніші за Мотор. Цього факту, втім, в стані запоріжців особливо й не приховували – важко заперечувати очевидні речі.

Протистояння з Веспремом у плей-оф Ліги чемпіонів ще раз довело, що наскільки б несправедливим не здавався новий формат головного клубного змагання Європи, клуби рівня Мотора від нього тільки виграють. Справа тут, перш за все, у ставленні до турніру: умовна Барселона чи той ж Веспрем на стадії групового етапу – геть не та команда, що у матчах на виліт. Та й зрештою, поразка від невмотивованих каталонців навряд зможе стати каталізатором позитивних зрушень у слабшій команді, тоді як програш рівному супернику обов’язково буде стимулом до роботи над помилками.

Підтвердження вищенаведених слів можна з легкістю побачити у виступах Мотора у двох останніх розіграшах Ліги чемпіонів: минулого року, граючи за старим форматом, запоріжці здобули лишень три перемоги в десяти матчах, тоді як цього – виграли сім матчів з десяти. І безсумнівно, поразка від румунського Байя-Маре стала набагато кориснішою, ніж два програші Віве Кельце у минулому сезоні, адже після неї Мотор розумів, що виправивши помилки, йому під силу здолати цього суперника.

Кажуть, що слабка команда набагато швидше досягне прогресу, раз за разом зустрічаючись з сильними суперниками. Типу в таких матчах гравці мають змогу набиратися досвіду, переймаючи ігрові методики більш кваліфікованих опонентів. Безперечно, ця теза має право на існування, більше того, вона є цілком правдивою. Тільки-от, для точного трактування до неї потрібно додати маленьку ремарку: суперник повинен грати в повну силу. Викладатися на полі, а не відбувати номер.

Зустрівшись з сімома різними опонентами у цьогорічному розіграші Ліги чемпіонів, Мотора протистояла лише одна серйозна команда – угорський Веспрем. Усі інші суперники були приблизно того ж рівня, що і українці, або навіть трішки слабші. Однак протягом цього єврокубкового сезону запорізький колектив зміг розкрити свої сильні сторони, і якщо на початку групового етапу будь-яка перемога давалася підопічним Степанця проблематично, то уже наприкінці першого раунду турніру Мотор діяв на класі, просто здобуваючи необхідний результат. Що тут і казати, Соколи програли два поєдинки зі стартових чотирьох, а згодом видали серію з п’яти перемог поспіль, яка перервалася лише в останньому турі, у виїзному матчі, який уже практично нічого не вирішував.

Найбільш показовими, втім, стали поєдинки стикового раунду проти іспанської Ла-Ріохи – впродовж стартових чотирьох хвилин першого матчу Мотор встиг пропустити на п’ять голів більше, і здавалося, що та зустріч не завершиться нічим іншим як розгромом українського колективу, адже іспанці грали за підтримки власних вболівальників. Втім завдяки вчасному тайм-ауту Соколам вдалося трішки скоротити відставання у рахунку, а згодом і зовсім переломити хід матчу, здобувши в підсумку вольову виїзну перемогу. Той виграш допоміг запоріжцям остаточно повірити у власні сили, і без проблем здолати віце-чемпіона Іспанії в рідних стінах.

Провернути подібний трюк з тайм-аутом наставник Мотора намагався й у виїзній зустрічі проти Веспрема, коли за стартових десять хвилин українці програвали уже більше п’яти м’ячів. Досягти подібного результату, втім, не вийшло – угорці не дали українцям вільно себе почувати в атаці, перекриваючи усі можливі розвитки швидких наступів. Зрештою, поєдинок у Веспремі завершився розгромною перемогою домашньої команди, яка закинула на 13 голів більше за суперника.

Розхвалюючи, однак, силу угорської команди потрібно відмітити й слабкість української – Мотор, що звик до геть іншого рівня суперників, не мав у своєму розпорядженні «плану Б», проваливши обидві зустрічі в плані атаки. Здавалося, що Соколи очікували побачити невмотивовану команду, яка буде діяти так, як той ж Віве Кельце минулого року, та Веспрем, як виявилося, підійшов до цього протистояння більш вмотивованим, ніж українці. Найкращий гравець Мотора у попередньому раунді змагань – білорус Барис Пухоскі – був ізольований від партнерів, а потужні дальні кидки запоріжців знівелювалися глибоким захистом угорців. Втративши можливість використовувати свої козирі, чемпіони України не знайшли в собі ні сил, ні резервів, аби якось здивувати оборону суперника. У свою чергу атака Веспрема з легкістю додала незначний спротив Мотора за допомогою всього лиш декількох точних пасів.

Розгромний виліт в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, втім, не здатен перекреслити хороший єврокубковий сезон Мотора – граючи проти рівних за класом команд, запоріжці виглядали добре, інколи навіть чудово. Та, зрештою, діставшись до першого серйозного суперника, Соколи продемонстрували свій власний рівень, свою неготовність боротися з такими командами. Власне кажучи, запоріжці на ділі довели, що їм поки рано переходити у групу A чи B, адже там їх чекатимуть матчі з невмотивованими фаворитами, які закінчуватимуться прикрими поразками. На даному етапі розвитку команди, Соколам варто ще набратися досвіду зі слабшими клубами, у матчах з якими також буде можливість виховати в собі дух переможців, і навчитися летіти рівно, без різких перепадів.

Бо злетівши різко до Сонця, будь-хто стає приреченим на швидку смерть – висоту, як і результати, потрібно набирати поступово.

ИсточникSport Arena
Поделиться