Зростання цін, податків і подарунки олігархам: що чекає на Україну в 2018-му

614

Ціни

У новому році продовжиться стрімке здорожчання продуктів харчування, перш за все, молочки. Через скорочення поголів’я худоби ціна на молочні продукти підніметься щонайменше на 20% – такі прогнози роблять аналітики сільгоспринку. Насамперед слід готуватися до подорожчання вершкового масла.

За попередніми прогнозами, виростуть ціни на овочі – до 10% додасть в ціні картопля і до 20% всі інші.

Що стосується сала, то його, найімовірніше, почнуть завозити з-за кордону, оскільки вартість українського вже зараз істотно перевищила європейські ціни.

Спиртне, включаючи вино і пиво, буде дорожчати залежно від інфляції, яка, за прогнозами уряду складе 9%, хоча економісти говорять про реальну цифру до 12%, як це було в 2017-му.

Централізовані дії щодо підвищення цін на спиртне в уряді поки не планують. Виняток становитиме скасування пільг на закупівлю спирту для найбільших виробників, що дасть надбавку до собівартості пляшки горілки в одну гривню.

А ось любителям тютюну слід готуватися до планового підвищення вартості пачки сигарет – ціна підніметься від 5 до 11 гривень.

Крім усього іншого навесні подорожчає кабельне телебачення. На цей період заплановано перехід з аналогового на цифрове ТБ і кодування супутникових телеканалів. За попередніми даними мінімальний тариф базового пакета для великих міст складе не менше 50 гривень/місяць.

Платними стануть понад два десятки українських каналів, які зараз можна безкоштовно дивитися через супутник. Планується, що з весни мінімальна вартість перегляду також складатиме близько 50 гривень, але додатково потрібно буде укласти договір з провайдером супутникового ТБ і встановити ресивер цифрового обладнання – девайс обійдеться приблизно в 800-900 гривень.

Очікувано виростуть і тарифи на комуналку – приблизно на 20% на опалення, гарячу воду і електроенергію. У прогнозі Мінекономіки значиться, що підвищення відбудеться, навіть якщо не зміниться вартість газу. Мовляв, зарплати виростуть, а обсяги споживання скорочуються, занадто багато почали економити, потрібно ж якось стабілізувати прибуток. А за заявою регулятора енергетичного ринку НКРЕКУ, тарифи на електроенергію в Україні є найнижчими в Європі. Чому б не підвищити?

Податки

Платникам податків у 2018 році доведеться платити більше. Податки в країні прив’язані до мінімальної зарплати, а з 1 січня вона становитиме 3723 гривні. Крім того, за словами прем’єра Гройсмана, за результатами першого кварталу уряд розгляне підвищення мінімалки до 4200 гривень.

Відповідно, це підвищить і податкове навантаження: на 115 гривень зросте єдиний соціальний внесок, майже на 102 гривні – податок на доходи фізосіб, єдиний податок збільшиться на 104 гривні. У результаті за кожного найманого працівника власникам підприємств доведеться за підсумками року додатково сплатити 2604 гривні.

Саме підвищення мінімалки в 2017 році до 3200 привело до масових звільнень і відходу бізнесу в тінь. Такі ж підсумки економісти прогнозують і після нинішнього підвищення мінімальної зарплати.

Через майбутні багатомільярдні виплати за боргами економісти заговорили про можливий технічний дефолт.

Підвищаться ставки і порівняно нового податку на нерухомість. Його платять люди, які мають у власності квартиру площею понад 60 кв. м або житловим будинком, площа якого більша 120 кв. м. За кожен «зайвий» метр платили 48 гривень. Після підвищення мінімалки ця сума зросте майже до 56 гривень, а якщо Кабмін затвердить мінімальну зарплату на рівні 4200 гривень, то за кожен метр надлишків житлоплощі доведеться сплатити 63 гривні.

Фінанси

Дефіцит держбюджету на 2018 рік запланований на рівні 81,8 млрд гривень. Ця грандіозна фінансова діра не завадила народним депутатам збільшити видатки апарату парламенту на 60 млн гривень, Держуправління справами на 26 млн гривень, Кабміну на 28,5 млн гривень, а Генпрокуратури – відразу на 400 мільйонів.

