Кожні 30 секунд нас стає менше: Геноцид українського народу

Кожні 30 секунд нас стає менше: Геноцид українського народу
56223 ПЕРЕГЛЯДІВ

Останнім часом Україну охопила передвиборча «гарячка». Скандали, корупція, брудна агітація, брехливі обіцянки настільки поглинули державу, що в цій «чорній» рутині ніхто не помічає, що нас стає менше. Всі ті, хто зараз подумає про війну з російським окупантом буде частково правий, але це не єдиний фронт втрат для українців.

Ще одним безжальним поглиначем нації є добровільно-примусовий виїзд, як в народі говорять – на заробітки! Читаючи цю статтю, багато націоналістів будуть обурюватись і засуджувати всіх тих, хто їде працювати «на пана», це їх право. Але ці люди, в більшості, не стикались з голодним виразом обличчя своєї дитини, яка простягаючи руки ще не розуміє, що живе в державі, яка не може забезпечити її батьків роботою. А точніше в країні, де управління здійснюється окремими корумпованими людьми, яким нема діла до тієї дитини. В державі, де частка зарплат когорти чиновників, переважає частку зарплат 85 % населення. Ця дитина ще не усвідомлює, що проти неї, її батьків, односельчан, одноміщан вже давно ведеться повномасштабний економічний геноцид.

Час від часу нам демонструють офіційну статистику, яка кількість наших громадян працює за кордоном, вона довгий час тримається на рівні 3,2 млн. чоловік. Кожні 4 місяці Україну покидають 200-250 тис. громадян, а це показує, що населення України зменшується з інтервалом в 30 секунд. За цією схемою можна підрахувати, коли в державі не залишиться нікого, але цього робити не будемо, не хочеться доводити до розпачу й без того зневірений народ. Але це лише офіційна статистика. Польський портал Forsal.pl подав цифру 5,9 млн. чол. – 6 млн. чоловік. Аргументував він таку інформацію даними Світового банку за 2018 рік. Який повідомив, що грошові перекази українських заробітчан на батьківщину становили 13,8 % ВВП України. І виходячи з таких даних, подана порталом цифра є більш реальною ніж подають українські статисти.

Нещодавно міністр соціальної політики Андрій Рева хотів українських заробітчан обкласти податками, мовляв вони мало для держави роблять. Можливо, брутально звучатиме, але що держава хоча б в його особі — Реви Андрія Олексійовича робить для них? Радить менше їсти? Керуючись статистикою розуміємо, що Рева в порівнянні з цими людьми, які шукають «кусок хліба» — повний нуль. З цифрою 13,8 % ВВП ніхто не сперечається.

Питання міграції є вкрай важливим саме зараз, в період виборів, адже повернення громадян і забезпечення їх роботою в Україні є найпоширенішими лозунгами кандидатів на пост президента. Але ми розуміємо, такого не буде, тим більше після цієї статті — політики, побачивши відсоток збільшення ВВП заробітчанами, посадять на потяг до інших країн ще половину населення. І передвиборчі обіцянки залишаться тільки красивими лозунгами минулого. Постає питання: «А не боїться влада, що таким ставленням до народу, не буде вже кому голосувати на наступних виборах?».

Народ просто так ослаблюють – адже слабкими легко керувати. Задумайтесь: Патріоти на війні, ще повно адекватного народу на заробітках, бо, вибачте, їдуть переважно люди, які хочуть забезпечити нормальне майбутнє батькам, собі і дітям… А хто лишається?!: люди яким і так «харошо», більшість це інертна маса, яка відштовхується від того що є… Запитання: «А хто змінить Україну?! Як ми потрапимо в Європу? Як ми хочемо жити по-європейськи?».

Купа сімей порозпадалось через війну, заробітки – звідти ще й демографічна криза. Шановні кандидати, влада, депутати – і скільки б ви не обіцяли за народження дітей, задумайтесь чи є кому їх народжувати? І чи хочуть батьки цих дітей народжувати? Адекватні люди не дивляться вперед, як ви — тільки на термін перебування при владі, люди дивляться вперед набагато далі – і усвідомлюють, що гроші закінчаться, а дитина як подорослішає, то де жити буде? Що в країні вже третього сорту?  Цього ви хочете?!

Підбиваючи підсумки, прикро, але розуміємо те, що мрії про сильну і квітучу державу з усміхненими дітьми ще довго залишатимуться тільки мріями. Мріями всіх заробітчан, людей, які проливали кров на Майдані, батьків-воїнів, що відстоюють Незалежність у війні з Росією. До болю прикро, що ця дитина з голодним виразом обличчя буде бачити ті ж простягнуті руки вже своєї голодної дитини.

P.S. Стаття присвячується всім мрійникам. Всім хто вірить у світле майбутнє України та кожного її жителя. Слава Україні!.

Автор: Ihor Dumka

Автор: Vse.Media

Связь с редакцией - contact.vse.media@gmail.com