Колабораціонізм чи виживання, історія одного дзвінка

Колабораціонізм чи виживання, історія одного дзвінка
338093 ПЕРЕГЛЯДІВ
На  тимчасово окупованих територіях України залишилося багато патріотично налаштованих громадян, які впевнені у нашій Перемозі і щодня чекають на звільнення своєї землі. Водночас, не маючи можливості виїхати на підконтрольну Україні територію, вони змушені виживати самі і турбуватися про безпеку своїх дітей.
 
 
На гарячу телефонну лінію  системи БПД дозвонилися пан  Володимир, який працює сторожем у школі, та  його дружина, що працює там же прибиральницею. З перших днів війни Василівський район Запорізької області, де вони проживають, опинився в окупації.
 
 
Пан Володимир   розповів, що  їх  викликають представники окупаційної влади і їм  прийдеться приймати рішення – звільнятися  чи продовжувати працювати. Так сталося, що він не може виїхати на підконтрольну Україні територію, але  він не може і  звільнитися з роботи, бо змушений годувати сім’ю і якось виживати. Він щиро  хвилюється, щоб у  майбутньому його не звинуватили у зраді і співпраці з окупантами.
 
Єдину зброю, яку ми могли запропонувати пану Володимиру  – це озброєння знаннями,   які дадуть йому змогу розуміти свої права і прийняти правильне рішення, – розповідає Ольга Бородіна, директор Запорізького місцевого центру.
У контексті останніх змін до Кримінального кодексу України,  визначаються дії, які для громадян України вважаються колабораціонізмом, і  відповідальність за вчинення таких дій.
 
 
15 березня набув чинності Закон України від 03.03.2022 р. № 2108-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» (далі – Закон № 2108), яким в Україні передбачено кримінальну відповідальність за вчинення низки діянь, що сприяють збройній агресії на території України.
 
Законом № 2108  передбачено кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність і її ознаки, а саме:
  •  публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України;
  • публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;
  • співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора;
  • публічний заклик до проведення незаконних виборів чи референдумів на тимчасово окупованій території.
  • невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
  • поширення антиукраїнської пропаганди у сфері освіти.
  • передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням.
 
Отже, відповідальність наступає за діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
 
Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.
 
 
Пан Володимир  повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки  і отримувати заробітну плату від України. Проте, навіть якщо так станеться, що зарплату будуть платити окупанти, то з урахуванням обставин, в яких опинилися люди, які змушені виживати до того часу, поки  Збройні сили України не звільнять наші території, зарплата від російських окупантів не може вважатися співпрацею (колабораціонізмом).
 Головне – не визнавати окупанта господарем, не виконувати його особисті дорученя, не пов’язані з виконанням посадових обов’язків.

Связь с редакцией - [email protected]

Мої відео