В бюджеті закладено і ймовірний курс іноземної валюти на наступний рік на рівні 29,3 гривні, хоча економісти прогнозують середню цифру 30,1 гривні за долар. А в разі тривалого припинення співпраці з МВФ та істотного падіння резервів цифри можуть бути зовсім іншими, аж до 35 гривень/долар. Разом із заниженими показниками інфляції, яку прогнозують в уряді, це збільшить фінансову діру в бюджеті.

Крім того, цьогоріч Україна має виплатити 6,5 млрд доларів за зовнішніми та гарантованими державою боргами, і ці гроші ще треба знайти, оскільки їх немає і на сьогодні взяти ніде.

Звичайно, Нацбанк розраховує отримати від МВФ черговий транш кредиту на 3,5 млрд доларів вже в першому кварталі 2018-го. Але з урахуванням того, що цей транш відкладається ще з осені минулого року, цілковитої певності щодо його отриманні у фінансистів немає.

До речі, саме через майбутні багатомільярдні виплати за боргами економісти заговорили про можливий технічний дефолт, як це вже було в 2015 році.

У результаті оптимістичні прогнози щодо зростання економіки, якими гріє себе Кабмін, швидше за все, не збудуться. Прогноз, озвучений виконавчим директором Центру економічних стратегій Глібом Вишлінським такий: слабке економічне зростання, мінімум інвестицій у розвиток економіки і збільшення трудової міграції.

До слова, стрімкий відтік робочої сили з України з моменту отримання безвізу серйозно турбує економістів. Скорочення працездатного населення безпосередньо впливає на скорочення ВВП і веде до провалу запланованих показників держбюджету.

Бонуси для своїх

Слабкі економічні показники країни і в цьому році не стануть приводом для того, щоб обділяти «своїх» і не шукати додаткових можливостей профінансувати свою перемогу на майбутніх виборах в 2019-му.

Наприклад, цьогоріч зміниться принцип розподілу екологічного податку. Раніше місцеві бюджети перераховували до держбюджету тільки 20% цього платежу, тепер віддаватимуть 50%. Таким нехитрим чином центральна влада отримає в своє розпорядження додаткові 1,2 млрд гривень. Децентралізація, звичайно, справа потрібна, але перед виборами кожна копійка на рахунку.

На Україну чекає ще один рік чіткого розшарування населення.

Також у 2018-му президентська політсила буде активно просувати ідею про остаточне ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу. Документ дасть практично необмежений контроль Петру Порошенку над усіма торговими операціями з окупованими територіями. Це також мільярди гривень, яких зараз не дораховуються як представники БПП, так і бізнесмени в «Народному фронті».

Не залишиться цьогоріч без «булочок» і найближче оточення перших осіб держави, насамперед це стосується бізнес-партнерів Петра Порошенка і Арсена Авакова.

Під приводом активного розвитку газового ринку уряд з цього року знизив ренту на газ і газовий конденсат, видобутий з нових свердловин. За підрахунками економістів, загалом власники газових свердловин заощадять собі близько 2,5 млрд гривень.

Зрозуміло, Кабмін зробив це з єдиною метою – залучити в країну інвесторів і наростити видобуток газу. Питання лише в тому, чи зможуть реальні іноземні інвестори пробитися на український ринок? Адже їм тут не раді.

Наразі перспективні родовища між собою поділило оточення президента і глави МВС. Частково це свердловини з бізнес-активів Януковича, які швидко розійшлися по руках, частково – нові розробки нових гравців газового ринку, за якими стоять високопоставлені чиновники від основних політичних партій.

Не залишиться без подарунка і Рінат Ахметов, якого вже давно називають бізнес-партнером президента. У 2018-му його енергетичні компанії гарантовано отримають від держави 71 млрд гривень – саме таку суму закладено на оплату субсидій на цей рік. Уряд суворо стежить, щоб через неплатежі населення, що стрімко зубожіє, Ахметову не довелося недорахуватися виручки.

До речі, кодування супутникових каналів також буде чудовим подарунком олігархові-нардепу. Загалом супутникові провайдери, що належать медіа-групам, лише на базових пакетах зароблять близько 1,2 млрд гривень. Практично половину цієї суми отримає Xtra TV – компанія Ахметова.

Таким чином, все йде до того, що на Україну чекає ще один рік чіткого розшарування населення. Заможні люди при владі стануть ще заможнішими. Ті, хто отримує мінімальну зарплатню, будуть й надалі демонструвати чудеса виживання за нинішньої економічної ситуації. А середній клас, який став уже майже міфічним, продовжить пошуки кращого життя на просторах ЄС.