" Частота самогубств серед бійців збільшилася в 8,4 раза - майже 180 випадків на 100 тисич": про ПТСС, суїцидальні наслідки, психологічну допомогу ветеранам АТО поговорили з психотерапевткою Катериною Ребровою

" Частота самогубств серед бійців збільшилася в 8,4 раза - майже 180 випадків на 100 тисич": про ПТСС, суїцидальні наслідки, психологічну допомогу ветеранам АТО поговорили з психотерапевткою Катериною Ребровою
4276 ПЕРЕГЛЯДІВ

Війна — це інший вимір, інший світ. Там ти залишаєшся сам на сам зі своїми проблемами, розчаруваннями. Ти не можеш ні на мить похитнутися, бо ти борониш свою територіальну незалежність, свій краю, своїх близьких та рідних. Не піддаючись емоціям, залишаючись мужнім за будь-яких обставин, військовий зазнає травмувального впливу психогенних чинників війни.
Психотерапевтка, керівниця Волонтерської психологічної служби ГО "Реабілітаційний центр Св. Павла" Катерина Реброва повідомляє, що після важких подій і неготовності людини впоратися з цим досвідом, 25% бійців схильні до посттравматичного стресового синдрому. Ознаками ПТСС є:
розлади сну й уваги;
порушення контакту з потребами: людина не пам'ятає коли востаннє їла, спала;
почуття напруги, тривоги; тіло не розслабляється навіть уві сні;
"флеш-беки" (англ. – спогад) - картинки пережитого поза волею"спалахують" у свідомості;
дратівливість, непереносність найменших труднощів;
напади провини, думки, що можна було б врятувати побратимів;
гострі, важко контрольовані напади гніву або розпачу: апатія, депресія, прагнення забутися, небажання жити.
Наслідки ПТСР (посттравматичного стресового розладу) у ветеранів війн (В'єтнам, Афганістан, Ірак, Чечня) :
- понад 20% мають ПТСР;
- приблизно 40% страждають алкоголізмом і / або вживають наркотичні речовини;
- багато страждає від депресії та тривожних розладів;
- більш ніж половина сімей ветеранів війни розлучаються;
- істотний відсоток вчиняє суїцид.
Катерина Реброва додає, що, якщо посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) не лікувати, він може давати про себе знати багато років. Навіть в моменти, коли цього не очікуєш.Чим краще вийде подбати про себе і близьких зараз, тим повніше буде зцілення і травма "не отруїть" людей.
На війні військовослужбовці постійно йдуть пліч-о-пліч з небезпекою, відчуттям стресу та душевному болі. Цей стан призводить до певних емоційний та психологічних розладів. Солдат не може дати відсіч депресивним думкам. Він впадає у відчай, який з великою ймовірністю переростає в суїцидальні наслідки.
" Навесні 2018 року військовий прокурор України повідомив про понад 1000 суїцидів серед ветеранів. Частота самогубств серед бійців, в порівнянні зі звичайними громадянами, більша в 8,4 раза — майже 180 випадків на 100 тисяч. Міністерство оборони України відмовляється публікувати статистичні дані за 2019 і 2020 року, посилаючись на гриф "секретно" з розповсюдження такої інформації. Однак, в ЗМІ простежується збільшення резонансних суїцидів і суїцидальних спроб серед ветеранів. За даними міжнародних експертів, психологічні наслідки війни, такі як кризи й випадки суїцидів серед військових, зберігаються ще протягом 10 років після завершення військового конфлікту. З досвіду роботи з ветеранами АТО, до вчинення суїцидальної спроби підштовхує ланцюг недозволених подій, брак підтримки суспільства, особистісна криза, ПТСР. Особливим болем ця подія стає для побратимів, які відчувають, що не змогли допомогти та врятувати своєчасно. Суїцидальна поведінка піддається стигматизації, тому багато з них до останнього моменту приховують свої думки й наміри. Для того, щоб запобігти небезпечній тенденції, що є зараз, державі потрібно якісно підвищити рівень надання соціально-психологічної допомоги та підтримки сім'ям АТО", - стверджує психотерапевтка.
Фахівці говорять, що суспільство повинне підтримувати своїх побратимів, знати їх проблеми та озвучувати реальні психологічні особливості, з якими повертаються хлопці в мирне життя. Суспільство має нести свою частку відповідальності за повернення бійця додому. Психологи стверджують, що будь-яке різке слово в сторону військовослужбовця може стати для нього останньою краплею. Чуючи таке, як " я тебе туди не посилав", " це ваша війна", може спричинити непоправне.
