Від ЄАСУ до створення ракетного потенціалу – заступник міністра оборони про пріоритети переозброєння. Частина 1

Від ЄАСУ до створення ракетного потенціалу – заступник міністра оборони про пріоритети переозброєння. Частина 1
4172 ПЕРЕГЛЯДІВ

Збройні Сили України як ключова частина сил оборони, мають стати беззаперечними інститутом стримування зовнішньої агресії. Серед іншого, вони потребують сучасної, потужної зброї та фактично вступили у активну фазу переозброєння та переоснащення. На прохання редакції інформаційного агентства «Оборонно-промисловий кур’єр» про плани переозброєння розповів заступник міністра оборони України Олександр Миронюк.

Олександре Юрійовичу, які сьогодні пріоритетні напрямки переозброєння сьогодні? Наскільки вони відповідають Державній цільовій програмі розвитку ОВТ? Чи не складається враження, що розвиток технологій випереджає цикли, які закладені у національних держпрограмах, і чи немає потреб їх уточнення та удосконалення?

Сьогодні пріоритети розвитку сил оборони визначені, і їх оснащення озброєнням можна позначити у часовій ієрархії.

Зокрема, у короткостроковій перспективі маємо завершити впровадження нової системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління, інституалізацію оборонного менеджменту, управління розвитком спроможностей і ресурсами та удосконалити систему територіальної оборони. Пріоритетом є впровадження єдиної автоматизованої системи управління військами (силами), підтримки прийняття управлінських рішень з планування та використання оборонних ресурсів, впровадження інструментів програмно-проектного методу розвитку спроможностей із застосування методології оцінки життєвого циклу ОВТ.

У середньостроковій перспективі – продовжити модернізацію існуючих зразків ОВТ, позбавившись від безперспективних, та забезпечити пріоритетний розвиток спроможностей на основі систем озброєння, які дозволять завдавати противнику максимальних втрат при прийнятних витратах коштів на їх розробку та закупівлю.

При цьому, закупівлі високотехнологічних сучасних систем озброєнь, зокрема комплексів ППО, бойових літаків і кораблів можливі лише у разі реалізації інвестиційних проектів на договірній основі під державні гарантії та з використанням сучасних процедур державно-приватного партнерства. Через те, що їх висока вартість перевищує можливості оборонного бюджету.

Що стосується довгострокової перспективи, пріоритетом є переозброєння ЗС зразками ОВТ національного, іноземного та спільного з партнерами виробництва, перш за все, за наведеним вище переліком. Важливим фактором неядерного стримування є створення ракетного потенціалу та спроможностей щодо нанесення ударів по важливим об’єктам на великі дальності.

Основні показники ДОЗ–2020, на наш погляд, у цілому відповідають Візії Генерального штабу та прийнятим в Міністерстві оборони рішенням, а також основним положенням Державної цільової програми розвитку ОВТ на період до 2022 року.

МОБІЛЬНА ВЕРСІЯ ЄАСУ, ПРОДЕМОНСТРОВАНА В ЛИСТОПАДІ 2019 Р.

Існують і деякі розбіжності. Вони виникли внаслідок кількох причин.

Зокрема, не закінчений процес оборонного планування щодо основних спроможностей та відсутні основні документи стратегічного планування розвитку ЗС України та їх складових. Відсутня стратегія розвитку військ (сил), що призводить до відсутності визначення обґрунтованої потреби ЗС України в ОВТ. Має місце тимчасова неузгодженість стратегічних оборонних документів з документами середньострокового планування розвитку ОВТ, які потребують переопрацювання. До того ж, недостатній фінансовий ресурс для забезпечення розвитку ОВТ в межах запланованих заходів у програмі. А при цьому відбувалася часта зміна пріоритетів розвитку ОВТ.

Що ж стосується останньої частини даного питання – чи не складається враження, що розвиток технологій випереджає цикли, які закладені у національних держпрограмах, і чи немає потреб їх уточнення та удосконалення, то можна однозначно відповісти, що ні. На нашу думку, розвиток технологій об’єктивно повинен завжди випереджати розвиток конкретних зразків озброєння. Це має призводити до більш швидкої реалізації на практиці створених інноваційних технологій для задоволення вимог, що встановлюються часом та військовими потребами. Інша справа, що для їх втілення у життя майже завжди не вистачає коштів… Але це – одна з головних й важко вирішуваних проблем, й одна з головних перепон, що стоїть на шляху прискореного прогресивного розвитку технічного оснащення ЗС та військових формувань інших силових структур України.

