Як ліси Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відіграють життєво важливу роль у пом'якшенні наслідків зміни клімату

Як ліси Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відіграють життєво важливу роль у пом'якшенні наслідків зміни клімату
381450 ПЕРЕГЛЯДІВ

Перша в історії наукова оцінка кількості парникових газів, що виділяються та поглинаються лісами на об'єктах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, показала, що ліси на об'єктах відіграють життєво важливу роль у пом'якшенні наслідків зміни клімату, щороку поглинаючи 190 мільйонів тонн CO2 з атмосфери. Проте десять лісів виділили більше вуглецю, ніж поглинули, через тиск людської діяльності та зміну клімату та пожежі, що не може не турбувати.

Ліси Всесвітньої спадщини щорічно поглинають 190 млн. тонн CO2. Об'єднавши супутникові дані з інформацією моніторингу на рівні об'єктів, дослідники з ЮНЕСКО, Інституту світових ресурсів (WRI) та Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) змогли оцінити валове та чисте поглинання та викидів вуглецю лісами Світової спадщини ЮНЕСКО у період з 2001 по 2021 роки.

Дослідження показало, що загалом ліси Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на 257 окремих об'єктах щороку поглинають з атмосфери еквівалент приблизно 190 мільйонів тонн CO2, що можна порівняти приблизно з половиною річних викидів CO2 від викопного палива у Великій Британії.

Ліси Світової спадщини, загальна площа яких становить 69 мільйонів гектарів, що приблизно вдвічі більше за площу Німеччини, є екосистемами з багатим біорізноманіттям. Крім поглинання CO2 із атмосфери, вони також накопичують значну кількість вуглецю. Секвестрація вуглецю цими лісами протягом тривало часу призвела до того, що загальний обсяг накопиченого вуглецю становив близько 13 мільярдів тонн вуглецю, що перевищує обсяг вуглецю в розвіданих запасах нафти Кувейту. Якби весь цей накопичений вуглець був викинутий в атмосферу у вигляді CO2, це було б рівнозначно викиду в атмосферу в 1,3 рази більше, ніж загальний річний обсяг викидів CO2 у світі від горючого палива.

Результати дослідження 10 лісів, включених до списку Світової спадщини, викликають занепокоєння. Враховуючи, що об'єкти Світової спадщини високо цінуються та охороняються, той факт, що 10 із 257 лісів у період з 2001 по 2020 рік через різні антропогенні порушення та навантаження викинули більше вуглецю, ніж поглинули, непокоїть екологів.

На деяких об'єктах розчищення земель під сільських господарств призвело до того, що викиди перевищили поглинання. У ряді випадків переважним чинником є ​​збільшення масштабів і сили лісових пожеж, часто пов'язані з важкими періодами посухи. Інші екстремальні погодні явища, такі як урагани, теж зробили свій внесок на деяких ділянках.

Найближчими роками в результаті дедалі більш фрагментованих і деградованих ландшафтів, а також більш частих та інтенсивних явищ, пов'язаних з кліматом, дедалі більше ділянок по всьому світу почнуть гинути.

 Проте, експерти заспокоюють, що більш ефективне управління і охорона лісових об’єктів може дати результат.

У доповіді ЮНЕСКО міститься заклик до рішучого та сталого захисту об'єктів Всесвітньої спадщини та навколишніх ландшафтів, щоб їхні ліси могли продовжувати діяти як потужні поглиначі та зберігачі вуглецю для майбутніх поколінь. Для досягнення цієї мети у доповіді рекомендується швидко реагувати на кліматичні явища, а також підтримувати та зміцнювати екологічні зв'язки шляхом покращення управління ландшафтами.

Наприклад, в Індонезії державні установи використовують системи оповіщення про пожежі в режимі, наближеному до реального часу, щоб значно скоротити середній час реагування на пожежі. Швидке реагування є невід'ємною частиною запобігання переростанню малих пожеж у руйнівні пожежі, які призводять до великих викидів CO2.

На об'єкті Всесвітньої спадщини Сангха Тринаталь, розташованому біля Камеруну, Центральноафриканської Республіки та Республіки Конго, створення буферної зони навколо об'єкта дозволило віддалити частину людської діяльності від цього важливого поглинача вуглецю.

Також рекомендується включити постійний захист об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у міжнародні, національні та місцеві стратегії в галузі клімату, біорізноманіття та сталого розвитку відповідно до Паризької угоди щодо клімату і Глобальної програми з біорізноманіття на період після 2020 року.

 

Нагадаємо, що Україна теж входить до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО – це «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», який розташовується на території дванадцяти країн.

Связь с редакцией - [email protected]

Мої відео