Як пройти в Парламент з новим обличчям – варіант Народного депутата України Антона Яценко

Як пройти в Парламент з новим обличчям – варіант Народного депутата України Антона Яценко
84300 ПЕРЕГЛЯДІВ

Як пройти в Парламент з новим обличчям – варіант Народного депутата України Антона Яценко, який 16 січня 2014 року під час Євромайдану голосував за «Закони про диктатуру»

Незабутні баталії Президентських перегонів вже позаду і українці з нетерпінням чекають інавгурації нового Гаранта — Володимира Олександровича Зеленського. Та крім самої присяги людям цікавий день, коли вона відбудеться. Особливо це бентежить народних депутатів 8 скликання, адже якщо це торжество відбудеться раніше 27 травня, тобто за півроку до завершення терміну повноважень «обраних», то новий Глава Держави матиме можливість розпустити Верховну Раду даного скликання. Хоч шанси на це й не великі та все ж народні обранці крутяться, як можуть, аби потрапити до Парламенту 9 скликання. Та їхні дії переважно дуже хаотичні і схожі на справжній цирк. Після перемоги екс-«кварталівця», в нього з’явилось багато прихильників, які за часи його творчої кар’єри були на нього, «м’яко кажучи», злі за їх висміювання. Та зараз проявляють велике вміння акторської гри, якій сам Володимир, напевне, позаздрить.

Попри заяви Володимира Зеленського, що в його команді не буде старих облич, які протягом багатьох років були при владі і нічого путнього не зробили, величезна кількість чиновників все ж зухвало лізе до нього в обійми із клятвами у вірності та любові. Хтось банально говорить, що дотепер помилявся в своєму виборі, а зараз усвідомили, що Володимир це «світло в кінці тунелю». Хтось здає соратників з надією себе показати. Хтось заявляє, що завжди був його прихильником та дотепер «заради народу» був змушений служити іншому. А хтось взагалі намагаєтья домовитись про своє надійне майбутнє через Ігоря Валерійовича Коломойського, який, за твердженнями ЗМІ, є близьким другом новообраного Президента.

Так нещодавно, екс Голова Дніпропетровської ОДА в інтерв’ю «Бігус.інфо» заявив, що до нього особисто звертався народний депутат Антон Яценко (депутатська група «Відродження») з проханням приєднатися до партії Володимира Зеленського. Ось пряма мова пана Коломойського: «Яценко мені дзвонив, Антон. Питає: «А можна мені стати новим обличчям? Я пластичну операцію зроблю!». Я йому відповідаю, дивись, такого наговорили, що буде так, як із люстрацією. Я кажу, раніше у вас було 16 січня, а тепер – ви старі обличчя. Не вийде, треба щось придумати».

Як бачимо певні народні депутати на все готові аби залишитись при владі. Звісно, про операцію жарт напевне був і в такий спосіб він спробував поговорити з олігархом його мовою: впевненою та ігристою, та як бачимо Ігор Валерійович розуміє, як йому треба рухатись, а найголовніше – з ким. А депутати із сумнівною репутацією не вписуються в побудовану картинку, ну хоча б спочатку владування. Яценко спробував бути хитрішим і легко добитися своєї цілі, та це йому не вдалось, адже Коломойський досить розумна людина і не ставитиме під удар добре зроблену роботу через одного депутата.

Щодо самого Яценка Антона Володимировича, то він є українським політичним діячем, Народним депутатом України VI, VII і VIII скликань, член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. З 2007 року по 2012 р. — був в Парлпменті від Блоку Юлії Тимошенко, а з 2011 по 2014 — був членом Партії регіонів. До речі 10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», (неофіційно відомий як «Закон Колесніченка-Ківалова», «Мовний закон КоКі» — закон, що при незмінності визнання української мови, як державної в Україні, істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. На Парламентських виборах в 2012 р. пройшов по одномандатному виборчому округу № 200 (Черкаська область) від Партії регіонів. Під час даного скликання депутатів «відзначився» тим, що 16 січня 2014 під час Євромайдану, голосував за пакет законів, які стали відомі як «Закони про диктатуру». Ці «Закони» були прийняті з грубим порушенням регламенту і законодавчої процедури та попри гостру критику все ж були підписані тодішнім Президентом Віктором Януковичем наступного дня 17 січня. Ці законодавчі акти обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Та його неоднозначна політична біографія не стала на заваді тому, що на позачергових парламентських виборах у жовтні 2014-го він був в черговий раз обраний народним депутатом. Однак, на відміну від попередніх виборів, Яценко пройшов до Ради, як самовисуванець і в Парламенті не приєднався до жодної з фракцій чи депутатських груп.

За часів дружби з Тимошенко був тіньовим Міністром Економіки, його навіть називали «хресним батьком Тендерної мафії». За кілька років функціонування Тендерної палати, приватні фірми-паразити, де в засновниках були родичі та партнери Яценка, всмоктали в себе близько 2 мільярдів доларів. В цей час в Мінекономіки розцвіла небачена корупція. За часів перебування у «Партії регіонів» також піджав під себе тендерний сектор в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, адже там оцінили здібності Антона Володимировича до корупційних схем. А на даний час з оточенням Антона Яценка пов’язані чотири електронні майданчики, які виконують функції посередників на доступі оцінювачів до державної бази оцінок Фонду державного майна України (ФДМУ). Крім цього, Антимонопольний комітет веде низку справ щодо порушень з боку монополістів та самого ФДМУ, дії якого дозволили створити монопольне угрупування.

Випадок звернення Антона Яценка до Ігоря Коломойського явно підкреслює те, що старі і корумповані депутати в будь-який спосіб хочуть пробратись в Парламент 9го скликання, і методи їм не важливі. А жарт пана Яценка, щодо пластичної операції цілком може перетворитись на реальність, адже для таких, як він — найвища життєва мета бути біля «корита», і на жаль, вона аж ніяк не включає в себе нести добро людям. Його основною ціллю є злочинна діяльність, власне збагачення, а для того він готовий домовлятись будь з ким і виконувати все що скажуть. Та чи потрібен він Україні – звісно ні. А Зеленському і його команді – надіємось, що також ні, принаймні Володимир Олександрович обіцяв, що старих корумпованих чиновників в його команді не буде. Тож, надіємось, що новобраний Президент України дотримається слова і не допустить, щоб його оточували ні Яценко, ні йому подібні.

Ihor Dumka

Автор: Vse.Media

Связь с редакцией - contact.vse.media@gmail.com