Ющенко розповів, хто є винуватцем української кризи

162

Чому саме Захід найбільше підводить Україну? Наскільки політика «ні війни, ні миру» загрожує існуванню держави? Наскільки виправдані перевибори до Верховної Ради? Та ці та інші запитання спробував відповісти третій Президент України Віктор Ющенко.

Роздумуючи з приводу того, яка найгостріша і головна хвороба України, Віктор Ющенко наголошує, що дається взнаки «криза ідентичності, якою користується наш ворог. І щоб не віддати ворогу найслабшу частину нашого національного ланки, ми повинні сформулювати головне — завдання національного єднання. Я говорю про формування саме політичної української нації, до якої входять всі громадяни країни, незалежно від їх етнічної приналежності. Слабке національне єднання і слабка внутрішня інтеграція — ось корінь нашого зла в самому широкому сенсі».

На його думку, першопричина нинішньої кризи не в Кабміні, а, «перш за все в коаліції, яка за рік свого існування так і не проартикулювала головні національні завдання держави, не розробила для України стратегічний план. Все інше – похідне».

Ющенко також вважає, що «роками в українському парламенті сиділи і сидять люди, які є повним нулем в політиці, але пройшли нагору завдяки величезним грошей і щедро засіяним виборчим дільницям». А відтак наголошує: «Зараз ми знаходимося в тій фазі політичного устрою, коли необхідно проводити більше рокіровок і апелювати до виборця як до кінцевої інстанції. Чим частіше будемо чистити політичний колодязь, тим швидше прийдемо до більш чистої політичному середовищі. Іншими словами: чим частіше в Україні будуть вибори, тим гіднішою буде її політична еліта». На його переконання, не варто боятися виборів, вони єдиний реальний інструмент демократії, яка тільки встановлюється і набирає обертів в українських реаліях.

Сьогодні, коли триває війна, політична еліта, зазначає Віктор Ющенко, пропонує короткозорий популізм, а не стратегічний вибір. Він наголошує: «Війна на Донбасі — це не внутрішній конфлікт між українцями, а геополітичне зіткнення» . У цьому сенсі, вважає він, «найбільше Україну підвів саме Захід. Ми залишилися один на один з ворогом, йдемо по шляху помилок, які ніколи не приведуть до врегулювання конфлікту ні на Сході, ні в Криму, ні з Росією».

Висловлюючись про політику Києва, Ющенко зізнається: «Взагалі не виникає відчуття, що це столиця воюючої країни, де ключовим пріоритетом є потужна відповідь агресорові. Схоже, відсіч ворогу взагалі не стоїть на порядку денному українських політиків». А після цього констатує, що «за півтора року так званого «перемир`я» ми втратили більше українців, ніж в роки Афганської війни. Це занадто дорогий «мир», а нам твердять: переговори безальтернативні. Ні, дипломатія ефективна тільки тоді, коли конфлікт або не почався, або дійшов до тієї точки, коли агресор сам відчуває потребу демонтувати проблему. Не думаю, що Путін горить бажанням врегулювати конфлікт. Навпаки: головне завдання Росії, як і в випадку з Азербайджаном, Грузією чи Молдовою — заморозити конфлікт, але так, щоб він постійно кровоточив і блокував Україну на шляху до Європи».

На думку третього Президента, за умов ситуації, «як сьогодні — ні війни, ні миру, — втрачаємо головне: дух народу і армії». Він нагадує, що вперше з 1945 року на Європейській частині континенту сталася гуманітарна катастрофа — майже два мільйони переселенців з Криму і Донбас і при цьому «немає жодної міжнародної програми по відношенню до українських переселенців». До того ж, підкреслює Ющенко, «українська нація, яка в ХХ столітті шість разів проголошувала незалежність і п`ять разів її втрачала, просить членства в НАТО. І що чує у відповідь? — «Ще не час». Це несерйозно. Я дуже розчарований сигналами, які ми отримуємо від Європи і США».

Водночас він зізнається, що залишається оптимістом. Ющенко переконаний: «Моя нація вже пережила найгірші часи, будучи під гнітом Російської імперії. І сьогоднішні потрясіння ми пройдемо і вийдемо з них ще мудрішими і сильніше. Господь Бог посилає випробування, щоб підняти культуру і відповідальність українців, щоб ми з населення перетворилися в громадянську націю. Як казав колись В`ячеслав Максимович Чорновіл: «Україна починається з тебе», тобто не з президента, прем`єра чи нардепа, а зі звичайного українця».