Земля такого не пробачає

201

Фахівці вкотре попереджають: загальноприйнятий спосіб знищення сухого бадилля вогнем знижує родючість і провокує рак.

… Їдкий дим горілого бадилля знову оповив міста та села — це означає, що люди взялися до роботи на городах і полях. На жаль, в Україні іншого способу боротьби з сухостоєм, що залишився з осені, господарі не хочуть практикувати.

І це попри те, що за спалювання сухої трави можна заплатити грошима (за це передбачено немалий штраф), здоров’ям — давно доведено, що дим від горілого бадилля може спровокувати рак, і навіть життям — щосезону в цьому полум’ї хтось з тих, хто підпалив траву, згорає…

Такої варварської традиції немає в жодній розвинутій країні! — погоджується еколог, біолог Володимир Борейко.

Давайте нагадаємо людям, що з їх вини відбувається з грунтом?

По-перше, вогонь та високі температури обпалюють верхній шар, знищуючи корисні для землі бактерії й мікроорганізми. По-друге, гинуть земляні хробаки, які також є необхідними для покращення родючості землі. Справа в тому, що саме хробаки своєю життєдіяльністю сприяють процесам гниття решток рослин. Окрім того, вони створюють в землі тунелі, завдяки цьому в грунт потрапляє повітря, необхідне для дерев та рослин. Тож, спалюючи сухе бадилля, ви одночасно знищуєте грунтовий покрив, а потім нарікаєте, що «раніше земля родила, а зараз важко щось виростити».

А чи правда, що такий дим має шкідливий вплив на організм людини?

За підрахунками вчених, при згоранні однієї тонни сухого бадилля в повітря вивільняється приблизно дев’ять кілограмів мікрочасток диму, до складу якого входять важкі метали, канцерогенні сполуки, діоксини, мова про надзвичайно отруйні речовини. Тож не дивно, що в людини, котра бодай кілька хвилин перебуває поблизу такого вогнища, з’являється відчуття подразнення та першіння в горлі, кашель, навіть задуха. Щонайменше йдеться про ураження органів дихання та ризик загострення хронічних захворювань (таких, як бронхіальна астма, тонзиліт). Скажу більше, під час згорання сухої трави й листя виділяється бензапірен. Ця речовина при потраплянні в організм людини може викликати розвиток раку. Ось чому в Україні, згідно зі статтею 77 Адмінкодексу, зазначено, що такі роботи є забороненими, а за порушення встановлено штраф — від 170 до 340 гривень.

А як із залишками сухої трави на полі чи городі справляються в інших країнах?

У всьому світі такий сухостій використовують для покращення стану грунту, кращої родючості землі. Сухе бадилля збирають, за допомогою спеціальних машин утрамбовують у великі тюки й залишають на певний час (рік або довше), аби почався процес гниття. А тоді змішують з верхнім шаром грунту, отримуючи дуже ефективний перегній. Завдяки таким діям земля відновлюється, і це сприяє покращенню показників урожайності на 15%. Натомість у нас звикли вважати, що маємо величезний запас чорнозему, то йому, мовляв, нічого не станеться. Не знати, скільки ще наша земля терпітиме таке знущання — резерви ж не безкінечні. Наприклад, щоб вiдтворити 1% гумусу (а це найбiльш цiнна органiчна й бiологiчно активна частина грунту, яка найпершою потерпає від спалювання), потрiбно орiєнтовно 100 рокiв. Потрібно нарешті позбутись цього жахливого звичаю. Земля є живою сферою, що потребує правильного догляду, а не знищення.

Автор материала:  Лариса Пецух