За мовчазної згоди Кличка, процвітає рейдерство у Києві

194

У студії Vse.Media голова Антирейдерського союзу розповів, хто з київських чиновників гріє руки на скандальних забудовах та «віджимах» державної землі.

Зараз актуальною є тему будівництва «Нікольської слобідки», де замішані інтереси фактично всієї київської влади. Починаючи з німого потакання мера, продовжуючи через його заступника Ніконова, і вже на нижньому рівні Микитася, який є офіційним фронтменом компанії, яка намагається будувати.  Їх можна назвати будівельна мафія міста Київ. Тобто це забудовники, які беруть ділянки і скандальні забудови, які були оформлені ще командою Черновецького.

«Потужне лобі цих компаній присутнє в Київській адміністрації, тому там цілий ряд колишніх забудовників. На будівництві навіть на цемент є монопольні права. Монопольна група людей отримала контроль на будівельною структурою і тепер бере навіть скандальні забудови. Найбільше покриває такі забудови Ігор Кононенко, адже він найбільший забудовник. Його фірма «KAN Development» — найпотужніша у місті Київ, тому говорити, що він боротиметься за права громадян, зелені зони, рекреаційні площадки — звісно неможливо.

Це представник масштабного бізнесу, який розглядає територію лише як активи. Для них кожен квадратний метр має приносити гроші.

Якщо говорити про спірне рішення Київської ради про виділення земельної ділянки. Там навіть не дотримана процедура збору підписів містобудування. Не проведено навіть найпростіше – громадське слухання по території, не враховані інтереси жителів. Тому таку забудову можна назвати рейдерською атакою по відбиранню частини землі у киян», — розповів голова Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько.

Важливою темою є також знищення потужного Агрокомбінату в Пущі-Водиці, де станом на сьогодні із 1,5 тисячі працівників лишилось всього 365. Цікавим фактом історії є обіцянка тим, кого звільняли і тим, хто досі працює – квартири, хоча на сьогоднішній день про це навіть ніхто не згадує.

Такі комбінати при Радянському союзі були експериментальними. Адже до великих комплексів теплиць будувались маленькі міста, у які заселявся робочий обслуговуючий персонал. Згодом, коли почали інтенсивно розвиватися технології, цей комбінат себе повністю вижив, адже ніхто не проводив оновлення обладнання. Виходить, що агрокомбінат поступово і природно відмирав. Але наші чиновники всіляко йому в цьому допомагають, прискорюючи процес.  Навіть якби він продовжив зараз свою працю, то собівартість його продукції виходила б нерентабельною.

«У відношенні Пущі-Водиці, там є комерційний інтерес у попередніх керівників, які використовуючи свої посадові можливості, давали  обіцянки трудовому колективу. Також є велика кількість інтересів обласних забудовників, які потроху, по пів гектара, використовуючи підпорядкування агрокомбінату Міністерству, в якому весь час ротації міністрів, здійснюють тиск на керівника і він весь час відмовляється від землі по гектару. Зараз іде судова тяганина з приводу «втрати» 300 гектарів землі попереднім керівництвом. Намагаються повернути через суди в державну власність, хоча на половині з них вже стоять котеджі. Наразі збереження діяльності Агрокомбінату можливе лише за умови перепрофілювання. Важливо також, щоб на нову продукцію було держзамовлення», — розповів Андрій Семидідько.