УКРАЇНСЬКА ВИСОКОТОЧНА ЗБРОЯ

Чи інтегруються пріоритетні напрямки переозброєння у План оборони, і чи вони достатньо забезпечені ресурсами?

Якщо говорити про План оборони України, то необхідно зауважити, що на даний час ще зарано обговорювати його конкретний зміст, оскільки процес його розроблення знаходиться на початковій стадії. Оскільки вихідними даними, які визначають стратегічні цілі та завдання щодо забезпечення національної безпеки і оборони України, в тому числі щодо напрямів реалізації державної військово-технічної політики в розрізі Плану оборони, в Україні визначаються Стратегією національної безпеки України, Стратегією воєнної безпеки України та Стратегічним оборонним бюлетенем, які наразі ще не затверджені та, відповідно, не є керівними документами.

Визначена структура Плану оборони України. Вона не передбачає регламентації заходів щодо розроблення та закупівлі конкретних зразків озброєння, військової та спеціальної техніки.

Безсумнівно, пріоритетні напрямки переозброєння будуть враховані, узгоджені із відповідними фінансово-економічними показниками, але вже під час реалізації Плану оборони.

Як Ви ставитесь до думки, що ключовими замовниками ОВТ мають стати командувачі видами і родами ЗСУ, а роль Генштабу ЗСУ має полягати у зведенні даних цих замовлень?

Відповідно до Положення про Міноборони міністерство визначено державним замовником щодо розроблення, виробництва, модернізації, постачання (закупівлі), ремонту, знищення та утилізації озброєння, військової техніки, військового майна, виконання робіт і надання послуг у цій сфері.

Генеральний штаб ЗС України являється Споживачем зазначених робіт та послуг та відповідно до його Положення визначає потреби, вимоги та пріоритети щодо технічного оснащення Збройних Сил.

Таким чином, Міноборони звільняє ЗС України від невластивих функцій для ЗС України, в рамках проведення таких заходів координує та контролює використання державних фінансових ресурсів, у такий спосіб здійснює демократичний цивільний контроль. Але головним фактором залишається роз’єднання функцій замовника, споживача та виконавця для забезпечення неупередженості прийнятих рішень, розподілу ресурсів і досягнення достатнього рівня якості отриманих послуг та робіт.

НОВИЙ РАДАР 36Д6

Раніше військове керівництво чимало критикували за те, що в Україні створено «маленьку радянську паперову армію». Наскільки сьогодні йдеться про створення сучасної цифрової армії? Який стан речей навколо автоматизації ЗСУ? Що планується зробити у напрямку створення єдиного цифрового поля бою, коли дані розвідки (наприклад, з БАК чи PEP) не людиною-посередником, а автоматизованими системами і потрапляють в он-лайн режимі для прийняття рішення?

Одним із пріоритетних питань реформування Збройних Сил України є питання створення сучасної “цифрової армії”. На сьогоднішній день, кожен зразок озброєння та військової техніки, що розробляється або модернізується, від складних ракетних комплексів до сучасного екіпірування солдата на полі бою, оцифровується і стає елементом цифрової системи бою.

При цьому в рамках державного оборонного замовлення виконується низка дослідно-конструкторських робіт за напрямком створення єдиного цифрового поля бою. Ці роботи виконуються за науково-технічним супроводженням Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Харківського Національного університету повітряних Сил та інших наукових й науково-дослідних установ Міністерства оборони. Тематика робіт спрямована на виконання основних завдань оборонної реформи та нарощування спроможностей Збройних Сил України, а саме створення ефективної системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR); створення єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами (Defense resources management information system – DRMIS) та удосконалення системи кібербезпеки та захисту інформації.

На даний час роботи знаходять на різних етапах виконання, від етапу макетування до вже виготовлення серійних зразків. Станом на 2020 рік вже прийняті на озброєння лінійка нових вітчизняних цифрових радіорелейних станцій, командно-штабні машини тактичної ланки управління, комплекси автоматизації бойового управління силами і засобами авіації та ППО, комплекс автоматизованого управління артилерійськими батареєю та дивізіоном.

ОПК

Теги: Збройні Сили України,Олександр Миронюк,заступник міністра оборони України,ОВТ,ППО,ЄАСУ ,ЗС України
Автор: Vse.Media

Связь с редакцией - contact.vse.media@gmail.com