Ніхто не забутий, ніщо не забуте: в Дніпрі сьогодні поділилися фотографіями бійців, аби пам’ятати про подвиг!

Ніхто не забутий, ніщо не забуте: в Дніпрі сьогодні поділилися фотографіями бійців, аби пам’ятати про подвиг!
1903 ПЕРЕГЛЯДІВ

Війна – це завжди величезна рана на житті людей. Її не загоїти, не стерти. Вона завжди буде залишати по собі той самий біль, який ніби ностальгія окутує нас. Коли рана ще відкрита вона спричиняє такий біль, з яким жити неймовірно важко. Проте, коли рана вже потроху почала загоюватись, вона лише зрідка нагадує про себе, ніби зламана кістка, яка зрослася, проте болітиме все життя.

А ми із покоління у покоління несемо пам’ять про ті події, аби не повторювати їх. 15 лютого 1989 року наші війська вивели з Афганістану. Проте ми завжди пам'ятатимемо про той подвиг, який здійснили наші попередники. Багато військових не повернулися з фронту, для багатьох це завершилось тяжкими пораненнями. Тож щороку ми згадуємо тисячі героїв, які не повернулися та повернулися з тих боїв. Цього року в Дніпрі люди вирішили поділитися фотографіями з минулого. Люди розповідали про тих членів родини, друзів, близьких, які були в Афганістані.

А ми нагадуємо, що виводити наші війська почали 15 травня 1988 року. Все це трапилось завдяки підписанню мирної Женевської угоди. СРСР пообіцяло вивести своїх військових для врегулювання конфлікту. В перші три місяці Афганістан покинули 50 183 військовослужбовців. Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР в період з 15 серпня 1988 року по 15 лютого 1989 року. Останньою людиною, яка пішла з тієї війни після підписання миру, був генерал-лейтенант Громов. Він перейшов через міст, після чого жодного радянського офіцера більше не бачили на території Афганістану.

Так, війна давно завершилась. Проте в серцях тих, хто втратив там когось з рідних, вона житиме вічно. Тож сьогодні дніпряни вирішили нагадати всім про те, що сталось тоді, для того, щоб зберегти світлу пам’ять про той героїчний подвиг.

Связь с редакцией - contact.vse.media@gmail.com

Мої відео