Архієпископ Баришівський Віктор (Коцаба): "Чого хоче Бог від людини?"

Архієпископ Баришівський Віктор (Коцаба): "Чого хоче Бог від людини?"
274977 ПЕРЕГЛЯДІВ

У кожного, хто вперше знайомиться з текстом Святого Письма, а особливо із Заповідями Божими, може скластися враження, що Бог постійно вимагає від людини речей, які можливі в теорії, але фактично невиконувані на практиці.

«Ми живемо в час, коли не красти – дуже важко, а утримуватись від статевих стосунків поза шлюбом – майже неможливо», – дехто скаже. Не менше питань, особливо з огляду на вторгнення РФ в Україну, викликає і заповідь: «Не убий». Як її правильно тлумачити? Як її виконувати тим, хто боронить нашу Батьківщину? Що ж стосується інших семи заповідей Божих, то їх часто взагалі не беруть до уваги.

От і виходить, що Бог вимагає від людини дотримання таких настанов, яких не порушити неможливо. «Значить, Він дав нам Заповіді, щоб винуватити нас!?» – робить висновок той, хто погано знайомий з християнством. Звідси, з цього твердження, бере початок вже і розчарування, і небажання «мати справу» з релігією, і намагання переконати себе та оточуючих у своїй власній безгрішності і т.д. Але чи насправді Господь хоче від нас того, що ми зробити не в силах? Чи дійсно Він хоче звинуватити нас?

Звичайно, що ні. Заповіді Божі не мають нічого спільного з бажанням обвинуватити нас у їх невиконанні. Навпаки, їхнє призначення в тому, щоб полегшити людині життя, як земне, так і посмертне. Іншими словами, Заповіді виконують попереджувальну функцію і вказують людині не тільки на те, чого чинити не можна, але й на те, від чого залежить її життя, що для неї важливо та вкрай необхідно.

Святі отці кажуть, що через Заповіді Господь ніби каже людині: «Не роби так, бо тобі буде погано. Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, бо цим самим ти створиш проблеми, в першу чергу, самому собі». Натомість, «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Втор. 20, 12). Апостол Павло підкреслює, що «це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній» (Еф. 6, 2-3). Іншими словами, виконання Божих настанов дає людині можливість бути щасливою, а порушення їх – викликає нещастя.

З іншого боку, нічого важкого в дотриманні Господніх настанов немає. Так, хтось сприймає їх як ярмо, як тягар, нести який, будучи християнином, важко і недоцільно. Проте, сам Христос закликаючи нас взяти на себе Його ярмо підкреслює, що воно «любе та легке» (Мф. 11, 30). Більше того, саме завдяки цьому ярму – бажанні жити так, як того хоче Господь, – ми знаходимо «спокій душам нашим» (Мф. 11, 29).

Як підсумок є очевидним те, що Бог нічого неможливого від нас не вимагає. Його Заповіді сприяють нашому духовному зростанню, дають нам змогу бути достойними членами людського співтовариства, зрештою, допомагають нам завжди залишатися людьми. А найголовніше, виконання Божих настанов обовʼязково приносить мир і спокій як у життя окремої людини, так і в життя цілого народу. Адже Господь сказав: «Бо якщо будете ви конче виконувати всі ті заповіді, що я наказав вам чинити їх, щоб любити Господа, Бога свого, щоб ходити всіма дорогами Його, і щоб горнутись до Нього, то Господь вижене всі ті народи перед вами… і не встоїть ніхто перед вами…» (Втор. 11, 22-25).

Автор: Vse.Media

Связь с редакцией - [email protected]

Мої відео