"Ветерани повідомляють про випадки дискримінації, недотримання встановлених їм пільг, відсутність систем підтримки та реабілітації, неповаги в суспільстві. Зіштовхуючись віч-на-віч з бюрократією і зухвалістю чиновників — ветерани АТО болісно реагують, відчувають соціальну несправедливість та ізоляцію. Добрими ініціативами стали: створення ВетеранHUB, підтримка підприємницьких ідей ветеранів, як, наприклад, Veterano Pizza та організація спортивних змагань ветеранів", - говорить Катерина Реброва.
Бійці повертаються додому, але ще довго живуть тим життям: життям вбитих побратимів, кулеметів, окопів. Вони на певний час увібрали в себе ту повсякденну реальність, яка далека від мирного життя. АТОвці довго не можуть отямитися й звикнути до міста та людей, які їх оточували. Не завжди рідне містечко готове прийняти хлопців іншими. Тому в цей час психологічна підтримка надважлива.
Психотерапевтка Катерина Реброва наголошує, що завданням психологічної допомоги є здійснення ряду заходів, які дадуть фахівцю можливість зрозуміти, в якому стані знаходиться військовослужбовець і запропонувати спеціальні вправи для стабілізації, подолання стресу, опрацювання травматичного досвіду.
До того ж Катерина Реброва додає, що військовослужбовець може самостійно здолати психологічні проблеми за умови існування достатніх психологічних ресурсів. Якщо ж боєць розуміє, що психологічна проблема значно впливає на всі сторони життєдіяльності і йому важко контролювати власний стан, тоді потрібна допомога фахівця. Крім того, родина повинна підтримати близьку людину. Зібравши всі сили та терпіння, рідні зобов'язані прийняти свого бійця з новими поглядами, страхами, проблемами. Суспільство та рідні не повинні бути осторонь, а гідно оцінювати всі обставини та звертатися до фахівців за допомогою. До того ж психологи зобов'язані супроводжувати рідних, близьких, друзів військового поки, то й боронить наше мирне життя. Вони мають отримувати на законодавчому рівні право на психологічну підтримку від держави.
" Сім'ї ветеранів АТО можуть звернутися за психологічною допомогою як до державних соціальних служби, так і в громадські та волонтерські організації. База організацій - https://bezbroni.net. Наприклад, психологи ГО «Реабілітаційний центр Святого Павла» в м. Одеса розв'язують питання соціально-психологічної адаптації ветеранів АТО, допомагають повернутися до мирного життя. Записатися на зустріч з психологом можна за телефонами: (068) 6829788, (063) 4535045, а також у Фейсбуці - https://www.facebook.com/PsyServiceOdessa/", - повідомляє керівниця Волонтерської психологічної служби ГО "Реабілітаційний центр Св. Павла" Катерина Реброва.
Ба більше, держава повинна акумулювати єдиний психологічний реабілітаційний центр, де працюватимуть найкращі фахівці. Вони допоможуть подолати психологічні та психічні травми силовикам, ветеранам бойових дій. АТОвець, перш ніж повернутися додому, має пройти кваліфікованого психологами, який оцінить психологічний стан бійця й визначить чи може той повернутися в родину, чи краще пройти фахову допомогу в реабілітаційному центрі. Фахівці стверджують: українським військовим держава не надає гідної психологічної допомоги. Наразі замало уваги приділяється реабілітації бійцям та їх родинам. А про перехідний період між мирним життям та армією годі й говорить.
"В Україні з реабілітацією, на жаль, все дуже непросто. Часом, її складно взагалі отримати. Багатьом, хто хотів отримати допомогу, відмовляли або ставили у тривалу чергу, хоча за законом раз на рік реабілітацію може отримати кожен. Говорячи про законодавство, то його повинні допрацьовувати. Наприклад, реабілітація прописана тільки для воїнів АТО. Але наш досвід говорить про те, що буде ефективніше, якщо в цьому братиме участь вся сім'я. Наразі, бракує кваліфікованих фахівців для реабілітації, а також ресурсів для впровадження нових методик і програм. Навіть ті хороші ідеї, які прописані Міністерством на папері, не втілюються в реальності", - повідомляє керівниця Волонтерської психологічної служби.
Українські військові з 2014 року боронять незалежність й територіальну гідність держави. Фахівці говорять, що українська влада повинна враховувати досвід країн НАТО, де надається підтримка й військовим, і їх близьким. Суспільство має бути готовим прийняти людину, яка практично повернулася з війни, але фізично залишається назавжди з думками тих подій, які її оточували відповідний час. Учасники бойових дій додають: "Про війну не розкажеш, її треба пережити".

Связь с редакцией - contact.vse.media@gmail.com

Мої відео