Збільшення ПДВ на ліки – це катастрофа. На кому уряд заробить 10 млрд?

66

Знайомий терапевт, який веде прийом у поліклініці, розповіла таку історію. Зайшла в аптеку купити перекисень водню, а там – довжелезна черга. Люди просять дати «щось» від застуди, тиску, гастриту тощо і при цьому весь час перепитують: «А дешевших нема?». Тобто, хворі лікуються самі, і тими медпрепаратами, які їм порадив не лікар, а фармацевт. «При цьому у поліклініках пусто», – зауважила терапевт.

У нас люди дійсно рідко звертаються до лікарів, і не тому, що їм не довіряють. Попри численні нарікання на них, у нас є предостатньо хороших фахівців, які витягують хворих, як мовиться, з того світу. Недужі не йдуть у поліклініки через те, що у них немає грошей.

До сусідів приїхав родич одного з гірських районів Львівщини. У 50-річного чоловіка виявили букет недуг і скерували на обстеження до Львова. Він пройшов обстеження, але від госпіталізації категорично відмовився. « За ліки, які мені виписали, в аптеці треба було заплатити 1700 грн, а я взяв з собою тільки 500, – каже чоловік. – Тому купив лише таблетки від виразки, бо дуже вже допікає. А щоб лягти в лікарню, треба мати купу грошей. Крапельниці,системи, уколи, таблетки – все треба купити. І щось їсти, бо хто до мене здалеку поїде. Ні, лікарня мені не по кишені, може, дасть Бог, якось минеться».

І так, на жаль, чинить дуже багато людей. До лікарні їх, як правило, вже привозить «швидка» з різноманітними ускладненнями, запущеними випадками захворювання. І хворі так легковажать своїм життя не тому, що байдужі до свого здоров я, а тому що поставлені, а точніше, загнані у такі умови.

У новому році медикаменти можуть знову подорожчати, як кажуть фахівці, ще на 40%. У проекті Податкового кодексу, запропонованого урядом, є пропозиція збільшити податок на додану вартість на лікарські засоби з 7% до 20%. Це дозволить зібрати до бюджету 10 мільярдів гривень. Але виникає питання: чому дірки у бюджеті треба латати за рахунок найбідніших? Хто сьогодні у нас найбільше хворіє? За статистикою 60% людей, які купують ліки – це пенсіонери. В Україні 7,5 млн осіб отримує мінімальну пенсію – 1074 грн? Вони й так підвішені перед дилемою: купити їжу чи ліки? А що буде, коли медикаменти стануть ще дорожчими? Для значної частити українців – це буде катастрофа.

Правда, ще жевріє надія, що здоровий глузд візьме гору і ПДВ на лікарські засоби підвищувати не будуть. Принаймні, хочеться на це сподіватися.

Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів

Для початку давайте з’ясуємо, що таке ПДВ? Це податок, який по факту має сплачує кінцевий споживач: хвора людина. Щоб було зрозуміліше, як формуються ціни на ліки, давайте розглянемо простий приклад. Скажімо, виробники придбали субстанцію, пластик, картон та інші матеріали для виготовлення таблеток і все це коштує 80 грн, а разом з ПДВ – 96 грн (80 грн +20% ПДВ). Сировину, матеріали привезли на підприємство і почали виготовляти таблетки. На їх виготовлення витрачається електроенергія, над ними працюють технологи, лаборанти тощо. Таблетки виготовили, посортували, запакували і продають їх вже за 200 грн з ПДВ. Дистриб’ютор бере їх зі складу і ставить свою накрутку, скажімо, 20 грн. Тепер таблетки вже коштують 220 грн плюс ПДВ = 288 грн. І везе їх в аптеку. В ній роблять свою накрутку, ще 20%. І таблетки для споживача вже коштують 345 грн. Якби не було ПДВ, то вони б коштували 240 грн. Насправді збільшення ПДВ на 20% означає збільшення вартості ліків майже на 40%.

1 квітня 2014 року, коли керівником МОЗ був Олег Мусій, у нас вже ввели ПДВ на лікарські засоби 7% і 5% – на імпорт. Тоді і різко зросла вартість ліків. Ці додаткові збори, за його словами, мали піти малозабезпеченим нещасним хворим. Хто знає, куди вони пішли? Як їх використали? Хтось про це відзвітував? Таке рішення витягнуло з кишень українців 5 млрд грн. Тепер кажуть, що зі зростанням ПДВ будуть компенсувати людям витрати. Та спершу введіть компенсацію, подивіться, як вона працює, а потім піднімайте ПДВ.

Насправді, збільшення ПДВ на лікарські засоби – це катастрофа. У нас в аптеки пенсіонери вже не ходять, бо не мають з чим туди іти. Ідуть ще молоді, які мають гроші.

Автор материала: Олена Мусієнко